Муренові
|
Муренові Час існування: З раннього Міоцену[1] |
||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 |
||||||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||||
|
||||||||||||||||||||||||
|
|
||||||||||||||||||||||||
| Див. текст
|
||||||||||||||||||||||||
|
|
||||||||||||||||||||||||
|
Муренові (Muraenidae) — космополітична родина вугрів, відома також під загальною назвою мурени. Налічує близько 200 видів у 15 родах. Майже виключно морські види, але деякі зустрічаються у солонуватих водах і навіть у прісних (таким є мурена прісноводна, Gymnothorax polyuranodon).[2]
Анатомія[ред. • ред. код]
Спинний плавець починається відразу за головою, тягнеться вздовж всієї спини переходячи у хвостовий плавець, а потім у анальний плавець. Більшість видів не мають грудних і черевних плавців. Очі дрібні; відчуття нюху дуже розвинено, що допомагає полювати.
Тіло, як правило, вкрито візерунками. У деяких видів в порожнині рота також візерунки. Їх щелепи широкі, охоплюють все виступаюче рило. Переважна кількість видів — хижаки. Більшість видів мають крупні зуби, які призначені для відірвати плоті або захоплення слизької здобичі. Лише невелика частина видів, таких як мурена білосніжна (Echidna nebulosa) і мурена-зебра (Gymnomuraena zebra), живляться переважно ракоподібними та іншими безхребетними у панцирі, для знищення якого ці мурени мають затуплені зуби.[3]
Голова мурени занадто мала, щоб створювати негативний тиск для засмоктування їжі, як ще роблять інші риби. Замість того в них є друга пара щелеп — глоткові щелепи, також вкриті зубами. При живленні глоткові щелепи запускаються до ротової порожнини, де вони захоплюють жертву та затягують до глотки, а потім до кишечнику. Це єдині риби, які використовують глоткові щелепи для активного захоплення їжі.[4][5][6] Крупні мурени здатні серйозно поранити людину.
Шкіра мурен, яка позбавлена луски, вкрита токсичним захисним слизом. Мурени мають товсту шкіру з високою щільністю бокаловидних клітин в епідермісі, що дає можливість продукувати більше слизу, ніж інші представники ряду вугропобідних. Це дозволяє склеювати та утримувати піщинки на стінках їх нір,[7] утворюючи таким чином постійну стінку із слизу. Їх циклічні зяброві отвори розташовані далеко від ротового отвору.
Живляться мурени переважно рибою, головоногими, іншими молюсками, ракоподібними. Серед ворогів мурен — группери, баракуди та морські змії. Серед мурен існують промислові види, але деякі здатні викликати отруєння.
Таксономія[ред. • ред. код]
Роди[ред. • ред. код]
- Підродина Muraeninae
- Підродина Uropteryginae
Література[ред. • ред. код]
- ↑ Froese R., Pauly D. (eds.) (2009). Родина Muraenidae на FishBase. Версія за January 2009 року.
- ↑ Froese R., Pauly D. (eds.) (2010). "Gymnothorax polyuranodon" на FishBase. Версія за January 2010 року.
- ↑ Randall, J. E. (2005). Reef and Shore Fishes of the South Pacific. University of Hawi'i Press. ISBN 0-8248-2698-1
- ↑ Mehtal, Rita S.; Peter C. Wainwright (2007-09-06). Raptorial jaws in the throat help moray eels swallow large prey. Nature 449 (7158). с. 79–82. PMID 17805293. doi:10.1038/nature06062. Процитовано 2007-09-06.
- ↑ Hopkin, Michael (2007-09-05). Eels imitate alien: Fearsome fish have protruding jaws in their throats to grab prey.. Nature News. doi:10.1038/news070903-11. Архів оригіналу за 2013-08-14. Процитовано 2007-09-06.
- ↑ National Science Foundation (Sep. 5, 2007)
- ↑ Fishelson L (September 1996). Skin morphology and cytology in marine eels adapted to different lifestyles. Anat Rec. 246 (1). с. 15–29. PMID 8876820. doi:10.1002/(SICI)1097-0185(199609)246:1<15::AID-AR3>3.0.CO;2-E.
