Полісся (Житомир, 1959)
 | ||||
| Повна назва | Футбольний клуб «Полісся» Житомир | |||
| Прізвисько | Зелено-жовті | |||
| Коротка назва | Полісся | |||
| Засновано | 1959 | |||
| Розформовано | 2005 | |||
| Населений пункт | Житомир, Україна | |||
| Стадіон | Центральний | |||
| Вміщує | 21 928[1] | |||
| Ліга | Перша ліга | |||
| 2004-05 | 18 | |||
| ||||
«Полісся» — колишній український футбольний клуб із Житомира. Заснований 1959 року. Припинив виступи в чемпіонатах України в 2005 році.
Історія[ред. | ред. код]
Радянський період[ред. | ред. код]
Футбольна команда була заснована в Житомирі в 1959 році на базі обласної ради добровільного спортивного об'єднання «Авангард». З 1960 року команда виступала в першості колишнього СРСР (клас Б) під назвою «Полісся», представляючи об'єднання «Спартак».
З 1967 по 1976 рік житомирська команда носила назву «Автомобіліст», і саме тобі досягла найвищих успіхів. В 1967 році «Автомобіліст» став чемпіоном України, а шістнадцять гравців команди отримали звання майстрів спорту. В 1972 році «Автомобіліст», залишаючись одним із найсильніших клубів республіки, став володарем першого Кубку УРСР. В фіналі житомирські футболісти в додатковий час перемогли славетний донецький «Шахтар» — 1:0.
З 1977 року після реорганізації футбольної першості Радянського Союзу Житомир був представлений в другій лізі (6 українська зона), отримавши нову назву — «Спартак». Далі, в 1987—1992 роках команда носила свою першу назву «Полісся», завоювала другий в своїй історії кубок УРСР, але і це не допомогло їй втриматися серед учасників новоствореного незалежного чемпіонату України.
Часи Незалежності[ред. | ред. код]
В чемпіонаті 1992/93, який вперше проводився по системі «осінь-весна», команда перейшла під егіду заводу «Хімволокно», змінила назву на «Хімік» і за один сезон в другій лізі отримала право повернутися в першу. В першій лізі команда провела наступні сім сезонів. Щоправда, у зв'язку з фінансовими труднощами підприємство «Хімволокно» (Житомирський завод хімічного волокна[ru]) було змушене відмовитися від команди, а житомирський клуб знову повернув своє ім'я. За результатами сезону 1999—2000 років «Полісся» зайняло 15 місце в першій лізі і опустилось в другу. В наступному сезоні слідувала перемога в групі «А» другої ліги і тріумфальне повернення. Але на цьому сходження не завершилося. В наступному ж сезоні команда опинилася за крок до місця уже в вищій лізі. Але в перехідних іграх сильнішою виявилася олександрійська «Поліграфтехніка». Команда залишилася в першій лізі. Почалось падіння. Спочатку 11 місце, потім 18, а потім в сезоні 2004—2005 команда знялась зі змагань після першого кола.
У 2005 році команда припинила існування. Пізніше було створено дві команди з Житомира — «Житичі» та МФК «Житомир», однак вони проіснували недовго.
Історія назви[ред. | ред. код]
- 1959—1960: «Авангард»
- 1960—1966: «Полісся»
- 1967—1976: «Автомобіліст»
- 1977—1988: «Спартак»
- 1989—1991: «Полісся»
- 1992—1997: «Хімік»
- 1997—2005: «Полісся»
Емблеми клубу[ред. | ред. код]
«Авангард» 
«Автомобіліст» 
«Спартак» 
«Полісся» 
«Полісся»
Статистика виступів[ред. | ред. код]
Виступи в чемпіонатах СРСР[ред. | ред. код]
