Населення Маріуполя

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Населення Маріуполя

Динаміка населення Маріуполя у ХХ ст.
Динаміка населення Маріуполя в порівнянні з деякими містами Донецької області
Динаміка населення Маріуполя в порівнянні з Донецькою областю та Україною
Маріуполь. Населення. Місто в області
Щільність населення Маріуполя

Кількість населення

На 1 січня 2015 кількість населення склала 455 063 осіб, з підлеглими територіями (смт Сартана, смт Талаківка, смт Старий Крим) — 476 827 чол. Природна народжуваність населення (дані на середину 2000-х років) — 0,67 %, природна смертність — 1,5 %, природне скорочення населення — 0,83 % (одне з найменших в регіоні). Смертність вища народжуваності в 1,8 рази.

Сальдо міграції — +4,8 %. Загальне скорочення населення міста — 0,61 %.

Середній вік населення міста на 1 січня 2014 року — 43,4 років (найстаріше в Україні), в тому числі чоловіки — 40,5 років, жінки — 45,7 років.

Станом на 1 січня 2014 із загального числа постійного населення 455 138 осіб[1]:

  • 12,9 % (58 803 осіб) Осіб молодше працездатного віку (0 — 15 років)
  • 61,4 % (279 247 осіб) Осіб працездатного віку (16 — 59 років)
  • 25,7 % (117 088 осіб) Осіб старше працездатного віку (60 років і старше)

Таким чином, демографічна навантаження населення — 630 осіб молодше і старше працездатного віку (всього 175891 осіб) на 1000 осіб працездатного віку (279 247 осіб), у тому числі 211 за рахунок молодшого та 419 — за рахунок старшого покоління. За цим показником Маріуполь посідає перше місце (максимальне навантаження) серед усіх міст України з населенням більше 100 тис. осіб.

Чоловіків в місті 206 669 осіб, жінок — 248 469 осіб, таким чином, на 1000 жінок припадає 832 чоловіки, а в тому числі:

  • у віці молодше працездатного — 1071
  • в працездатному віці — 915
  • у віці старше працездатного — 577

Віково-статева піраміда на 1 січня 2014 представлена ​​нижче.

Віково-статева піраміда Маріуполя 2014
Роки Міста (тис. осіб) З передмістями (тис. осіб)
1778 0,168
1782 2,948
1795 2,623
1823 2,848
1850 4,579
1855 4,600
1862 6,089
1864 7,440
1887 16,815
1890 19,0
1897 (перепис) 31,8
1903 38,0
1910 51,3
1913 58,0
1917 97,3
1918 110,0
1921 30,0
1925 50,0
1926 41,0
1939 (перепис) 221,5 236,0
1941 241,0 257,0
1943 85,0
1959 (перепис) 283,6 299,1
1970 (перепис) 417,0 436,8
1979 (перепис) 502,6 525,0
1984 520,0 542,9
1987 529,0 552,3
1989 (перепис) 518,9 541,0
1992 522,9 545,4
1994 520,7 543,6
1998 499,8 521,3
2001 (перепис) 492,2 514,5
2002 489,7 510,8
2005 481,6 502,8
2006 480,0 502,0
2007 (на 01.11.2006) 477,9 500,0
2010 469,3 491,3
2011 466,7 488,5
2012 464,5 486,3
2013 461,8 483,7
2014 458,5 480,4
2016 455,1 476,8

Національний склад

Українці складають трохи менше половини населення міста, другою за чисельністю нацією Маріуполя є росіяни.

Інші народи: (греки, євреї, татари, вірмени, білоруси тощо).

Місто є ареалом скупченого мешкання азовських греків. Їх у місті 21,9 тис. осіб; крім того, у 6 найближчих сільських районах — 31,4 тис. осіб. У сумі це становить близько 70% грецького населення області та 60% — країни.

Національний склад у 2001 році.

Національність Чисельність (чол.) Частка (%)
українці 248683 48,7
росіяни 226848 44,4
греки 21923 4,3
білоруси 3858 0,8
вірмени 1205 0,2
євреї 1176 0,2
болгари 1082 0,2
інші 6060 1,2
усе населення 510835 100

Динаміка національного складу населення Маріуполя за даними переписів, %

1926[2] 1939[3] 1959[4] 2001[5]
українці 32,9 49,0 45,9 48,7
росіяни 35,3 35,6 42,3 44,4
греки 10,1 7,1 7,5 4,3
білоруси 0,5 0,9 1,1 0,8
євреї 17,7 4,7 1,1 0,2

Мовний склад

Динаміка рідної мови населення Маріуполя за переписами, %

мова 1897[6] 1926[2] 2001[7]
російська 63,2 79,4 89,4
українська 10,0 9,2 10,1
грецька 5,1 2,2 0,1
єврейська 15,1 7,0 0,0

Мовний склад Маріупольської міськради за переписом 2001 року.

Мова Чисельність (осіб) Частка (%)
російська  457 931  89,64
українська  50 656  9,92
грецька  1 046  0,20
вірменська  372  0,07
білоруська  266  0,05
болгарська  55  0,01
інші  509  0,10
усе населення  510 835  100

Грецька мова представлена місцевими варіантами — так званими урумською (греко-татарською) та румейською (греко-елінською) мовами.

Етномовний склад населення (рідна мова за переписом 2001 р.) у районах міста та населених пунктах міськради[8]

російська українська грецька
МАРІУПОЛЬ (міськрада) 89,5 9,9 0,2
м. МАРІУПОЛЬ 89,4 10,1 0,1
ЖОВТНЕВИЙ район 91,1 8,3 0,1
ІЛЛІЧІВСЬКИЙ район 93,6 6,0 0,1
ОРДЖОНІКІДЗЕВСЬКИЙ район 85,5 14,1 0,1
ПРИМОРСЬКИЙ район 85,8 13,5 0,2
смт САРТАНА 91,6 3,6 4,4
смт СТАРИЙ КРИМ 96,3 3,3 0,3
смт ТАЛАКІВКА 89,5 10,3 0,1
с. ГНУТОВЕ 90,0 10,0 -
с-ще ЛОМАКИНЕ 99,2 0,4 0,4

Зайнятість

Близько 59% зайнятих у народному господарстві працюють у промисловості, 11% на транспорті.

Офіційний рівень безробіття на 1 січня 2004 року — 0,60%, один з найменших у країні, фактичний — дещо більший.

Злочинність

Коефіцієнт злочинності — 1 103 зареєстрованих карних злочини на 100 тис.мешканців.

Див. також

Примітки

  1. Статистична інформация
  2. а б Всесоюзная перепись населения 1926 года. М.: Издание ЦСУ Союза ССР, 1928-29
  3. Всесоюзная перепись населения 1939 года. Национальный состав населения районов, городов и крупных сел союзных республик. Мариупольский горсовет
  4. В. М. Кабузан — Украинцы в мире. Динамика численности и расселения 20-е годы XVIII века — 1989 год. Архівовано 7 липень 2015 у Wayback Machine.
  5. Національний склад та рідна мова населення Донецької області. Розподіл постійного населення за найбільш численними національностями та рідною мовою по міськрадах та районах.
  6. Первая всеобщая перепись населения Российской Империи 1897 г. Распределение населения по родному языку и уездам 50 губерний Европейской России. г. Мариуполь
  7. Всеукраїнський перепис населення 2001 року. Розподіл населення за рідною мовою, Донецька область
  8. Розподіл населення регіонів України за рідною мовою у розрізі адміністративно-територіальних одиниць