Навахо (мова)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Навахо
Diné bizaad
Регіон: Арізона, Нью-Мексико, Юта, Колорадо
Носії: 178 000
Писемність: латиниця
Класифікація: Сім'я на-дене
Атабаскська гілка
Південноатабаскська група
Офіційний статус
Коди мови
ISO 639-1 nv
ISO 639-2 nav
ISO 639-3 nav

Навахоатабаскська мова, якою розмовляють індіанці народу навахо, що проживають на південному заході США. За даними перепису 2000 року, навахо - єдина мова тубільного населення Америки на північ від американо-мексиканського кордону, якою говорить, станом на початок 21 століття, 178 000 чоловік, причому це число зараз зростає [1].

Під час Другої світової війни, через маловідомість і складність мови навахо, для зв'язку нею армією США використовувалися, поряд з іншими радистами-шифрувальниками, шифрувальники навахо .

Фонологія[ред.ред. код]

Голосні[ред.ред. код]

У навахо чотири голосних: a , e, i та o. Кожна з них має довгий (aa, ee, ii, oo) і носовий (ą , ę, į, ǫ) варіанти.

Крім того, навахо розрізнює чотири тони:

  • високий (áá)
  • низький (aa)
  • висхідний ()
  • спадний (áa)

Приголосні[ред.ред. код]

Нижче перераховані приголосні навахо в орфографічному записі і транскрипції МФА:

білабіальні альвеолярні палатальні велярні гортанні
центральні латеральні прості губні
Вибухові непридихові b [p] d [t] g [k]
придихові t [tʰ] k [kʰ]
Глоталізовані t' [t'] k' [k'] ' [ʔ]
Африкати непридихові dz [ʦ] dl [tɬ] j [ʧ]
придихові ts [ʦʰ] [tɬʰ] 'ch ' [ʧʰ]
глоталізовані ts' [ʦ'] Tł' [tɬ'] ch' [ʧ']
фрикативні Глухі s [s] ł [ɬ] sh [ʃ] h [x] hw [xʷ] h [h]
Дзвінкі z [z] l [l] zh [ʒ] gh [ɣ] ghw [ɣʷ]
носові m [m] n [n]
глайди y [j] w [w]

Дзвінкий латеральний l реалізується як апроксимант, а ł - як фрикативний. Така кореляція є звичайною в мовах світу (пор. в валлійській), оскільки справжній глухий [l̥] зазвичай погано помітний, однак на тлі інших південних атабаскських мов це виглядає скоріше незвично. Приголосний h вимовляється як [x] на початку основи і як [h] на початку суфікса або в непочатковій позиції в основі.

Як і в багатьох інших мовах північного заходу Америки, у навахо порівняно мало губних приголосних.

Штати США, де поширена мова навахо (2000, перепис)

Морфонологія[ред.ред. код]

У мові навахо існує так звана гармонія приголосних: в рамках одного слова можуть зустрічатися або тільки шиплячі, або тільки свистячі.

Граматика[ред.ред. код]

З типологічної точки зору, навахо є аглютинативною полісинтетичною мовою з вершинним маркуванням. При цьому в навахо досить високий ступінь фузії, особливо фонологічної. Переважаючий порядок слів в навахо - SOV, але при цьому мова переважно префіксна, що типологічно несподівано.

Велику роль у навахо грає дієслово - іменники несуть порівняно небагато граматичної інформації. Крім того, в навахо існує безліч модифікаторів типу займенників, клітик, вказівних елементів, числівників, післялогів, прислівників і сполучників. У граматиці Г. Хойера всі ці елементи називаються частками. У навахо немає прикметників як особливої частини мови - замість них використовуються дієслова.

Іменники[ред.ред. код]

Більшість іменників не мають відмінних форм числа; немає в навахо і відмінювання.

Часто повні іменні групи в реченні не потрібні, тому що дієслово містить достатньо інформації.

Дієслова[ред.ред. код]

Дієслівні форми в навахо, навпаки, дуже складні і несуть багату лексичну і граматичну інформацію.

Багато понять виражаються номіналізаціями і дієслівними перифразами, наприклад Hoozdo - 'Фінікс' (дослівно 'тут жарко'), ch'é'étiin - 'дверний отвір' (дослівно 'тут є горизонтальна дорога назовні'), ná'oolkiłí - 'годинник' ('те, що повільно рухається по колу') і chidí naa'na'í bee'eldǫǫhtsoh bikáá 'dah naaznilígíí - 'танк' ('машина, на якій сидять зверху і яка повзає з великою вибухаючою річчю зверху').

Дієслівні форми складаються з основи, до якої додаються різні словотворчі і словозмінні префікси. У кожному дієслові повинен бути хоча б один префікс. Порядок префіксів жорстко фіксований.

Сама основа, у свою чергу, складається з кореня і суфікса (часто погано помітного в поверхневій формі через фузії). До цієї основи (stem) додаються префікси так званих класифікаторів, які залежать від типу аргументу (ця система схожа на системи іменних класів в африканських або Дагестанських мовах). Основа з цими префіксами називається «темою» (theme).

Тема поєднується з дериваційними префіксами, формуючи «основу» (base), до якої, у свою чергу, додаються словозмінні («парадигматичні») префікси.

Структура дієслівної словоформи[ред.ред. код]

Порядок префіксів в словоформі залежить від класу префікса; для словоформи існує свого роду шаблон. У таблиці наведена одна з недавніх версій такого шаблону для навахо [2], хоча сама ідея про подібне влаштування словоформи сходить ще до Едварда Сепіра.

Звичайно, не в кожній словоформі зустрічаються всі ці префікси.

Дієслівна словоформа складається з трьох частин:

диз'юнктні префікси кон'юнктні префікси основа

Ці частини , у свою чергу, поділяються на 11 позицій.

диз'юнктні префікси кон'юнктні префікси основа
0 1a 1b 2 3 4 5 6 7 8 9 10
об'єкт післялогу післялоги «тематичний» прислівник ітератив множина пряме доповнення дейктичний елемент «тематичний» прислівник спосіб дії і вид підмет класифікатор основа

При цьому іноді деякі поєднання префіксів піддаються перестановці, порушуючи зазначений вище порядок. Так, префікс a- (об'єкт 3-ї особи) зазвичай йде до префікса di-, пор.: Adisbąąs 'Я починаю вести колісний візок' [< 'a-+ di-+ sh-+ ł +-bąąs].

Тим не менш якщо в одній словоформі з a- зустрічаються префікси di- і ni-, перший міняється місцями з другим, що призводить до порядку di--a --ni-, пор. Di'anisbąąs 'Я веду віз (у щось) і застрягаю' [<di-'a-ni-sh-ł-bąąs <'a-+ di-+ ni-+ sh-+ ł +-bąąs] але не: adinisbąąs('a-di-ni-sh-ł-bąąs')

Дієслова з класифікаторами[ред.ред. код]

Багато дієслівних основ в навахо (та інших атабаскських мовах) мають спеціальні форми, що розрізняються в залежності від форми або інших характеристик об'єкта. Такі основи називають дієсловами з класифікаторами (classificatory verbs). Зазвичай у кожного класифікатора є ярлик-абревіатура. Існує 11 первинних класів дієслів «чіпання» (handling).

Вони перераховані нижче (у формі перфективу)

Класифікатор + основа Ярлик Опис Приклади
-'ą SRO Твердий округлий предмет пляшка, м'яч, черевик, коробка
-yį LPB Ноша, мішок, зв'язка Рюкзак, вузлик, мішок, сідло
-ł-jool NCM некомпактна речовина пучок волосся або трави, хмара, туман
- lá SFO Тонкий гнучкий предмет Мотузка, ніжки, гірка смажених цибулин
-tą SSO Тонкий твердий предмет Стріла, браслет, сковорода, пила
-ł-tsooz FFO Плоский гнучкий предмет Килимок, плащ, мішок із зеленню
-tłéé ' MM М'яка речовина Морозиво, бруд, п'яний що впав
-nil PLO1 Множинні предмети (1) Яйця, м'ячі, тварини, монети
-jaa' PLO2 Множинні предмети (2) Кульки, зерна, цукор, комахи
-ką OC Відкрита посудина Склянка молока, ложка їжі, жменька борошна
-ł-tį ANO живий предмет Мікроб, людина, труп, лялька

