Фащенко Василь Васильович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Фащенко Василь Васильович
Народився 5 січня 1929(1929-01-05)
с. Катьощине, Томаківський район, Дніпропетровська обл.
Помер 24 червня 1999(1999-06-24) (70 років)
Одеса
Громадянство
(підданство)
СРСР і Україна
Alma mater Одеський державний університет
Галузь наукових інтересів літературознавець, критик
Заклад Одеський державний університет
Вчене звання професор
Науковий ступінь Доктор філологічних наук
Відомий завдяки: дослідник української новели
Нагороди Національна премія України імені Тараса Шевченка — 1985 || Орден «Знак Пошани»,
Медаль «За трудову доблесть»
, Премія імені Олеся Білецького

Василь Васильович Фащенко (5 січня 1929, с. Катьощине Томаківського р-ну, Дніпропетровської обл. – 24 червня 1999, Одеса) – вчений-літературознавець, критик, дослідник новел. Доктор філологічних наук (1970), професор; декан загальнонаукового факультету ОДУ імені І. І. Мечникова (нині – Одеський національний університет імені І. І. Мечникова); лауреат Державної премії України імені Т. Г. Шевченка (1985); член Спілки письменників України (1966).

Біографія[ред.ред. код]

Народився 5 січня 1929 р. у с. Катьощине Томаківського району Дніпропетровської обл. у сім’ї хлібороба.

У 1949 р. закінчив середню школу у с. Кремінному Ворошиловградської (нині Луганської) обл.

У 1954 р. закінчив українське відділення філологічного факультету ОДУ імені І. І. Мечникова (нині – Одеський національний університет імені І. І. Мечникова) та вступив до аспірантури при кафедрі української літератури.

1958 р. – захистив кандидатську дисертацію на тему: «Новели О. Гончара».

19571963 рр. – редактор університетської газети «За наукові кадри».

З 1962-го по 1968 рік В. В. Фащенко — декан загальнонаукового факультету, проректор із заочного та вечірнього навчання (19681970).

У 1970 р. – захистив докторську дисертацію «Жанрово-стильові проблеми української радянської новелістики» Після захисту кандидатської дисертації вчений працював старшим викладачем кафедри української літератури, доцентом цієї ж кафедри. У 1972 р. – професор, завідувач створеної ним кафедри радянської літератури і літератури народів СРСР (з 1989 р. – кафедри літератури XX віку).

З 1970-1976 рр. В. Фащенко був проректором з наукової роботи.

Був головним редактором наукового міжвідомчого збірника «Вопросы литературы народов СССР» (1975-1993).

Помер 24 червня 1999 р. в Одесі.

Наукова діяльність[ред.ред. код]

Цілеспрямований науковий пошук забезпечив В. В. Фащенку місце серед найавторитетніших дослідників української новели. Видані вченим монографії «Новела і новелісти» (1968) та «Із студії про новелу» (1971) стали етапними у з’ясуванні суттєвих питань теорії новели в Україні, у вивченні індивідуального стилю провідних українських новелістів, зокрема Ю. Яновського, О. Довженка, Остапа Вишні, Г. Косинки, О. Гончара. Досліджуючи історію красного письменства, виявив посилений інтерес до розвитку сучасного йому літературного процесу. За активну участь у літературному процесі Фащенко-критик був прийнятий у члени Спілки письменників України (1966), обирався делегатом ряду письменницьких з’їздів. Протягом 70–90 рр. (ХХ ст.) у центрі наукових зацікавлень В. В. Фащенка перебувала поетика характеротворення в художній літературі. За редакцією вченого вийшла колективна праця «Проблема характеру в радянській багатонаціональній літературі» (1977). Основні результати багаторічних студій знайшли відбиття у його монографіях «Відкриття нового і діалектика почуттів» (1977), «У глибинах людського буття: етюди про психологізм літератури» (1981), «Характеры и ситуации» (1982). Наукова, педагогічна, організаційно-творча діяльність В. В. Фащенка відзначена орденом «Знак Пошани», медаллю «За доблесний труд». Його статті були відзначені Республіканською премією в галузі літературно-художньої критики (нині премія імені О. Білецького) (1979). За останні дві праці був удостоєний звання лауреата Державної премії України імені Т. Г. Шевченка (1985).

Праці[ред.ред. код]

  • Тема праці в радянській художній літературі / В. В. Фащенко ; відп. ред.: М. Д. Хмелюк ; Т-во для поширення політ. та наук. знань УРСР. – Київ., 1960. – 40 с.
  • Гончар і Коцюбинський / В. В. Фащенко // Коцюбинський : зб. праць темат. студент. наук. гуртка по вивч. творч. М. М. Коюбинського / відп. ред.: А. В. Недзвінський. – Одеса, 1961. – С. 109-121.
  • Новела і новелісти: жанрово-стильові питання (1917–1967 рр.) / В. В. Фащенко. — Київ : Рад. письменник, 1968. — 264 с. 
  • Із студій про новелу: жанрово-стильові питання / В. В. Фащенко. — Київ : Рад. письменник, 1971. — 215 с.
  • Життєва і художня правда характеру / В. В. Фащенко // Проблема характеру в радянській багатонаціональній літературі (кінець 60-х – початок 70-х років). – Київ ; Одеса : Вища школа, 1977. – С. 5-52.
  • Відкриття нового і діалектика почуттів / В. В. Фащенко. — Київ : Дніпро, 1977. — 250 с. 
  • У глибинах людського буття : етюди про психологізм літератури / В. В. Фащенко. — Київ : Дніпро, 1981. — 279 с.
  • Характеры и ситуации / В. В. Фащенко. — М. : Сов. писатель, 1982. — 263 с.
  • Павло Загребельний. Нарис творчості / В. В. Фащенко. – Київ : Дніпро, 1984. – 207 с. – (Літературний портрет).
  • Герой і слово: проблеми, характери і поетика радянської прози 80-х років / В. В. Фащенко. – Київ : Дніпро, 1986. – 211 с.
  • Діалогічне буття жанрів / В. В. Фащенко // Роди і жанри літератури : зб. наук. праць за матеріалами міжвуз. конф. присвяченої пам'яті проф. Г. А. В'язовського / відп. ред.: Н. М. Шляхова. – Одесса : Astroprint, 1997. – С. 3-6.
  • У глибинах людського буття: літературознавчі студії / В. В. Фащенко. – Одеса : Маяк, 2005. – 640 с.

Література[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]