Навроцький В'ячеслав Олександрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Навроцький Вячеслав Олександрович
Народився 20 січня 1956(1956-01-20) (62 роки)
Любешів Волинської області
Громадянство СРСР СРСРУкраїна Україна
Національність українець
Діяльність Криміналіст
Сфера роботи Правознавство
Alma mater Львівський університет
Науковий ступінь доктор наук
Вчене звання професор
Заклад Львівський національний університет імені Івана Франка
Звання професор
член-кореспондент Національної академії правових наук України

Вячесла́в Олекса́ндрович Навро́цький (20 січня 1956(19560120), м. Любешів Волинської області) — український правознавець, доктор юридичних наук з 2000, професор з 2002, член-кореспондент Національної академії правових наук України (2010).

Біографія[ред. | ред. код]

Закінчив 1978 юридичний факультет Львівського університету, 1981 — аспірантуру Харківського юридичного інституту. Від 1982 — у Львівському університеті (з перервою): асистент кафедри кримінального права і кримінального процесу (1982-1985), доцент цієї ж кафедри (1989-1999) та, водночас,  — директор Правничого коледжу (1997-1999), науковий співробітник (1999-2001); з професор кафедри кримінального права та кримінології (2001-2002). У 19851989 був старшим викладачем Львівської спеціальної середньої школи міліції. З 2002 р. у Львівському державному університеті внутрішніх справ: декан юридичного факультету (2012-2014), професор кафедри кримінально-правових дисциплін (2012-2014, на 1/2 ставки), професор кафедри кримінального права та кримінології (з 2016, на 1/2 ставки). Безробітний (2015-2016). З 2016 в Українському католицькому університеті: професор кафедри теорії права та прав людини (з 2016, на 1/2 ставки).

Наукова та педагогічна діяльність[ред. | ред. код]

У 1982 р. захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук на тему «рос. Уголовная ответственность за загрязнение водоемов», у 2000 р. — доктора юридичних наук на тему: «Теоретичні проблеми кримінально-правової кваліфікації» (обидві за спеціальністю 12.00.08 — кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право).

Досліджує проблеми відповідальності за окремі види злочинів, теоретичні проблеми кримінально-правової кваліфікації. Викладає в Україні курси кримінального права України, проблем кримінально-правової кваліфікації, кримінально-правового захисту прав людини. Викладав у Школі українського права в Університеті імені Марії Кюрі-Склодовської (Люблін, Польща, 2014), був гостьовим професором Варшавського університету (Варшава, Польща, 2016).

Приймав участь у понад 150 наукових конференціях в Україні, Білорусі, Росії, Польщі, Словаччині, Угорщині, США.

Підготував 24 кандидати та 3 доктори юридичних наук.

Член науково-консультативної ради при Верховному Суду України, член спеціалізованих вчених рад з захисту дисертацій в Інституті держави і права ім. В.М.Корецького НАН України та Львівському державному університеті внутрішніх справ.

Ініціював проведення у Львові щорічних конференцій, присвячених річниці прийняття КК України (з 2002).

Ініціатор заснування та керівник ГО "Львівський форум кримінальної юстиції". Керує розробкою двох проектів цього ГО - "Концепції реформування законодавства про публічні правопорушення в Україні" та "Концепції запровадження в Україні мирових судів".

Основні праці[ред. | ред. код]

Автор біля трьохсот публікацій, серед яких:

  • Теоретичні проблеми кримінально-правової кваліфікації. — К.: Атіка, 1999. — 464 с.
  • Кримінально-правова кваліфікація ухилення від оподаткування в Україні. - К.: Атіка, 2000. - 288 с. (у співавторстві).
  • Кримінальне право України. Особлива частина: Курс лекцій. - К.: Т-во "Знання", 2000. - 771 с.
  • Наступність кримінального законодавства України. - К.: Атіка, 2001. - 272 с.
  • Основи кримінально-правової кваліфікації. К.: Юрінком Інтер, 2006. - 704 с.; 2009. - 512 с.
  • Кримінальне право і кримінальне законодавство: Співвідношення понять. // Право України. – 2011 - №9. – С.20-24.
  • Що вчинили Путін & К° щодо України? // Юридичний вісник України. – 2014. - №12 (997). 22-28 березня 2014. С.6-7.
  • Zbieg przepiso´w prawie karnym Ukrainy // Annales Universitatis Mariae Curie-Skladowska. Sectio G. Jus – 2013. VOL.LX, 2. – L.227-257 (в співавторстві).
  • З професорської шухляди. – Івано-Франківськ: Фоліант, 2016. – 705 с.
  • Стратегия реформирования законодательства Украины о публичных правонарушениях //Проблемы укрепления законности и правопорядка: наука, практика, тенденции. Сб. научн. Трудов. Вып. 9, том 1. Специальное юбилейное издание. – Минск: Изд. центр БГУ, 2016. – С. 189-195 (у співавторстві).
  • Befindet sich das ukrainische Strafrecht in der Krise? [Vyacheslav Navrotskyy] // Osteuropa recht. Fragen zur Rechtsentwicklung in Mittel- und Osteuropa sowie den GUS-Staaten. 62. Jahrgang, Heft 3|2016. „Aktuelle Verfassungsentwicklungen in Südosteuropa“. - S. 358 – 370.

Джерела[ред. | ред. код]