Мухоловка сибірська
| Мухоловка сибірська | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Muscicapa sibirica Gmelin, 1789 | ||||||||||||||||
Підвиди
| ||||||||||||||||
|
(Див. текст) | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Мухоло́вка сибірська[2] (Muscicapa sibirica) — вид горобцеподібних птахів родини мухоловкових (Muscicapidae). Мешкає в Азії.
_(35000697125).jpg)
_(15894961272).jpg)
Довжина птаха становить 13-14 см, вага 8,5-12 г. Верхня частина тіла рівномірно темно-сіро-коричнева, на крилах світлі смуги, третьорядні махові пера мають світлі краї. Груди і боки поцятковані темно-сіро-коричневими смугами. Горло біле, відділене темною смугою, під дзьобом бліді "вуса". Нижня частина живота і живіт білі, гузка біла, пера на ній мають темну центральну частину. Дзьоб короткий, темний, лапи чорні. Очі ведикі, навколо очей білуваті кільця. Крила відносно довгі. Виду не притаманний статевий диморфізм. У молодих птахів верхня частина тіла поцяткована світлими плямами, груди плямисті, покривні пера крил мають охристі кінчики. Спів — серія високих, тонких нот з трелями і свистом.
Виділяють чотири підвиди:[3]
- M. s. sibirica Gmelin, JF, 1789 — від півдня Центрального Сибіру до Кореї і Японії. Зимують в Індокитаї і на півночі Калімантану;
- M. s. gulmergi (Baker, ECS, 1923) — західні Гімалаї (від північно-східного Афганістану до Кашміру і Гархвалу);
- M. s. cacabata Penard, TE, 1919 — від центральних Гімалаїв до південного Тибету і Північно-Східної Індії. Зимують на півдні М'янми і Таїланду;
- M. s. rothschildi (Baker, ECS, 1923) — від центрального Китаю до північної М'янми. Зимують в Південному Китаї, Індокитаї, на Малайському півострові і Суматрі.
Сибірські мухоловки гніздяться в Сибіру та у Північно-Східній Азії, а також в Гімалаях і горах Китаю. Взимку вони мігрують до Південно-Східної Азії. Бродячі птахи спостерігалися на Алясці та в місті Гебн в Ісландії. Сибірські мухоловки живуть в тайзі, хвойних і мішаних лісах, на узліссях і галявинах, в рідколіссях, в парках і садах, часто поблизу води. В Китаї зустрічаються на висоті до 400 м над рівнем моря, в Японії на висоті до 2400 м над рівнем моря, на заході Гімалаїв на висоті від 2000 до 3350 м над рівнем моря, на сході Гімалаїв на висоті від 2400 до 3600 м над рівнем моря, загалом переважно на висоті понад 1400 м над рівнем моря.
Сибірські мухоловки живляться комахами, на яких чатують, сидячи на відкритому місці. Після того, як птахи спіймають комаху, вони повертаються до свого сідала. Сезон розмноження триває з травня по серпень. Гніздо має чашоподібну форму, розміщується на гілці дерева, іноді в дуплі, на висоті від 2 до 18 м над землею. В кладці від 3 до 5 блідо-зелених яєць, поцяткованих червонуватими плямками.
- ↑ BirdLife International (2016). Muscicapa sibirica: інформація на сайті МСОП (версія 2021.3) (англ.) 12 серпня 2022
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Chats, Old World flycatchers. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 12 серпня 2022.
- Brazil, Mark A. (1991) The Birds of Japan, Christopher Helm, London.
- Kennedy, Robert S.; Gonzales, Pedro C.; Dickinson, Edward C.; Miranda, Hector C. & Fisher, Timothy H. (2000) A Guide to the Birds of the Philippines, Oxford University Press, Oxford.
- Lee, Woo-Shin, Koo, Tae-Hoe & Park, Jin-Young (2000) A Field Guide to the Birds of Korea, LG Evergreen Foundation, Seoul.
- MacKinnon, John & Phillipps, Karen (2000) A Field Guide to the Birds of China. Oxford University Press, Oxford.
- Robson, Craig (2002) A Field Guide to the Birds of South-East Asia. New Holland, London.
- Bradshaw, C.; Jepson, P. J.; Lindsey, N. J. (1991). Identification of brown flycatchers. British Birds. 84 (12): 527—542.
- Alström, Per; Hirschfeld, Erik (1991). Field identification of Brown, Siberian and Grey-streaked Flycatchers. Birding World. 4 (8): 271—278.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |