Нарбекова Людмила Миколаївна
| Нарбекова Людмила Миколаївна | ||||
|---|---|---|---|---|
| Людмила Нарбекова | ||||
|
| ||||
| При народженні | Людмила Миколаївна Козлова | |||
| Народження |
7 квітня 1964 (60 років) Саранськ, РРФСР, СРСР | |||
| Країна |
 СРСР→ Росія | |||
| Жанр | художник, живописець, графік, модельєр | |||
| Навчання | Санкт-Петербурзька державна художньо-промислова академія імені О. Л. Штігліца | |||
| Діяльність | художниця, мисткиня | |||
| Звання | Почесний член-кореспондент Російської академії мистецтв (2014) | |||
| Автограф |
 | |||
|
| ||||
 Нарбекова Людмила Миколаївна у Вікісховищі | ||||
Людмила Миколаївна Колчанова-Нарбекова (дівоче прізвище Козлова; нар. 7 квітня 1964, Саранськ) — російська художниця, графік, дизайнер, сценограф, педагог, директор Мордовського республіканського музею образотворчих мистецтв ім. С. Д. Ерьзя.[1]
Біографія[ред. | ред. код]
Людмила Нарбекова народилася 7 квітня 1964 року в місті Саранську, Республіка Мордовія. Є наймолодшою з трьох сестер. У ранньому дитинстві, разом з однокласницею самі записалися в художню школу. Батьки, абсолютно не пов'язані з мистецтвом, не стали противитися її творчим захопленням. Тим більше, з загальноосвітніми предметами Людмила успішно справлялася і встигала займатися активною громадською діяльністю. До її обов'язків входив випуск шкільних стінгазет. Старшій сестрі, яка навчалася на медичному факультеті, допомагала готувати анатомічні малюнки та просвітницькі санбюллетені.[2]
У 1983 році закінчила Саранське художнє училище.
У 1988 — закінчила Ленінградське вище художньо-промислове училище імені В. І. Мухіної.
З 1985 року бере участь у численних виставках в Росії, Фінляндії, Франції, Німеччини та Італії.
У 1997 році вступає в Союз художників Росії.[3]
З 2004 року — директор Мордовського республіканського музею образотворчих мистецтв імені С. Д. Ерьзя.[1]
Творчість[ред. | ред. код]
Людмила Нарбекова працює в стилі етнофутуризм, заснованому на корінних традиції фіно-угорських народів.
У своїх творах надихається звичаями і традиціями предків, самобутністю національної культури мордовського народу.[4]
Людмила Миколаївна — модельєр. Вона створила авторські колекції «Валдо Він» («Світлий сон»), «Мордовські амазонки», «Нитки часу», «Поклик предків», «Караван історії», «Древние письмена», «Мордовська мозаїка», «Червона квітка».[2]
Виставки[ред. | ред. код]
- 2000 — Міжнародний фестиваль мистецтв «Арт-Манеж» (Москва)[5]
- 2000 — Групова виставка. Виставковий зал «Творчість» на Таганці (Москва)[6]
- 2001 — Другий Міжнародний фестиваль євроазійського мистецтва (Магдебург, Німеччина)
- 2001 — Міжнародний фестиваль мистецтв «Арт-Манеж» (Москва)
- 2001 — Виставка російських художників «Закордон». Галерея «Солянка» (Москва)[7]
- 2001 — Виставка московських художників «Осінні зустрічі». ЦБХ (Москва)
- 2001 — Виставка «Міжнародний Різдвяний Арт-Салон». ЦБХ (Москва)
- 2002 — Сценографія і костюми до вистави «Зойчина квартира» М. Булгакова. Мордовський республіканський театр російської драми (Саранськ)
- 2002 — Міжнародний фестиваль мистецтв «Арт-Манеж» (Москва)
- 2002 — «Весняний Арт-Салон». ЦБХ (Москва)
- 2003 — Виставка «Арт-Манеж» (Москва)
- 2003 — «Зимовий Арт-Салон». ЦБХ (Москва)
- 2003 — Сценографія і костюми до вистави «Дон Стефано» А. Пудина. Мордовський республіканський театр російської драми (Саранськ)
- 2004 — «Весняний Арт-Салон». ЦБХ (Москва)
- 2004 — Республіканська виставка етнофутуризму «Етно: паралельні світи» в рамках проекту «Етно + ETNO = традиція + новаторство» (Саранськ)
