Монгольська пляма

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Монгольська пляма
Зображення
Названо на честь Монголи
Медична спеціальність педіатрія
Ідентифікатор NCI Thesaurus C3945[1]
CMNS: Монгольська пляма у Вікісховищі

Монгольська пляма - синювате забарвлення шкіри в області крижів, рідше сідниць або стегон, пов'язана з заляганням пігменту меланіну в сполучнотканинному шарі шкіри. Назва пов'язана з тим, що подібні плями були вперше описані у новонароджених монголоїдів, хоча вони зустрічаються і у дітей інших рас[2].

Опис[ред. | ред. код]

"Монгольські плями" чітко видно у вигляді локалізованої плями відразу після народження. Проходять на 12-24-й місяць, зрідка в слабкому вигляді залишаються у дорослих. Виявляються в області крижів, мають світло синій відтінок кольору. Розмір області "монгольських плям" від невеликої монети до 6-10 см в діаметрі.

Поширення[ред. | ред. код]

Їх мають 90 % монгольських однорічних дітей, але до 10 років ці плями залишаються тільки у 6 %. «Монгольські плями» зустрічається і в Європі, хоча і дуже рідко (наприклад, в Болгарії 0,6 %). Поширені у корейців, японців, в'єтнамців, киргизів, казахів, індонезійців, айнів, ескімосів і індіанців Північної Америки, а також у росіян монголоїдного походження: якутів, бурятів, калмиків, тувинців, хакасів, і ін.

Лікування[ред. | ред. код]

Не потрібно. Монгольська пляма є вродженим доброякісним невусом і в переважній більшості випадків зникає до настання підліткового віку. Для монгольської плями не описано жодного випадку злоякісного переродження.

У міфології[ред. | ред. код]

Серед монголів прийнято називати ці позначки «плямами Чингісхана». У Киргиз синці від матері олениха. Буряти називають монгольське пляма «менге», і вірили, що чим більше пляма, тим більше благословення у дитини від небесного зберігача. У калмиків і казахів називають його міткою Тенгрі, божества Неба, яке також благословляє новонароджених. У ряду інших тюркських народів, божества Тенгрі своєю рукою допомагають дитині зробити перший подих, тьопаючи його по сідницях, у якутів цю роль виконує богиня Айыыһыт.

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

  • Этинген Л. Е.. Чем мужчина отличается от женщины: Очерки сравнительной анатомии. — М.: АСТ-Пресс, 2012. — С. 318. ISBN 978-5-462-01302-7.