Міжнародна організація комісій з цінних паперів

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
International Organisation of Securities Commissions
Міжнародна організація комісій з цінних паперів
Абревіатура IOSCO
Тип Міжнародна організація
Засновано квітень 1983; 41 років тому (1983-04)
Мета Форум для національних регуляторів цінних паперів
Країна  Іспанія
Штаб-квартира Мадрид, Іспанія
Членство 231
Офіційні мови Англійська, французька, іспанська, португальська, арабська
Генеральний секретар Jean-Paul Servaisd (жовтень 2022)
Генеральний секретар Пол Ендрюс
Штат працівників 30
Вебсайт: iosco.org

Міжнародна організація комісій з цінних паперів (IOSCO) — це асоціація організацій, які регулюють світові ринки цінних паперів і ф'ючерсів. Члени, як правило, є регуляторами цінних паперів та/або ф'ючерсів у своїй національній юрисдикції або головним фінансовим регулятором своєї країни. Повноваженнями організації є:[1]

  • Розробка, впровадження та просування високих стандартів регулювання для посилення захисту інвесторів і зниження системних ризиків;
  • Поширення інформації з біржами та допомога у вирішенні технічних і операційних питань;
  • Встановлення стандартів для моніторингу глобальних інвестиційних транскордонних транзакцій.

Членами IOSCO є понад 100 країн, які регулюють понад 95 % світових ринків цінних паперів. Організація має постійний секретаріат у Мадриді, Іспанія.[2]

Історія організації[ред. | ред. код]

IOSCO була заснована у 1983 році після перетворення свого попередника, «Міжамериканської регіональної асоціації» (створеної в 1974 році), у справді глобальний кооператив. Рішення про розширення організації за межі Америки було прийнято на щорічній зустрічі в Кіто, Еквадор, у квітні 1983 року. У той же час організація була перейменована в IOSCO, щоб відобразити розширення членства за межами Північної та Південної Америки. Регулятори цінних паперів із Франції, Індонезії, Південної Кореї та Сполученого Королівства були першими агентствами, які приєдналися з-поза Америки. Паризька конференція IOSCO у липні 1986 року була першою, що відбулася за межами американського континенту, і тоді було прийнято рішення створити постійний Генеральний секретаріат Організації.[2] Одним із залишків його раннього міжамериканського коріння є те, що офіційними мовами IOSCO є англійська, французька, іспанська та португальська.

У 1998 році IOSCO почала роботу над низкою важливих політик, які призвели до створення більш широкого набору керівних принципів. Однак саме атаки 11 вересня 2001 року, а також серія великих глобальних фінансових скандалів, які почалися з Enron і продовжилися із Worldcom, Parmalat і Vivendi, змусили швидко досягти прогресу у цьому процесі. Таким чином, IOSCO перетворилася із лискусійного майданчика на серйозну міжнародну організацію з реальним впливом на регулювання цінних паперів. На конференції 1999 року в Лісабоні було вирішено створити постійну штаб-квартиру Генерального секретаріату в Мадриді.[2]

У 2002 році IOSCO прийняла багатосторонній меморандум про взаєморозуміння (IOSCO MMoU), розроблений для сприяння транскордонному контролю та обміну інформацією між міжнародним співтовариством регуляторів цінних паперів. У 2005 році IOSCO MMoU став еталоном міжнародної співпраці між регуляторами цінних паперів.[2]

Членство[ред. | ред. код]

Станом на березень 2022 року IOSCO налічувала 231 члена.[3] Члени IOSCO поділяються на три основні категорії:

  • Рядові члени: основні регулятори ринків цінних паперів та/або ф'ючерсів у юрисдикції. Фондова біржа або саморегульована організація може бути рядовим членом, але лише якщо вона є основним регулятором цінних паперів у юрисдикції. Кожен рядовий член має один голос.[4]
  • Асоційовані члени: інші регулятори цінних паперів та/або ф'ючерсів у випадках, коли в юрисдикції є більше одного. Наприклад, Комісія з торгівлі товарними ф'ючерсами (CFTC) і Північноамериканська асоціація адміністраторів цінних паперів у Сполучених Штатах є асоційованими членами IOSCO, оскільки Комісія з цінних паперів і бірж США є звичайним членом від Сполучених Штатів. Асоційовані члени не мають права голосу та не мають права бути членами Виконавчого комітету; однак вони є членами комітету президентів.
  • Афілійовані члени: включають фондові біржі, саморегульовані організації та різні асоціації фондового ринку. Афілійовані члени не мають права голосу, не мають права входити до Виконавчого комітету та не є членами Президентського комітету. Однак афілійовані члени, які є саморегулівними організаціями (СРО), є членами Консультативного комітету СРО.

Структура[ред. | ред. код]

Організація складається з ряду комітетів, які збираються кілька разів на рік у різних місцях світу за підтримки постійного адміністративного Генерального секретаріату.