Сезон Ліга Місце І В Н П ГЗ ГП О Кубок УРСР Кубок СРСР Примітки 1959 Клас «Б». 2 зона 9 28 9 9 10 41 34 27 Фінал зонального турніру — 1960 Клас «Б». 1 зона УРСР 7 32 16 6 10 58 38 38 — 1961 Клас «Б». 1 зона УРСР 6 34 13 8 13 47 41 34 1/2 зонального турніру — Стикові матчі 12 2 0 0 2 2 5 0 1962 Клас «Б». 1 зона УРСР 2 24 14 3 7 33 24 31 1/8 зонального турніру — 1-6 місця 5 10 3 2 5 10 15 8 1963 Клас «Б». 1 зона УРСР 4 38 21 7 10 58 36 49 1/2 зонального турніру — Стикові матчі 7 2 1 0 1 3 2 2 1964 Клас «Б». 1 зона УРСР 1 30 18 8 4 32 11 44 1/4 зонального турніру — 1-6 місця 3 10 4 3 4 9 9 11 1965 Клас «Б». 2 зона УРСР 8 30 12 5 13 34 33 29 1/8 зонального турніру — 19-24 місця 22 10 3 4 3 6 8 10 1966 Клас «Б». 1 зона УРСР 10 38 14 11 13 33 27 39 — — Стикові матчі 20 2 0 1 1 3 4 1 1967 Клас «Б». 1 зона УРСР 1 40 23 13 4 45 12 59 1/32 фіналу Підвищення Фінал 1 5 4 1 0 7 2 9 1968 Клас «А». 2 група
1 підгрупа
4 40 17 16 7 38 19 50 1/38 фіналу — 1969 Клас «А». 2 група
1 підгрупа
4 42 21 9 12 57 31 51 1/8 фіналу Пониження[2] 1970 Клас «А». 2 група
1 зона
3 42 20 15 7 61 27 55 1/16 фіналу — 1971 Друга «1 зона» 3 50 25 15 10 58 30 65 — — 1972 Друга «1 зона» 8 46 19 15 12 44 31 53 Переможець — — 1973 Друга «1 зона» 2 44 25 5 14 62 36 53 Чвертьфінал — — 1974 Друга «6 зона» 8 38 15 11 12 50 39 41 Фіналіст — — 1975 Друга «6 зона» 2 32 13 14 5 41 21 40 1/16 фіналу — — Півфінал II 3 5 1 4 0 2 1 6 1976 Друга «6 зона» 6 38 14 14 10 44 31 42 Півфінал — — 1977 Друга «2 зона» 8 44 18 14 12 51 34 50 — — 1978 Друга «2 зона» 10 44 19 7 18 50 40 45 — — 1979 Друга «2 зона» 6 46 22 12 12 57 41 56 — — 1980 Друга «5 зона» 7 44 17 17 10 55 43 51 — — 1981 Друга «5 зона» 11 44 15 13 16 38 47 43 — — 1982 Друга «6 зона» 7 46 23 8 15 68 46 54 — — 1983 Друга «6 зона» 7 50 21 14 15 66 50 56 — — 1984 Друга «6 зона» 9 24 10 6 8 32 29 26 — — 13-26 місця 16 38 14 11 13 50 48 39 1985 Друга «6 зона» 14 26 2 11 13 21 41 15 — — 15-28 місця 26 40 7 15 18 37 55 29 1986 Друга «6 зона» 9 26 8 8 10 27 29 24 — — 15-28 місця 20 40 14 10 16 46 48 38 1987 Друга «6 зона» 12 52 22 12 18 72 59 56 — — 1988 Друга «6 зона» 13 50 18 15 17 57 56 51 — — 1989 Друга «6 зона» 15 52 16 16 20 59 62 48 — Пониження[3] 1990 Друга нижча «1 зона» 4 36 23 5 8 53 27 51 Переможець — — 1991 Друга нижча «1 зона» 10 50 22 7 21 64 66 51 1/8 фіналу — —
Виступи в чемпіонатах України[ред. | ред. код]
Сезон Ліга Місце І В Н П ГЗ ГП О Кубок України Кубок Ліги Примітки 1992 Перша Група «A» 10 26 10 5 11 30 31 25 1/8 фіналу Пониження 1992-93 Друга 2 34 20 9 5 53 29 49 1/16 фіналу Підвищення 1993-94 Перша 10 38 14 8 15 39 47 36 1/64 фіналу — 1994-95 Перша 4 42 20 15 7 61 37 75 1/16 фіналу — 1995-96 Перша 14 42 16 10 16 55 57 58 1/32 фіналу — 1996-97 Перша 18 46 15 10 21 44 61 55 1/32 фіналу — 1997-98 Перша 6 42 21 5 16 58 64 68 1/16 фіналу — 1998-99 Перша 12 34 15 7 16 40 55 52 1/32 фіналу — 1999-00 Перша 15 34 11 7 16 36 51 40 1/16 фіналу Пониження 2000-01 Друга Група «A» 1 30 22 4 4 61 18 70 1/8 фіналу Переможець Підвищення 2001-02 Перша 4 34 16 10 8 41 32 58 Четвертий етап — Перехідні ігри 2 1 0 0 1 0 1 0 2002-03 Перша 11 34 12 7 15 30 38 43 1/16 фіналу — 2003-04 Перша 18 34 3 7 24 22 67 16 1/16 фіналу — 2004-05 Перша 18 34 0 2 32 5 39 2 1/32 фіналу Зналася зі змагань[4]
Головні тренери[ред. | ред. код]
Анатолій Богданович (1959)- Володимир Гребер (1960—1961)
- Віктор Фомін (1962)
- Григорій Тучков (1964—1965)
- Размік Саакян (1966)
- Віктор Жилін (1967—1970)
- Микола Сюсюра (1971—1972)
- Йосип Ліфшиць (1972)
- Валерій Стародубов (1973—1974)
- Віктор Жилін (1974—1976)
- Віктор Банніков (1977—1978)
- Віктор Пестриков (1978—1979)
- Андрій Біба (1980)
- Анатолій Крощенко (1981)
- Валерій Стародубов (1982—1984)