- 2005 — Республіканська виставка, присвячена 75-річчю Мордовії «Мистецтво Мордовії» (Саранськ)
- 2006 — Етнофутуристична виставка-фестиваль «Вербась паньжи» (Саранськ)
- 2006 — Виставка арт-групи «Артома» в ЦДХ, зал № 14 (Москва)
- 2011 — Всеросійська виставка «Велика Волга — мистецтво республік Поволжя» (Саранськ)[8]
- 2011 — «Образотворче мистецтво Мордовії». В рамках святкування 1000-річчя єднання мордовського народу з народами Російської держави. Художня виставка в ЦДХ (Москва)
- 2011 — Персональна виставка «Прозорість атмосфери» (Відень, Австрія), (Будапешт, Угорщина)
- 2014 — Персональна виставка (Любляна, Словенія)
- 2014 — Персональна виставка (Будапешт, Угорщина)
- 2017 — Персональна виставка «Людмила Колчанова-Нарбекова. Живопис» (Баево)
- 2017 — «Образотворче мистецтво Мордовії. До 80-річчя Спілки художників Мордовії». МОСХ (Москва)
- 2017 — «Союзу художників Республіки Мордовії — 80 років». Ювілейна виставка творів митців Мордовії (Саранськ)
- 2018 — Виставка-ярмарок ArtCapital. Великий палац витончених мистецтв (Париж, Франція)[9]
Нагороди та премії[ред. | ред. код]
- 2002 — Заслужений працівник культури Республіки Мордовія.
- 2002 — Лауреат премії Глави Республіки Мордовія.
- 2007 — Лауреат Державної премії Республіки Мордовія.
- 2010 — Золотий нагрудний знак СХР.[10]
- 2014 — Почесний член-кореспондент Російської академії мистецтв.[11].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Мордовский музей имени С.Д. Эрьзи | Официальный сайт (рос.). erzia-museum.ru. Архів оригіналу за 28 березня 2020. Процитовано 24 травня 2018.
- ↑ а б Мила Мельникова. Творческая палитра Людмилы Нарбековой. Архів оригіналу за 15 серпня 2018. Процитовано 2 квітня 2020.
- ↑ http://painters.artunion.ru/2-11-3.htm Колчанова-Нарбекова Людмила Николаевна. Архів оригіналу за 30 червня 2013. Процитовано 2 квітня 2020.
- ↑ Тетяна Бойцова, мистецтвознавець, заслужений діяч мистецтв Російської Федерації (м. Москва)
- ↑ Международный фестиваль искусств Арт-Манеж // Сайт http://artmanege.artinfo.ru/. Архів оригіналу за 16 лютого 2020. Процитовано 2 квітня 2020.
- ↑ Галерея «ЗДЕСЬ на Таганке» (ранее «Творчество» // Сайт http://zdesnataganke.vzmoscow.ru. Архів оригіналу за 1 квітня 2022. Процитовано 30 квітня 2022.
- ↑ Выставочный зал «Солянка ВПА» // Сайт http://new.solyanka.org. Архів оригіналу за 27 листопада 2017. Процитовано 17 серпня 2019.
- ↑ «Большая Волга - искусство республик Поволжья». www.rah.ru. Архів оригіналу за 15 серпня 2018. Процитовано 24 травня 2018.
- ↑ Большой дворец (Париж) // Сайт https://www.grandpalais.fr/fr. Архів оригіналу за 2 квітня 2020. Процитовано 2 квітня 2020.
- ↑ Союз художников России. Архів оригіналу за 26 квітня 2022. Процитовано 30 квітня 2022.
- ↑ Российская Академия Художеств. Архів оригіналу за 7 жовтня 2014. Процитовано 2 квітня 2020.
Посилання[ред. | ред. код]
- Persona grata Людмила Нарбекова (НТМ)
- Творча палітра Людмили Нарбековой. izvmor.ru [Архівовано 15 серпня 2018 у Wayback Machine.]
- «Розкладати духовність через культуру стало простіше». stolica-s.su. [Архівовано 15 серпня 2018 у Wayback Machine.]
- Людмила Колчанова-Нарбекова: «Я дуже люблю Пабло Пікассо. А этнофутуризм найбільш повно відображає моє світосприйняття і внутрішній стан» info-rm.com
- Людмила Нарбекова: «Я не боюся помилятися». vsar.ru [Архівовано 4 вересня 2019 у Wayback Machine.]
- Людмила Нарбекова: «Свою картину „Шлях“ я подарувала президенту Путіну». saransk.bezformata.ru [Архівовано 15 серпня 2018 у Wayback Machine.]