Лідерство[ред. | ред. код]

В адміністративному плані IOSCO управляється Генеральним секретаріатом у Мадриді, Іспанія. Нинішнім генеральним секретарем IOSCO є Пол Ендрюс, який розпочав свій трирічний термін з можливістю поновлення в березні 2016 року. Раніше він обіймав посаду віце-президента та керуючого директора Управління регулювання фінансової індустрії (FINRA), саморегульованої організації в Сполучених Штатах.[5]

Рада IOSCO є керівним і стандартним органом IOSCO. Вона складається з 33 регуляторів цінних паперів; Генеральний директор Гонконгської комісії з цінних паперів і ф'ючерсів Ешлі Ян Алдер є головою правління IOSCO (він також очолює Азійсько-Тихоокеанський регіональний комітет). Із ним праюють два заступники голови: Ранджит Аджит Сінгх, голова Комісії з цінних паперів Малайзії (який очолює Комітет із розвитку та ринків, що розвиваються, найбільший підкомітет IOSCO) та Жан-Поль Серве, голова Управління фінансових послуг і ринків Бельгії (який також очолює Європейський регіональний комітет).[6]

Регіональні комітети[ред. | ред. код]

IOSCO має чотири регіональні комітети:

  • Африкансько-Близькосхідний регіональний комітет; у ньому головує Мунір Гварзо з Комісії з цінних паперів і бірж Нігерії
  • Азійсько-Тихоокеанський регіональний комітет; у ньому головує Джун Мізугучі з Японського агентства фінансових послуг
  • Європейський регіональний комітет; у ньому головує Жан-Поль Серве з Управління фінансових послуг і ринків Бельгії
  • Міжамериканський регіональний комітет; його очолює Хайме Гонсалес Агуаде з Мексиканської національної комісії банківських справ і цінностей

Зовнішня співпраця[ред. | ред. код]

IOSCO є членом, бере участь як спостерігач або координує роботу з рядом інших організацій. Одним із найважливіших напрямів співпраці є Спільний форум міжнародних фінансових регуляторів. IOSCO разом з Базельським комітетом з питань банківського нагляду та Міжнародною асоціацією страхових наглядових органів складають Спільний форум.

Меморандуми IOSCO вважаються основними інструментами для сприяння транскордонному співробітництву, зниження глобального системного ризику, захисту інвесторів і забезпечення чесних і ефективних ринків цінних паперів.[7][8]

Крім того, IOSCO є членом, бере участь як спостерігач або координує роботу з рядом інших міжнародних організацій, включаючи OECD, FSB, Групу розробки фінансових заходів проти відмивання грошей, IASB, PIOB, МВФ, Світовий банк та Європейську комісію.

Політика[ред. | ред. код]

У 1998 році IOSCO прийняла комплексний набір цілей і принципів регулювання цінних паперів (Принципи IOSCO). Вони продовжують розвиватися та розширюватися. IOSCO рекомендує всім своїм членам впровадити їх та допомагає своїм членам оцінити рівень відповідності принципам. До них належать:

  • Нормативні принципи, призначені для підвищення незалежності аудитора та пудиторського нагляду;[9]
  • Нормативні принципи розкриття корпоративної фінансової інформації та прозорості;[10]
  • Принципи регулювання щодо конфлікту інтересів для фінансових аналітиків;[11]
  • Кодекс поведінки для кредитно-рейтингових агентств;[12]
  • Набір «основних принципів» регулювання цінних паперів, призначених для того, щоб окреслити членам IOSCO, що становить «хороше» регулювання цінних паперів;[13]
  • Багатосторонній меморандум про взаєморозуміння щодо співробітництва правоохоронних органів, за допомогою якого члени IOSCO зобов'язуються допомагати один одному зі збором інформації та показань свідків у розслідуванні правоохоронних органів.[14]

Список літератури[ред. | ред. код]

  1. ↑ The Road to Action: Financial regulation addressing climate change (PDF). London: Economist Intelligence Unit. 2017.
  2. ↑ а б в г About IOSCO. www.iosco.org. Процитовано 28 липня 2023.
  3. ↑ About IOSCO. IOSCO (Англійська) . IOSCO. Процитовано 7 березня 2022.
  4. ↑ IOSCO. IOSCO Categories & Contributions of Members.
  5. ↑ Paul P. Andrews of FINRA Named IOSCO Secretary General (PDF). IOSCO. 16 грудня 2015. Процитовано 9 лютого 2018.
  6. ↑ IOSCO. About IOSCO – Structure.
  7. ↑ IOSCO (May 2002). Multilateral Memorandum of Understanding Concerning Consultation and Co-operation and the Exchange of Information (PDF).
  8. ↑ IOSCO. List of Signatories to the IOSCO Multilateral Memorandum of Understanding. Архів оригіналу за 10 травня 2009. Процитовано 30 вересня 2009.
  9. ↑ IOSCO (Oct 2002). Principles for Auditor Oversight (PDF). IOSCO Technical Committee.
  10. ↑ IOSCO (Oct 2002). Principles for Ongoing Disclosure and Material Development Reporting by Listed Entities (PDF). IOSCO Technical Committee.
  11. ↑ IOSCO (25 вересня 2003). Statement Of Principles For Addressing Sell-Side Securities Analyst Conflicts Of Interest (PDF). IOSCO Technical Committee.
  12. ↑ IOSCO (Dec 2004). Code Of Conduct Fundamentals For Credit Rating Agencies (PDF). IOSCO Technical Committee.
  13. ↑ IOSCO (May 2003). Objectives and Principles of Securities Regulation (PDF). IOSCO.
  14. ↑ IOSCO (May 2002). Multilateral Memorandum Of Understanding Concerning Consultation And Co-operation And The Exchange Of Information (PDF). IOSCO.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Міжнародна_організація_комісій_з_цінних_паперів&oldid=41955513