Мінеїті Кога

Мінеїті Кога
яп. 古賀峯一
Народження	25 вересня 1885(1885-09-25) Аріта, префектура Саґа, Кюсю, Японська імперія
Смерть	31 березня 1944(1944-03-31) (58 років) Давао, Республіка Філіппіни смерть через падіння з висотиd
Поховання	кладовище Тама
Національність	японець
Країна	Японська імперія
Приналежність	Японська імперія
Вид збройних сил	Імперський флот Японії
Рід військ	військово-морські сили
Освіта	Військова академія флоту Японії Військово-морський коледж США
Роки служби	1906–1944
Звання	Маршал флоту (посмертно)
Командування	Об'єднаний флот
Війни / битви	Японсько-китайська війна Друга світова війна  • Війна в Тихому океані
Нагороди	Пам'ятна медаль вступу на престол імператора Тайсьо Медаль Перемоги (Великобританія) Пам'ятна медаль вступу на престол імператора Сьова Офіцер ордена Почесного легіону Пам'ятна медаль «2600 років Японії» Лицарський хрест Залізного хреста з Дубовим листям
Мінеїті Кога у Вікісховищі

Мінеїті Кога (яп. 古賀 峯; 25 вересня 1885 — 31 березня 1944) — японський військово-морський діяч, адмірал флоту (31 березня 1943). Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста з дубовим листям.

Біографія

В 1906—1907 роках командував кораблем «Мацумаса», в 1907 році — «Каторі», в 1907—1908 — «Отова», в 1908—1909 — «Сума». Учасник Першої світової війни. В 1920—1922 роках перебував у відрядженні у Франції, з 1926 року — військово-морський аташе в Парижі. З 1 жовтня 1931 рок — командир крейсера «Ісьо». 15 листопада 1932 року переведений в Морський генштаб, де очолював 3-є, а потім 2-е управління. З 1 грудня 1937 року — перший заступник начальника Морського Генштабу.

21 жовтня 1939 року призначений командувачем 2-го морського флоту, 1 вересня 1941 року — Китайським флотом. Брав участь у плануванні і здійсненні операції зі знищення американської ескадри в Перл-Харборі, а потім в захопленні Гонконгу З травня 1942 року — командувач військово-морської бази в Іокасуці. Після загибелі Ісороку Ямамото 30 квітня 1943 року призначений головнокомандувачем Об'єднаного флоту (всіх діючих сил японського ВМФ). В якості головного плану військових дій обрав підготовку «вирішальної» битви — генеральної битви з ворогом, від результату якого буде залежати результат всієї війни. Розробив план «Z», який передбачав дати американцям таку битві в районі Філіппін.

31 березня 1944 року вилетів з інспекцією на острів Мінданао. Загинув в авіакатастрофі, тіло не знайдене.

Нагороди

• Знак випускника училища морських офіцерів
• Пам'ятна медаль вступу на престол імператора Тайсьо
• Військова медаль 1918—1920
• Медаль Перемоги
• Пам'ятна медаль вступу на престол імператора Сьова
• Орден Вранішнього Сонця 4-го і 1-го класу
• Орден Золотого шуліки 1-го ступеня
• Орден Священного скарбу 1-го класу
• Орден Почесного легіону, офіцерський хрест (Франція)
• Медаль Маньчжурського інциденту
• Медаль Китайського інциденту 1937
• Пам'ятна медаль «2600 років Японії»
• Знак командора
• Знак маршала (1944; посмертно)

Маньчжурська держава

• Медаль національного фонду «Велика Маньчжурія»
• Пам'ятна медаль імператорського візиту в Японію

Третій Рейх

• Залізний хрест 2-го і 1-го класу
• Лицарський хрест Залізного хреста з дубовим листям (12 травня 1944; посмертно) — отримав лицарський хрест і дубове листя одночасно.

Джерела

• Залесский К. А. Железный крест. — М.: Яуза-пресс, 2007. — с.305-306 — 4000 экз. — ISBN 978-5-903339-37-2
• Fellgiebel W.P., Elite of the Third Reich, The recipients of the Knight's Cross of the Iron Cross 1939—1945: A Reference, Helion & Company Limited, Solihull, 2003, ISBN 1-874622-46-9