Ескімоси

Ескімоси
	Ескімос з Аляски. 1907 р.
Кількість	близько 170 тис. осіб
Ареал	Ґренландія, Канада, США, Росія
Близькі до:	алеути;
Мова	ескімоські мови, англійська, російська, данська
Релігія	християнство, шаманізм, анімізм

Ескімо́си (самоназва: інуї́ти; однина: інук) — група близькоспоріднених народів, що є корінними для найвищих широт північної півкулі, традиційно займаючи територію від східного краю Чукотки до Ґренландії. Дві головні групи ескімосів — інуїти в Канаді й Ґренландії і юпік на Далекому Сході Росії. Загальна чисельність — близько 170 тисяч осіб. Мови цих народів належать до ескімоської гілки ескімосько-алеутської мовної родини.

Ескімоси належать до арктичної раси великої монголоїдної раси. Основна їх самоназва — «інуїти» (однина: «інук»). Слово «ескімос» походить із мови індіанських племен абенаків і атабасків й означає «сироїд», «той, хто їсть сиру рибу». Із назви американських ескімосів це слово узагальнилося як на американських, так і на азійських ескімосів.

Ескімоси в Російській імперії/СРСР/Росії[ред. | ред. код]

У Росії ескімоси — нечисленна етнічна група (за даними перепису 1970 р. — 1356 осіб, за даними перепису 2002 року — 1750 осіб), що живе змішано або близько з чукчами в кількох населених пунктах східного узбережжя Чукотки й на острові Врангеля. Їхні традиційні заняття — морський звіробійний промисел, оленярство, полювання. Ескімоси Чукотки звуться «юк» («людина»), «юїт» або «юпік» («справжній чоловік»).

Чисельність ескімосів у Росії:

Писемність[ред. | ред. код]

1848 року російський місіонер Н. Тижнов видав абетку ескімоської мови. Сучасна писемність на основі латинської графіки була створена 1932 року^[1], коли вийшов перший ескімоський (юїтський) буквар, однак 1937 року, як і більшість мов Радянського Союзу, задля наближення до російської ексімоську було переведено на кирилицю.

Сучасний ескімоський алфавіт на основі кирилиці:

А а, Б б, В в, Г г, Ӷ ӷ, Д д, Е е, Ё ё, Ж ж, З з, И и, Й й, К к, Ӄ ӄ, Л л, Лъ лъ, М м, Н н, Нъ нъ, Ӈ ӈ, О о, П п, Р р, С с, Т т, У у, Ў ў, Ф ф, Х х, Ӽ ӽ, Ц ц, Ч ч, Ш ш, Щ щ, ъ, Ы ы, ь, Э э, Ю ю, Я я

Мови[ред. | ред. код]

Ескімоси на Чукотці

Ескімоси говорять мовами ескімоської гілки ескімосько-алеутської сім'ї. До неї входять інуїтська мова (або інупік, поширена в Канаді, Ґренландії та на Півночі Аляски), 4 юпікські мови на Алясці й Чукотці, і зникла сиренікська мова.

Ескімоси Канади використовують власну писемність на основі канадського складового письма.

Культура[ред. | ред. код]

Вірування[ред. | ред. код]

Традиційно ескімоси — анімісти. Вони вірять у духів, що живуть у різних природних об'єктах і явищах, бачать зв'язок людини з навколишнім світом предметів та живих істот. Багато хто вірить в єдиного творця Сіл'я, який керує всім, що відбувається у світі, всіма явищами й законами. Богиня, що обдаровує ескімосів багатствами морських надр, зветься Седною. Серед ескімосів побутують також уявлення про злих духів, неймовірних і страшних істот. Шаман, що живе в кожному ескімоському селі, — посередник, який налагоджує контакт світу духів зі світом людей. Бубон для ескімосів — священний предмет. Традиційне вітання, що зветься «ескімоським поцілунком», стало всесвітньо відомим жестом.

Кухня[ред. | ред. код]

Раціон ескімосів переважно складається із сирих м'яса й риби, а також невеликої кількості трав, ягід і водоростей. Однією зі специфічних м'ясних страв є ігунак. Приготування і вживання їжі супроводжується різноманітними ритуалами.

Галерея[ред. | ред. код]

Ескімоси (1894)
Ескімоси на каяках. Аляска, 1929 рік
Ескімоси поруч із традиційним житлом
Іглу
Шаман
Ескімоска з іклом моржа
Ескімоси перед ярангою в Уелені, 1913 рік
Чотири ескімоса, які супроводжували Роберта Пірі і Мет'ю Генсона в їхній подорожі до полюса
Маска для ритуальних танців
Маска нунівак
Ескімоси з дитиною
Ескімоські діти у Беринговому морі