Нагорняк Сергій Миколайович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Сергій Нагорняк
Особові дані
Повне ім'я Сергій Миколайович Нагорняк
Народження 5 вересня 1971(1971-09-05) (47 років)
  Вінниця, СРСР
Громадянство Flag of Ukraine.svg Україна
Позиція нападник
Професіональні клуби*
Роки Клуб Ігри (голи)
1992–1993
1993
1993–1995
1995
1995–1998
1998–1999
2000
2001–2003
2003–2004
2004
2004–2005
2005–2006
2007–2009
Україна «Ворскла»
Україна «Полісся» Ж
Україна «Нива» В
Росія «Спартак» М
Україна «Дніпро» Д
Україна «Шахтар» Д
КНР «Шеньян Ханші»
КНР «Шаньдун Лунен»
Україна «Арсенал» К
КНР «Цзянсу Шуньтянь»
Україна «Волинь»
Україна «Металург» З
Україна «Ірпінь»
1 (0)
4 (1)
39 (9)
12 (0)
60 (14)
17 (3)
26 (12)
74 (18)
14 (1)
16 (3)
15 (1)
24 (3)
аматори
Національна збірна
Роки Збірна Ігри (голи)
1994—2002 Україна Україна 14 (0)
Тренерська діяльність**
Сезони Команда Місце
2014—2016 Україна «Дніпро» Д тренер

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Сергі́й Микола́йович Нагорня́к (нар. 5 вересня 1971 року, Вінниця, СРСР) — український футболіст. У минулому гравець збірної України. У чемпіонатах України провів 169 матчів, забив 31 м'яч.

Життєпис[ред. | ред. код]

Клубна кар'єра[ред. | ред. код]

Починав грати в рідній Вінниці — спочатку в аматорських командах, потім — у професійному клубі «Нива». У ці роки виділявся на полі спринтерськими якостями.

У 1995 прийняв запрошення В'ячеслава Грозного приїхати на збори московського «Спартака». Після їх закінчення був зарахований до столичного клубу. Проте заграти в основі не вдалося через конкуренцію. У підсумку, вже з осені 1995 грав за «Дніпро». Разом з командою вдало виступав в лізі і кубку — в 1997 був фіналістом Кубка України («Дніпро» поступився «Шахтарю» 0:1).

В сезоні 1997/98 у «Дніпрі» на Сергія вийшли селекціонери донецького «Шахтаря». Через деякий час, після дзвінка від тренера Валерія Яремченка, перейшов до «гірників». Закріпитися в новому клубі не вдалося — за Яремченка він грав постійно. А потім у «Шахтар» прийшов Віктор Прокопенко, який від послуг футболіста відмовився.

У 2000, після закінчення контракту з «Шахтарем», зважився на переїзд до Китаю. У перший же рік був визнаний найкращим легіонером чемпіонату Китаю, хоча команда зайняла лише 5-е місце. У китайських клубах працював під керівництвом російських фахівців — в «Шеньян Хайш» з Валерієм Непомнящим, в «Шаньдун Лунен» — з Борисом Ігнатьєвим. У підсумку, відіграв в Китаї 4 роки.

Кар'єра в збірній[ред. | ред. код]

За збірну України зіграв 14 матчів. Дебютував 7 вересня 1994 року в матчі зі збірною Литви.

Тренерська кар'єра[ред. | ред. код]

У червні 2014 року Сергій Миколайович став асистентом нового головного тренера «Дніпра» Мирона Маркевича. У тренерському штабі йому доручили відповідати за атакуючі дії команди. Але через два роки у червні 2016 року разом головним тренером залишив тренерський штаб.

Особисте життя[ред. | ред. код]

Дружина Світлана, дочка Ольга, син Юрій, який йде по стопах батька грає в молодіжному складі «Дніпра». Після закінчення кар'єри займався бізнесом в Києві, був експертом каналу 2+2.

Досягнення[ред. | ред. код]

Командні

Особисті

  • Найкращий легіонер Китаю: 2000

Джерела[ред. | ред. код]