Недзвідський Андрій Володимирович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Недзвідський Андрій Володимирович
Народився 23 листопада 1908
м. Одеса, Російська імперія
Помер 1 червня 1984
м. Одеса, УРСР, СРСР
Поховання Друге християнське кладовище
Громадянство СРСР СРСР
Діяльність літературознавець
Alma mater Одеський інститут народного господарства
Науковий ступінь доктор філологічних наук
Вчене звання професор
Заклад Одеський державний університет ім. І. І. Мечникова
Нагороди
Медаль «За оборону Одеси»

Андрій Володимирович Недзвідський (23 листопада 1908 — 1 червня 1984) — літературознавець, краєзнавець, театрознавець, професор.

Біографія[ред. | ред. код]

А. В. Недзвідський народився 23 листопада 1908 року в Одесі.                  

Трудову діяльність розпочав у 1925 році робочим Одеського заводу імені Жовтневої революції. У 1928—1938 роках працював у редакціях газет «Комуніст», «За техніку», «Молода гвардія».

У 1930 році закінчив економічний факультет Одеського інституту народного господарства.

У 1938—1941 роках навчався в аспірантурі Одеського державного університету. Паралельно з навчанням працював на кафедрі української літератури.

28 червня 1941 року захистив дисертацію «Т. Г. Шевченко і російська революційна демократія» на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук. У 1944 році присвоєно вчене звання доцента.

В роки нацистської навали працював у газеті «Большевистское знамя», приймаючи участь в обороні Одеси у серпні — жовтні 1941 року, потім — економістом у майстернях, робітником на розбиранні розбомблених будинків. У квітні 1944 року буз призначений тимчасово виконувачем обов'язків ректора університету для підготовки навчального процесу до повернення університету з евакуації; протягом півроку виконував обов'язки проректора з наукової роботи.

В 1944—1947, 1965—1970 роках обіймав посаду завідувача кафедри української літератури філологічного факультету Одеського державного університету імені І. І. Мечникова.

У 1964 році захистив дисертацію «Марко Вовчок у російському і українському літературному оточенні» і здобув науковий ступінь доктора філологічних наук. В 1965 році присвоєно вчене звання професора.

В 1970—1984 роках працював професором кафедри радянської літератури Одеського університету.

З 1961 року був членом Спілки письменників Української РСР.

Помер 1 червня 1984 року в Одесі. Похований на Другому християнському кладовищі.

Наукова діяльність[ред. | ред. код]

Вивчав взаємозв'язок Т. Шевченка з російською революційною демократією. Ствердив нову концепцію: Т. Шевченко — не наслідувач, а соратник російських революційних демократів. Досліджував творчість М. Вовчка.

Був автором понад 1100 літературознавчих та критичних, суспільно-політичних  статей, краєзнавчих досліджень, рецензій про життя театру. Ним написано 15 монографій.

Був одним з ініціаторів створення в Одесі Пушкінського музею. Очолював науково-дослідну групу з вивчення творчості В. Маяковського.

Підготував 28 кандидатів наук. Його учні В. В. Фащенко та Є. М. Прісовський стали докторами наук.

Праці[ред. | ред. код]

  • Іван Франко: До 80-річчя з дня народження/ А. В. Недзвідський. // Молода гвардія. — 1936. — 16 серпня;
  • Песни и стихи защитников Одессы в 1941 году/ А. Недзведский.// Героическая Одесса: Литературно-публицистический альманах, посвященный годовщине освобождения Одессы от немецко-румынских захватчиков. — Одесса: Областное издательство, 1945. — С. 43 — 47.
  • Лідія Володимирівна Мацієвська/ А. В. Недзвідський. — Одеса: УТТ, 1958. — 60 с.
  • Тарас Григорович Шевченко: біографія / Г. А. В'язовський, К. Ю. Данилко, І. М. Дузь, М. О. Левченко, А. В. Недзвідський, В. З. Несторенко. –  К., 1960. — 373 с.
  • Василь Василько: нарис про життя і творчість / А. В. Недзвідський. –  К. : Мистецтво, 1981. –  116 с.
  • Марко Вовчок: семінарій / А. В. Недзвідський. — К. : Вища школа, 1981. — 167 с.
  • Одесская тетрадь / А. В. Недзведский. — Одесса: Друк, 2001. — 149 с.

Нагороди[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Професори Одеського (Новоросійського) університету: Біографічний словник. — Т.3: К — П. — 2-е вид., доп./ Відп. ред. В. А. Сминтина. — Одеса: Астропринт, 2005. — С. 374—377.
  • Недзвідський Андрій// Письменники Одещини на межі тисячоліть: Антологія-довідник. — Одеса, 1999. — С. 410.
  • Талановитий лектор і співрозмовник/ В. Г. Полтавчук // Спогади про Андрія Володимировича Недзвідського. — Одеса: Маяк, 2005. — С. 86–91.

Посилання[ред. | ред. код]