Таким чином, в навахо немає, скажімо, дієслова «давати». Щоб сказати «дай мені сіна» потрібно використовувати основи з класифікатором NCM: níłjool. Навпаки, «дай мені сигарету» буде передаватися іншим дієсловом: nítįįh. Первинні дієслова з класифікаторами також розрізняють кілька способів поводження з об'єктом. За цією ознакою вони поділяються на три класи:

  • «чіпання» (handling), наприклад «нести», «опускати», «брати»;
  • «приведення у рух» (propelling), наприклад «підкинути», «впустити», «кинути»;
  • «вільний політ» (free 'flight), наприклад «падати» або «летіти».

Так, наприклад, якщо взяти клас SRO, є три різні дієслова

  • -'ą чіпати (щось кругле)
  • -ne кинути (щось кругле)
  • -l-ts 'id (щось кругле) рухається саме.

Чергування yi-/bi-[ред.ред. код]

Як і в більшості атабаскських мов, оживленість грає важливу роль в граматиці навахо: багато дієслів мають різні форми залежно від оживленості його аргументів.

У навахо можна виділити наступну ієрархію оживленості: Людина → Дитина/Велика тварина → Тварина середніх розмірів → Маленька тварина → Сила природи → Абстракція. Зазвичай найбільш оживлена назва йде в реченні першою. Якщо обидва імені займають однакове місце в цій ієрархії, обидва можуть займати і перше місце в реченні.

Сучасне становище[ред.ред. код]

Індіанці племені навахо, 1887 рік

Мовою навахо до цих пір говорять багато представників народу навахо різного віку. Багато батьків передають навахо дітям як рідну мову: серед індіанських племен Північної Америки це зараз рідкість. Проте мова все ж таки знаходиться під загрозою, особливо в міських районах поза резерваціями, оскільки все більше молодих навахо переходять на англійську мову.

Навіть у резерваціях, за даними переписів, частка індіанців 5-17 років, які не володіють навахо, з 1980 по 1990 рік зросла з 12% до 28%. У 2000 році ця цифра досягла 43%.

Мова навахо, незрозуміла японцям, використовувалася в армії США як мова Радіокомунікаціі під час 2-ої світової війни (дані події лягли в основу фільму «Ті, що говорять з вітром»).

Зразок тексту[ред.ред. код]

Фольклорна розповідь з [Young & Morgan 1987] Навахо:

Ashiiké t'óó diigis léi 'tółikaní ła' ádiilnííł dóó nihaa nahidoonih níigo yee hodeez'ą jiní. Áko t'áá ał'ąą ch'il na'atł'o'ii k'iidiilá dóó hááhgóóshįį yinaalnishgo t'áá áłah ch'il na'atł'o'ii néineest'ą jiní. Áádóó tółikaní áyiilaago t'áá bíhígíí t'áá ał'ąą tł'ízíkágí yii 'haidééłbįįd jiní. «Háadida díí tółikaní yígíí doo ła 'aha'diidził da," níigo aha'deet'ą jiní'. Áádóó baa nahidoonih biniiyé kintahgóó dah yidiiłjid jiní.

Приблизний переклад: Кілька божевільних хлопчиків вирішили зробити вина на продаж, так що кожен висадив лозу, і після важкої роботи вони довели її до зрілості. Потім, зробивши вино, вони перелили його в міхи. Вони погодилися, що ніколи не дадуть один одному ні ковтка з них і, зваливши міхи на спини, пішли в місто.

