Міхал Потоцький
| Міхал Потоцький | |
|---|---|
| Michał Potocki | |
 | |
| Псевдо | Михайло Потоцький |
| Народився | 1660 |
| Помер | 2 грудня 1749 |
| Підданство |
Річ Посполита .svg){kind=small} |
| Діяльність | військовик, урядник |
| Посада | Волинські воєводи, писар польний литовський[d], Староста, Q11743102?, deputy to the Sejm of the First Polish Republic[d], Polish elector[d], deputy[d], Q64576997? і Q64825239? |
| Конфесія | католик |
| Рід | Потоцькі |
| Батько | Фелікс Казимир Потоцький |
| Мати | Кристина з Любомирських |
| Брати, сестри | • Станіслав Владислав Потоцький, Юзеф Потоцький і Єжи Потоцький |
| У шлюбі з | Q28840711? |
| Діти | Францішек Ксаверій, Фелікс, Антоній, Пйотр, Кристина, Тереза, Анна |
 | |
Міхал з Підгаєць Потоцький (пол. Michał Potocki, пом. 1750/1749?) — шляхтич гербу Пилява, військовий і державний діяч Речі Посполитої.
Біографія[ред. | ред. код]
Син великого гетьмана коронного Фелікса Казимира Потоцького та Кристини з Любомирських (доньки гетьмана польного коронного Станіслава Єжи Себастьяна Любомирського[1]). Онук Станіслава «Ревери» Потоцького та Зофії Каліновської, небіж польного гетьмана Анджея Потоцького.
Розпочав військову кар'єру біля батька, з 1687 мав коругву гусарів. Наприкінці 1694 року, як і решта Потоцьких, був конкурентом волинського воєводи Яна Станіслава Яблоновського. В молодості — відомий авантюрист. Зокрема, 30 січня 1695 року був причиною гучного скандалу на дворі королеви. Напившись, взяв у руки «натуралії», показав їх також присутнім паннам, кілька разів вдарив «натураліями» об стіл.
Брав участь в Підгаєцькій кампанії 8-9 вересня 1698 року. Після битви п'яний викликав з королівського намету литовського табору мальборського воєводу Яна Єжи Пшебендовського, замахнувся на нього обухом — той ледве відхилився, що могло потім призвести до «розбірок» між польським та саськими відділками. Був відданий під суд, після втручання матері Ян Станіслав Яблоновський прийняв його перепрошення, до очікуваного поєдинку з Я. Є. Пшебендовським не дійшло.
Посади: писар польний коронний (1714 р.), воєвода волинський (1726 р.), з 1686 року — староста красноставський, сокальський;[2] посади відступив батько.[3]
Був власником маєтків:
- у Чернелиці[4] (протягом 3 років Чернелиця перебувала у його підпорядкуванні Юзефа Станіслава Потоцького, який у 1697 відмовився від маєтку на користь Міхала Потоцького[5]).
- у Михайлівці (село Брацлавського повіту[6])
Опікувався єзуїтськими колегіями в Каліші, Луцьку, Красниставі. 1706 р. в цого маєтках переховувались ксьондзи і монахи з Луцького колегіуму, 1708 р. здобув для нього «лібертацію». 8 вересня 1724 р. в костелі Сокаля було урочисто короновано Сокальську ікону Матері Божої, домігся цього як «особливий добродій і синдик генеральний провінції руської», надав для цього кошти, 1724 р. (разом з Юзефом Потоцьким) придбали 2 золоті корони для ікони, 1732 р. придбав корону вартістю 100000 злотих. 1745 р. подарував колегіуму у Красноставі 300 книг в оправі. У вересні 1749 р. його стараннями в Луцьку було короновано образ Матері Божої в костелі домініканців. Чимало посприяв розбудові дідичного Сендзішова.[7]
Помер 2 грудня 1749, був похований в костелі капуцинів Сендзішова.[8]
Сім'я[ред. | ред. код]
Перша дружина — Зофія Анеля Чарнецька, донька польного писаря, канівського старости Стефана Станіслава Чарнецького гербу Лодзя. Померла 1724 року, була похована в костелі Красностава.[9] Діти:
- Францішек Ксаверій — староста сокальський
- Фелікс — староста красноставський, каштелян слоньський.
Друга дружина — Марціанна з Оґінських (пом. 1766[10]). Діти:
- Антоній — староста львівський, галицький
- Пйотр — любельський каштелян, дідич «ключа» «Золотий Потік» (місто Янув, 17 сіл; Краківське воєводство), відомий своєю протиросійською позицією[11]
- Кристина
- Тереза — дружина великого гетьмана литовського Шимона Коссаковського
- Анна.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Lubomirscy (01) (пол.)
- ↑ Potoccy (02) (пол.)
- ↑ A. Link-lenczowski, E. Szklarska. Potocki Michał (zm. 1749)… — S. 97.
- ↑ T. Zaucha. Kościół parafialny p.w. Św. Antoniego w Czernelicy // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego.— Kraków: «Antykwa», drukarnia «Skleniarz», 2010. — Cz. I. — tom 18. — 386 s., 509 il. — S. 54. — ISBN 978-83-89273-79-6. (пол.)
- ↑ Артур Гощинський. Чернелицький замок у другій половині XVII—XVIII столітті… — С. 42.
- ↑ Michałówka (2) // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich. — Warszawa : Filip Sulimierski i Władysław Walewski, 1885. — T. VI : Malczyce — Netreba. (пол.) (пол.)
- ↑ A. Link-lenczowski, E. Szklarska. Potocki Michał (zm. 1749)… — S. 100—101.
- ↑ A. Link-lenczowski, E. Szklarska. Potocki Michał (zm. 1749)… — S. 101.
- ↑ Niesiecki K. Korona polska przy złotej wolności… — Lwów, 1728. — Т. 1. — 406 s. — S. 348. (пол.)
- ↑ Артур Гощинський. Чернелицький замок… — С. 43.
- ↑ Артур Гощинський. Чернелицький замок… — С. 45 (прим. 78).
Джерела[ред. | ред. код]
- Гощинський А. Чернелицький замок у другій половині XVII—XVIII столітті // Пам'ятки України. — К., 2015. — № 7—9 (191) (лип.—вер.). — 84 с. — С. 38-45.
- Link-lenczowski A., Szklarska E. Potocki Michał (zm. 1749) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1983. — T. XXVIII/1. — Zeszyt 116. — 1—176 s. — S. 97—101. (пол.)
Посилання[ред. | ред. код]
- Michał Potocki z Podhajec h. Pilawa (Srebrna) (ID: 3.616.76). (пол.)
- [1]. — S. 98. (№ 4177)
- [2]
