Наришкіна Наталія Кирилівна
| Наталія Кирилівна Наришкіна Наталья Кирилловна Нарышкина | ||||
невідомий художник, XVII-XVIII століття | ||||
| ||||
|---|---|---|---|---|
| 27 квітня (7 травня) 1682 — 23 травня (2 червня) 1682 | ||||
| Монарх: | Петро I | |||
| Наступник: | Софія Олексіївна | |||
| ||||
| 22 січня 1671 — 29 січня 1676 | ||||
| Попередник: | Марія Милославська | |||
| Наступник: | Агафія Грушецька | |||
| Народження: |
1 (11) вересня 1651[1] Москва, Московське царство | |||
| Смерть: |
4 (14) лютого 1694[1] (42 роки) Московський кремль | |||
| Поховання: |
Вознесенський монастирd | |||
| Національність: | кримська татарка | |||
| Країна: |
| |||
| Релігія: |
православна церква | |||
| Рід: |
Наришкіни | |||
| Батько: | Кирило Наришкін | |||
| Мати: | Анна Леонтьєва | |||
| Шлюб: | Олексій Михайлович | |||
| Діти: | Петро, Наталія | |||

Ната́лія Кири́лівна Нари́шкіна (рос. Наталья Кирилловна Нарышкина; 22 серпня (1 вересня) 1651 — 25 січня (4 лютого) 1694) — московська цариця кримськотатарського походження, друга дружина царя Олексія Михайловича, мати Петра I.
Дочка боярина Кирила Наришкіна. Виховувалася у московській садибі Артамона Матвєєва, де, як вважається, її і помітив цар Олексій Михайлович. Наталія була викликана на зібрані зі всієї країни оглядини наречених і повінчана з царем 22 січня 1671 року, коли їй було 19 років[2]. Від цього шлюбу в них народилося дві доньки і син. Живими залишилося двоє — майбутній цар Петро Олексійович і дочка Наталія. Третя дитина — дочка Феодора прожила 4 роки (1674–1678).
Після смерті Олексія Михайловича Наталія Кирилівна очолила невдалу боротьбу Наришкіних із Милославськими (родиною першої дружини Олексія Михайловича). При Федорі Олексійовичу Наталія Кирилівна жила із сином переважно у підмосковних селах Преображенське та Коломенське[3].
Під час стрілецького бунту 1682 багато родичів колишньої цариці були убиті. В результаті був знайдений «компроміс» — царями оголошено обидвох братів — десятирічного Петра і п'ятнадцятирічного Івана. Івана оголосили «старшим» царем. А згодом регенткою стала царівна Софія, представниця родини Милославських. Повновладна правителька, вона повністю відсторонила Наталію Кирилівну від керування країною. Незгоди між царськими «дворами» у Москві і Преображенському не припинялися.
У 1689 року за вказівкою Наришкіної відбувся перший шлюб Петра I з Євдокією Лопухіною.
Опальне становище вдови-цариці продовжувалося до перемоги Петра над Софією в 1689 році. Але, отримавши перемогу, цар не займався державними справами, переклавши цей тягар на плечі матері. Вона передоручила ці повноваження своїй родині — Наришкіним. Правління державою вона доручила брату боярину Леву Наришкіну. Князь Борис Куракін відгукується про Наталію Наришкіну як про доброчесну, але не надто вмілу у державних справах жінку.
Як свідчить листування Петра з матір'ю, вона мала досить великий вплив на нього[3]. Своєю частою відчутністю він нерідко засмучував матір.
Наталія Кирилівна Наришкіна померла на 43 році життя у 1694 році. Після смерті матері Петро Олексійович отримав всю повноту влади.
- 1 2 Наталья Кирилловна // Русский биографический словарь — СПб: 1914. — Т. 11. — С. 121–135.
- ↑ Алексей Михайлович и Наталья Нарышкина: как для царя невест искали? [Архівовано 9 квітня 2012 у Wayback Machine.] (рос.)
- 1 2 Нарышкина Наталья Кирилловна [Архівовано 18 липня 2012 у Wayback Machine.] (рос.)
- Наталья Нарышкина — мать Петра I (рос.)
- Наталья Алексеевна, Наталья Кирилловна. Письма к Петру I от матери и сестры [Архівовано 4 березня 2013 у Wayback Machine.] (рос.)


