Михлик Василь Ілліч

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Василь Ілліч Михлик
Народження 29 грудня 1922(1922-12-29)
Солдатське, Казанківська волость, Єлисаветградський повіт, Українська СРР
Смерть 29 грудня 1996(1996-12-29) (74 роки)
Москва, Росія
Поховання Троєкуровське кладовище
Національність українець
Країна СРСР СРСР
Приналежність Прапор Радянської армії Радянська армія
Вид збройних сил Прапор ВПС СРСР ВПС СРСР
Рід військ Штурмова авіація
Освіта Військово-повітряна академія (1951) і Будівля криворізької загальноосвітньої школи №8 (1940)
Роки служби 19401966
Партія ВКП(б)
Звання  Полковник авіації
Формування 566-й штурмовий авіаційний полк
Командування командир ескадрильї
Війни / битви Німецько-радянська війна
Нагороди
Герой Радянського Союзу Герой Радянського Союзу
Орден Леніна Орден Червоного Прапора Орден Червоного Прапора Орден Червоного Прапора
Орден Олександра Невського Орден Вітчизняної війни I ступеня Орден Вітчизняної війни I ступеня Орден Червоної Зірки
CMNS: Михлик Василь Ілліч у Вікісховищі

Ми́хлик Васи́ль Іллі́ч (нар. 29 грудня 1922 — пом. 29 грудня 1996) — радянський військовий льотчик, учасник Німецько-радянської війни, двічі Герой Радянського Союзу (1945).

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 29 грудня 1922 року в селі Солдатське (тепер Казанківського району Миколаївської області) в селянській родині. Українець. Дитячі роки провів у місті Кривий Ріг, там же закінчив школу.

До лав РСЧА призваний у 1940 році. У вересні 1941 року закінчив Вольське авіаційне технічне училище.

Учасник бойових дій Радянсько-німецької війни з травня 1943 року. Брав участь в обороні Ленінграда. Особливо відзначився влітку 1944 року на завершальному етапі наступу радянських військ на Карельському перешийку.

До серпня 1944 року здійснив 105 бойових вильотів на штурмовку, знищив багато ворожих укріплень, живої сили і техніки ворога. Указом Президії Верховної Ради СРСР від 23 лютого 1945 року штурману 566-го штурмового авіаційного полку 277-ї штурмової авіаційної дивізії 13-ї повітряної армії Ленінградського фронту старшому лейтенанту Михлику В. І. присвоєне звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 5936).

До березня 1945 року здійсним ще 82 бойових вильоти. Указом Президії Верховної Ради СРСР від 29 червня 1945 року командир ескадрильї того ж полку і дивізії 1-ї повітряної армії 3-го Білоруського фронту капітан В. І. Михлик нагороджений другою медаллю «Золота Зірка».

Війну закінчив у Кенігсберзі. Після війни продовжив військову службу у ВПС СРСР. У 1951 році закінчив Військово-повітряну академію.

У 1966 році полковник В. І. Михлик вийшов у запас.

Помер 29 грудня 1996 року. Похований у Москві на Троєкурівському цвинтарі.

Нагороди і почесні звання[ред. | ред. код]

Бюст Михліка у Кривому Розі

Пам'ять[ред. | ред. код]

В місті Кривий Ріг встановлено бронзовий бюст двічі Героя Радянського Союзу В. І. Михліка, на його честь названо школу №8.

Література[ред. | ред. код]

  • Бундюков А. Г., Кравченко М. В. Сыновняя верность Отчизне: Очерки о Героях Советского Союза — уроженцах Николаевской области. — Одесса: Маяк, 1982.
  • Герои Советского Союза: Краткий биографический словарь: в 2 т., Т.2 — Москва: Воениздат, 1988.

Посилання[ред. | ред. код]