Мобеж

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Мобеж
Maubeuge

Porte de Mons Maubeuge.jpg

Blason Maubeuge.svg 
Країна Франція Франція
Регіон О-де-Франс 
Департамент Нор 
Округ Авен-сюр-Ельп
Кантон Мобеж-Нор, Мобеж-Сюд
Код INSEE 59392
Поштові індекси 59600
Координати 50°16′39″ пн. ш. 3°58′24″ сх. д. / 50.2775° пн. ш. 03.9734° сх. д. / 50.2775; 03.9734Координати: 50°16′39″ пн. ш. 3°58′24″ сх. д. / 50.2775° пн. ш. 03.9734° сх. д. / 50.2775; 03.9734
Висота 122 - 167 м.н.р.м.
Площа 18,85 км²
Населення 31 103 (2011-01-01)
Густота 1650,03 ос./км²
Розміщення
Мобеж. Карта розташування: Франція
Мобеж
Влада
Мер
Мандат
Arnaud Decagny
2014-2020


Мобе́ж (фр. Maubeuge) — місто та муніципалітет у Франції, у регіоні О-де-Франс, департамент Нор. Населення — 31 103 осіб (2011)[1].

Муніципалітет розташований на відстані[2] близько 200 км на північний схід від Парижа, 80 км на південний схід від Лілля.

Porte de Mons Maubeuge.jpg

Історія[ред. | ред. код]

Перші задокументовані сліди міста датуються приблизно 256 роком нашої ери, коли германські племена франків вийшли до регіону через долини річок Самбр і Мез. Вони проводили свої щорічні судові засідання Маал(Mahal) у місцині, яку вони називали Боден(Boden), яка, врешті-решт дала місцю проведення цих зборів назву Малбоден. Інша гіпотеза про походження назви міста Мобеж пов'язана з монастирем: вона випливає з ймовірної трансформації за середньовіччя латинської назви абатства - Abbatia Malbodiensis(від давньофранкської назви місцевості - Malboden), коли близько 661 року свята Альдегонда[fr], яка вважається засновницею міста, побудувала там монастир. Мобеж з'являється на печатці міської управи з 1293 року, але лише в п'ятнадцятому столітті ця назва стає остаточна після використання різних варіантів(Melbarium, Villa Malbodiensis, Melbodium, Malbode, Malboege, Melboege, Mabuge, Mabeughe й Mauboege). Спочатку місто входило у склад нинішньої бельгійської провінції Ено. Мобеж неодноразово захоплювали французи, а за французьких королів Людовика XI, Франциска І і Генріха II місто навіть спалювали. Остаточно місто відійшло до Франції за Німвегенським мирним договором в 2-й половині XVII століття.

Демографія[ред. | ред. код]

Динаміка населення ( ):

Розподіл населення за віком та статтю (2006)[3]:

Стать Всього До 15 років 15-24 25-44 45-64 65-85 Понад 85
Чоловіки 15 842 3593 2734 4095 3698 1604 118
Жінки 16 849 3375 2601 4071 4026 2455 321


Економіка[ред. | ред. код]

2010 року серед 20 201 особи працездатного віку (15—64 років) 12 128 були активними, 8073 — неактивними (показник активності 60,0%, у 1999 році було 58,8%). З 12 128 активних мешканців працювало 8710 осіб (4978 чоловіків та 3732 жінки), безробітними було 3418 (1753 чоловіки та 1665 жінок). Серед 8073 неактивних 2402 особи були учнями чи студентами, 1608 — пенсіонерами, 4063 були неактивними з інших причин[4].

У 2010 році в муніципалітеті числилось 12482 оподатковані домогосподарства у яких проживали 30684,0 особи, медіана доходів виносила 11 726,5 євро на одного особоспоживача[5]

Уродженці[ред. | ред. код]

Сусідні муніципалітети[ред. | ред. код]

Rose des vents Гоні-Шоссе Мер'є Елем Rose des vents
Фені N Ассеван
W    Мобеж    E
S
Неф-Меній

Отмон

Лувруаль Рузі

Галерея зображень[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Кількість населення у 2011 році. INSEE. Процитовано 28 вересня 2014. (фр.)
  2. Фізичні відстані розраховані за координатами муніципалітетів
  3. Population selon le sexe et l'âge...2006 [Населення за статтю та віком...2006] (фр.). INSEE. Архів оригіналу за 2012-09-04. Процитовано 2011-06-27. 
  4. Base chiffres clés : emploi - population active 2010 [Базисні показники: зайнятість та активність населення в 2010 році] (фр.). INSEE. Процитовано 15 листопада 2013.  (наближені дані, в 1999 році тимчасова зайнятість врахована частково)
  5. Revenus fiscaux des ménages en 2010 [Оподатковані доходи домогосподарств у 2010 році] (фр.). INSEE. Процитовано 18 жовтня 2013.  Діти та онуки які проживали у двох місцях враховані як 0,5 особи в обох місцях проживання. Перша особа у домогосподарстві це один особоспоживач (ОС), інші дорослі — по 0,5 ОС, діти до 14 років — по 0,3 ОС.