Посилання[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

  • Марк Бейкер , «Атоми мови», М.: Видавництво ЛКІ, 2008-272 с (хоча книга не присвячена спеціально мові навахо, вона містить безліч докладних прикладів з навахо з граматичним аналізом у порівнянні з англійською та іншими мовами).
  • Blair, Robert W.; Simmons, Leon; & Witherspoon, Gary. (1969). Navaho Basic Course. BYU Printing Services.
  • Goossen, Irvy W. (1967). Navajo made easier: A course in conversational Navajo. Flagstaff, AZ: Northland Press.
  • Goossen, Irvy W. (1995). Diné bizaad: Speak, read, write Navajo. Flagstaff, AZ: Salina Bookshelf. ISBN 0-9644189-1-6
  • Goossen, Irvy W. (1997). Diné bizaad: Sprechen, Lesen und Schreiben Sie Navajo. Loder, P. B. (transl.). Flagstaff, AZ: Salina Bookshelf.
  • Haile, Berard. (1941—1948). Learning Navaho, (Vols. 1-4). St. Michaels, AZ: St. Michael’s Mission.
  • Platero, Paul R. (1986). Diné bizaad bee naadzo: A conversational Navajo text for secondary schools, colleges and adults. Farmington, NM: Navajo Preparatory School.
  • Platero, Paul R.; Legah, Lorene; & Platero, Linda S. (1985). Diné bizaad bee na’adzo: A Navajo language literacy and grammar text. Farmington, NM: Navajo Language Institute.
  • Tapahonso, Luci, & Schick, Eleanor. (1995). Navajo ABC: A Diné alphabet book. New York: Macmillan Books for Young Readers. ISBN 0-689-80316-8
  • Witherspoon, Gary. (1985). Diné Bizaad Bóhoo’aah for secondary schools, colleges, and adults. Farmington, NM: Navajo Language Institute.
  • Witherspoon, Gary. (1986). Diné Bizaad Bóhoo’aah I: A conversational Navajo text for secondary schools, colleges and adults. Farmington, NM: Navajo Language Institute.
  • Wilson, Alan. (1969). Breakthrough Navajo: An introductory course. Gallup, NM: The University of New Mexico, Gallup Branch.
  • Wilson, Alan. (1970). Laughter, the Navajo way. Gallup, NM: The University of New Mexico at Gallup.
  • Wilson, Alan. (1978). Speak Navajo: An intermediate text in communication. Gallup, NM: University of New Mexico, Gallup Branch.
  • Wilson, Garth A. (1995). Conversational Navajo workbook: An introductory course for non-native speakers. Blanding, UT: Conversational Navajo Publications. ISBN 0-938717-54-5.
  • Yazzie, Evangeline Parsons, and Margaret Speas (2008). Diné Bizaad Bínáhoo'aah: Rediscovering the Navajo Language. Flagstaff, AZ: Salina Bookshelf, Inc. ISBN 978-1-893354-73-9
  • Akmajian, Adrian; & Anderson, Stephen. (1970). On the use of the fourth person in Navajo, or Navajo made harder. International Journal of American Linguistics, 36 (1), 1-8.
  • Creamer, Mary Helen. (1974). Ranking in Navajo nouns. Navajo Language Review, 1, 29-38.
  • Faltz, Leonard M. (1998). The Navajo verb: A grammar for students and scholars. Albuquerque, NM: University of New Mexico Press. ISBN 0-8263-1901-7 (hb), ISBN 0-8263-1902-5 (pbk)
  • Frishberg, Nancy. (1972). Navajo object markers and the great chain of being. In J. Kimball (Ed.), Syntax and semantics (Vol. 1, p. 259—266). New York: Seminar Press.
  • Grimes, Barbara F. (Ed.). (2000). Ethnologue: Languages of the world, (14th ed.). Dallas, TX: SIL International. ISBN 1-55671-106-9. (Онлайн-версия: [1])
  • Hale, Kenneth L. (1973). A note on subject-object inversion in Navajo. In B. B. Kachru, R. B. Lees, Y. Malkiel, A. Pietrangeli, & S. Saporta (Eds.), Issues in linguistics: Papers in honor of Henry and Renée Kahane (p. 300—309). Urbana: University of Illinois Press.
  • Hoijer, Harry. (1945). Navaho phonology. University of New Mexico publications in anthropology, (No. 1).
