Морозов Микола Олександрович

Николай Александрович Морозов
Микола Морозов, 1910 рік
Псевдо	партийные клички «Воробей», «Зодиак», литературный псевдоним Н. Воробьёв, конспиративные фамилии «Лакиер» і «Хитрово»
Народився	25 червня (7 липня) 1854(1854-07-07) садиба Борок, Мологський повіт, Ярославська губернія, Російська імперія
Помер	30 липня 1946(1946-07-30) (92 роки) селище Борок, Некоузький район, Ярославська область,  СРСР
Поховання	Borokd
Громадянство	Російська імперія →  СРСР
Діяльність	хімік, астроном, поет, письменник, революціонер, політик, історик, мемуарист, редактор
Alma mater	Друга московська гімназіяd і МДУ (1872)
Знання мов	російська
Заклад	Природно-науковий інститут імені П. Ф. Лесгафтаd
Учасник	німецько-радянська війна
Членство	Академія наук СРСР і Russian Society of Universe Explorersd
Партія	Чайковці, Перший Інтернаціонал, Земля і воля і Народна воля
У шлюбі з	Xenia Borislavkaïad
Нагороди
Роботи у Вікіджерелах Висловлювання у Вікіцитатах  Медіафайли у Вікісховищі

Мико́ла Олекса́ндрович Моро́зов (рос. Николай Александрович Морозов; нар. 7 липня 1854, Борок, нині Ярославської області Росії — пом. 30 липня 1946, Борок) — російський революційний народник, учений, письменник. Почесний член АН СРСР від 1932 року.

Біографічні відомості

Микола Морозов був членом гуртка чайковців, «Землі і волі», виконкому «Народної волі». У 1882–1905 роках перебував у Петропавлівській і Шліссельбурзькій фортецях.

Автор праць із хімії, фізики, астрономії, математики, історії.

Автор віршів, повістей, спогадів (видано 1965 року).

Література

• Український радянський енциклопедичний словник : [у 3 т.] / гол. ред. Бабичев Ф. С. — 2-ге вид. — К. : Голов. ред. УРЕ АН УРСР, 1987. — Т. 2 : Каліграфія — Португальці. — 736 с. — С. 448.
• Морозов Николай «Новый взгляд на историю Русов» — Киев, 2014. — с. 544. [Архівовано 20 квітня 2014 у Wayback Machine.]

Посилання

• Архів почесного академіка Миколи Морозова [Архівовано 3 лютого 2012 у WebCite](рос.)