Міщенко Сергій Олексійович (військовик)

Сергій Олексійович Міщенко
Головний сержант
Загальна інформація
Народження	21 травня 1974(1974-05-21) м. Зіньків, Зіньківський район, Полтавська область, УРСР, СРСР
Смерть	1 грудня 2022(2022-12-01) (48 років) с. Ковалівка, Сватівський район, Луганська область, Україна (загинув у бою)
Громадянство	Україна
Псевдо	Бугор
Військова служба
Роки служби	1991-1993 2013-2014, 2022
Приналежність	Україна
Вид ЗС	Збройні сили
Рід військ	Сухопутні війська
Формування	45 ОАБр
Війни / битви	Російсько-українська війна
Нагороди та відзнаки
Хрест бойових заслуг Орден «За мужність» І ступеня Орден «За мужність» ІІ ступеня Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Сергій Олексійович Міщенко («Бугор», 21 травня 1974, м. Зіньків, Зіньківський район Полтавської області — 1 грудня 2022, с. Ковалівка, Сватівський район Луганської області) — український підприємець та військовик, молодший сержант, командир відділення 87-го протитанкового дивізіону 45-тої окремої артилерійської бригади Корпусу резерву Сухопутних військ Збройних сил України, який відзначився у ході російського вторгнення в Україну, учасник російсько-української війни, Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (2023, посмертно), нагороджений «Хрестом бойових заслуг», повний кавалер ордена «За мужність».

Життєпис

Сергій Міщенко народився 21 травня 1974 року у місті Зіньків на Полтавщині.

Середню освіту здобув у Проценківській середній школі. У дитинстві мріяв стати військовим, оскільки його служив у підрозділі зі знищення танків.

Протягом 1991—1993 років служив у лавах Національної гвардії України у Кривому Розі. Потім одержав юридичну освіту та працював у Опішнянському підрозділі міліції. Займався підприємницькою діяльністю у сфері будівництва у партнерстві з братом Євгеном, мав власну бригаду будівельників.

З перших днів повномасштабної війни пішов служити у Збройні сили України. Молодший сержант Сергій Міщенко з позивним «Бугор» обіймав військову посаду командира відділення взводу протитанкових ракетних комплексів 87-го протитанкового дивізіону 45-тої окремої артилерійської бригади Корпусу резерву Сухопутних військ Збройних сил України. Брав участь у бойових діях за Київ, у боях поблизу Барвінкового, біля сіл Вірнопілля, Бражківки Харківської області

Побратими його називали «винищувачем танків». Всього на рахунку Сергія Міщенка 35 одиниць знищеної російської військової техніки. Під час одного з боїв він уразив 7 одиниць військової техніки російських військ, зокрема, чотири танки.

Сергій Міщенко загинув 1 грудня 2022 року у с. Ковалівка Сватівського району Луганської області під час бойового завдання.

Прощання із загиблим відбулося 7 грудня 2022 року у Полтаві. Похований на центральному кладовищі міста Зінькова.

Командування подало Сергія Міщенка на звання Героя України, і 23 лютого 2023 року йому посмертно було присвоєне звання Героя України з удостоєнням ордена «Золота Зірка».

Рішенням 29-ї сесії Зінківської міської ради від 8 червня 2023 року з метою увічнення пам'яті воїнів-земляків, які загинули в російсько-українській війні, у місті Зіньків вулицю "Першотравнева" перейменовано на вулицю "Героя України Сергія Міщенка".

Родина

Сергій Міщенко був тричі одружений (остання дружина — Наталія) та мав п'ятеро рідних дітей: три доньки та двоє хлопців, (наймолодший син — Олександр, 2022 р.н), також у останньому шлюбі виховував і неповнолітню доньку дружини.

Нагороди

• Звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (23 лютого 2023, посмертно) — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане служіння Українському народові.
• Відзнака Президента України «Хрест бойових заслуг» (27 липня 2022) — за визначні особисті заслуги у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане служіння Українському народу, вірність військовій присязі
• Орден «За мужність» I ст. (28 листопада 2022) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі.
• Орден «За мужність» II ст. (13 жовтня 2022) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі.
• Орден «За мужність» III ст. (12 липня 2022) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі.

Джерела

• Пишаємося Героєм-земляком Сергієм Олексійовичем Міщенком!. Зінківська громада (ua) . Процитовано 24 лютого 2023.
• На війні загинув легендарний боєць з Полтавщини Сергій Міщенко. Останній бастіон (укр.). 2 грудня 2022. Процитовано 24 лютого 2023.
• На Луганщині загинув боєць ЗСУ Сергій Міщенко з Полтавщини. Новини Полтавщини (укр.). 3 грудня 2022. Процитовано 24 лютого 2023.
• Президент нагородив військового з Полтавщини. Новини Полтавщини. Процитовано 24 лютого 2023.
• Знищив чотири танки за день — Зеленський посмертно нагородив сержанта з Полтавщини. poltavawave.com.ua (укр.). Процитовано 24 лютого 2023.