  • Hoijer, Harry. (1945). Classificatory verb stems in the Apachean languages. International Journal of American Linguistics, 11 (1), 13-23.
  • Hoijer, Harry. (1945). The Apachean verb, part I: Verb structure and pronominal prefixes. International Journal of American Linguistics, 11 (4), 193—203.
  • Hoijer, Harry. (1946). The Apachean verb, part II: The prefixes for mode and tense. International Journal of American Linguistics, 12 (1), 1-13.
  • Hoijer, Harry. (1946). The Apachean verb, part III: The classifiers. International Journal of American Linguistics, 12 (2), 51-59.
  • Hoijer, Harry. (1948). The Apachean verb, part IV: Major form classes. International Journal of American Linguistics, 14 (4), 247—259.
  • Hoijer, Harry. (1949). The Apachean verb, part V: The theme and prefix complex. International Journal of American Linguistics, 15 (1), 12-22.
  • Hoijer, Harry. (1970). A Navajo lexicon. University of California Publications in Linguistics (No. 78). Berkeley: University of California Press.
  • Kari, James. (1975). The disjunct boundary in the Navajo and Tanaina verb prefix complexes. International Journal of American Linguistics, 41, 330—345.
  • Kari, James. (1976). Navajo verb prefix phonology. Garland Publishing Co.
  • McDonough, Joyce. (2003). The Navajo sound system. Dordrecht: Kluwer Academic Publishers. ISBN 1-4020-1351-5 (hb); ISBN 1-4020-1352-3 (pbk)
  • Reichard, Gladys A. (1951). Navaho grammar. Publications of the American Ethnological Society (Vol. 21). New York: J. J. Augustin.
  • Sapir, Edward. (1932). Two Navaho puns. Language, 8 (3) , 217—220.
  • Sapir, Edward, & Hoijer, Harry. (1942). Navaho texts. William Dwight Whitney series, Linguistic Society of America.
  • Sapir, Edward, & Hoijer, Harry. (1967). Phonology and morphology of the Navaho language. Berkeley: University of California Press.
  • Speas, Margaret. (1990). Phrase structure in natural language. Kluwer Academic Publishers. ISBN 0-7923-0755-0
  • Wall, C. Leon, & Morgan, William. (1994). Navajo-English dictionary. New York: Hippocrene Books. ISBN 0-7818-0247-4. (Originally published [1958] by U.S. Dept. of the Interior, Branch of Education, Bureau of Indian Affairs).
  • Webster, Anthony. (2004). Coyote Poems: Navajo Poetry, Intertextuality, and Language Choice. American Indian Culture and Research Journal, 28, 69-91.
  • Witherspoon, Gary. (1971). Navajo categories of objects at rest. American Anthropologist, 73, 110—127.
  • Witherspoon, Gary. (1977). Language and art in the Navajo universe. Ann Arbor: University of Michigan Press. ISBN 0-472-08966-8; ISBN 0-472-08965-X
  • Yazzie, Sheldon A. (2005). Navajo for Beginners and Elementary Students. Chapel Hill: The University of North Carolina at Chapel Hill Press.
  • Young, Robert W. (2000). The Navajo verb system: An overview. Albuquerque: University of New Mexico Press. ISBN 0-8263-2172-0 (hb); ISBN 0-8263-2176-3 (pbk)
  • Young, Robert W., & Morgan, William, Sr. (1987). The Navajo language: A grammar and colloquial dictionary (rev. ed.). Albuquerque: University of New Mexico Press. ISBN 0-8263-1014-1
  • Young, Robert W.; Morgan, William; & Midgette, Sally. (1992). Analytical lexicon of Navajo. Albuquerque: University of New Mexico Press. ISBN 0-8263-1356-6; ISBN 0-8253-1356-6

Примітки[ред.ред. код]

  1. http://brj.asu.edu/content/vol29_no1/art5.pdf
  2. З роботи Young, Robert W., & Morgan, William, Sr. (1987). The Navajo language: A grammar and colloquial dictionary Albuquerque: University of New Mexico Press. ISBN 0-8263-1014-1