- Олександр Іщенко (1985)
- Олександр Гулевський (1986)
- Олександр Іщенко (1987—1989)
- Зая Авдиш (1989)
- Валерій Стародубов (1990)
Зая Авдиш (1991—1992)- Олександр Іщенко (1992—1993)
- Роберт Саркісов (1994)
- Леонід Колтун (1994)
- Іван Шангін (1994)
- Андрій Черемісін (1995)
- Володимир Нечаєв (1995)
- Зая Авдиш (1995)
- Андрій Біба (1995—1996)
Володимир Вебер (1996)- Григорій Іщенко (1996—1997)
- Ігор Якубовський (1997—1998)
- Зая Авдиш (1998)
- Ігор Якубовський (1998)
- Роман Покора (1998)
- Зая Авдиш (1998—1999)
- Михайло Дунець (1999)
- Зая Авдиш (1999)
- Григорій Варжеленко (2000)
- Зая Авдиш (2000)
- Анатолій Заяаєв (2000)
- Юхим Школьников (2001)
- Сергій Шевченко (2001)
- Зая Авдиш (2001—2002)
- Семен Осиновський (2002)
- Зая Авдиш (2002—2003)
- Олександр Томах (2004)
- Юхим Школьников (2004)
- Василь Хоменко (2004)
- Зая Авдиш (2004)
Рекордсмени[ред. | ред. код]
Гравці з найбільшою кількістю ігор у чемпіонатах СРСР та України
| Місце | Футболіст | Ігри | Роки виступів |
|---|---|---|---|
| 1. | Володимир Шишков | 469 | 1974, 1978, 1981—1993 |
| 2. | Стефан Баран | 458 | 1981—1992 |
| 3. | Юрій Стрихарчук | 391 | 1982—1985, 1987—1992 |
| 4. | Сергій Єрмаков | 361 | 1977—1987 |
| 5. | Микола Батюта | 348 | 1969, 1971, 1973—1981 |
| 6. | Ігор Талько | 340 | 1977, 1980—1983, 1989—1992, 1993 |
| 7. | Андрій Желтоносов | 326 | 1981—1983, 1985—1991 |
| 8. | Віталій Горбач | 305 | 1969—1976 |
| 9. | Ігор Рутковський | 299 | 1981—1983, 1986—1995 |
| 10. | Юрій Леонов | 294 | 1982—1983, 1986—1991, 1992—1994, 1997—1998 |
Гравці з найбільшою кількістю голів у чемпіонатах СРСР та України
| Місце | Футболіст | Голи | Роки виступів |
|---|---|---|---|
| 1. | Володимир Шишков | 192 | 1974, 1978, 1981—1993 |
| 2. | Павло Паршин | 82 | 1998—2004 |
| 3. | Юрій Леонов | 68 | 1982—1983, 1986—1991, 1992—1994, 1997—1998 |
| 4. | Євген Наумов | 66 | 1974—1981 |
| 5. | Стефан Баран | 59 | 1981—1992 |
| 6. | Валерій Софілканич | 58 | 1993—2002 |
| 7. | Ігор Талько | 54 | 1977, 1980—1983, 1989—1992, 1993 |
| 8. | Юрій Несміян | 49 | 1970—1972 |
| 9. | Анатолій Лукашенко | 49 | 1985, 1988—1995, 1999 |
| 10. | Микола Васютін | 48 | 1969—1976 |
Відомі гравці[ред. | ред. код]
- Валерій Копій
- Анатолій Пузач
- Михайло Форкаш
- Анатолій Шепель
- Володимир Шишков
- Віктор Банніков
- Юрій Вернидуб
- Павло Паршин
- Андрій Лапін
- Адріан Пуканич
- Андрій Ткачук
Досягнення[ред. | ред. код]
СРСР[ред. | ред. код]
- Кубок СРСР
- 1/8 фіналу (1): 1969
- Чемпіонат СРСР/Перша ліга
- 4 місце (2): 1968 , 1969
Україна[ред. | ред. код]
- Кубок України
- Чемпіонат України/Перша ліга
- Чемпіонат України/Друга ліга
- Кубок Другої ліги
Володар (1): 2000-01
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ World Stadiums — Stadiums in Ukraine (англійською). Архів оригіналу за 2012-12-03. Процитовано 2015-07-24.
- ↑ Клас «А», 2 група з сезону 1970 стала третьою в системі ліг СРСР.
- ↑ Чемпіонат СРСР у другій лізі по закінченні сезону був реорганізований. Краща половина команд з кожної зони другої ліги потрапляла на наступний рік у буферні зони другої ліги, де розігрували між собою путівки до першої ліги.
- ↑ Після першого кола команда «Полісся» знялася зі змагань і в решті матчів їй зараховані технічні поразки −:+.
Посилання[ред. | ред. код]
- Футбольний клуб «ФК Полісся». Історія виступів (ru). Журнал Житомира. 2009-07-10. Архів оригіналу за 2014-05-06. Процитовано 2015-07-24.
| |||||