Непуїт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Непуїт
Непуїт з родовища Непуї, Нова Каледонія (Розміри грудки: 14,4 × 11,8 × 7 см)
Загальні відомості
Статус IMA чинний (успадкований, G)[d][1]
Абревіатура Npo[2]
Хімічна формула Ni₃Si₂O₅(OH)₄
Nickel-Strunz 10 9.ED.15
Ідентифікація
Сингонія ромбічна сингонія
Інші характеристики
Названо на честь Непуїd[3]
Типова місцевість Непуїd[3]
CMNS: Непуїт у Вікісховищі

Непуїт (англ. Népouite) — мінерал класу силікатів.

Загальний опис[ред. | ред. код]

Хімічна формула: Ni6(OH)8[Si4O10].

Непуїт — рідкісний нікелевий силікатний мінерал, який має яблуко-зелений колір, характерний для таких сполук. Він був названий E Glasser в 1907 році за місцем знахідки — шахта Непуї, Комуна Нумеа, Північна провінція, Нова Каледонія. Ідеальною формулою є Ni3 (Si2O5) (OH) 4, але більшість зразків містять магній. Існує аналогічний мінерал, званий лізардитом, в якому весь нікель замінений на магній, формула Mg3 (Si2O5) (OH) 4. Ці два мінерали утворюють серію, тобто можливі проміжні композиції з різними пропорціями нікелю до магнію.[4] These two minerals form a series, that is to say intermediate compositions are possible, with varying proportions of nickel to magnesium.[5]

Пекораїт (англ. Pecoraite) — інший рідкісний мінерал з тією ж хімічною формулою, що і непуїт, але іншої структури; називають такі мінерали диморфами один одного, так само, як графіт є диморфом алмазу. Непуїт, лізардит і пекораїт — всі члени каолініт-серпентинової групи.

Гарнієрит — це зелена нікелева руда, що утворилася в результаті вивітрювання ультрамафічних порід, що відбувається у багатьох нікелевих родовищах у всьому світі. Це суміш різних нікелевих і магнієвих філосилікатів (листових силікатів), включаючи непуїт. Пов'язані мінерали включають кальцит, хлорит, гетит, галуазит, нонтроніт, пімеліт, кварц, сепіоліт, серпентин, тальк і вілемзеїт.

Непуїт знайдено також в Австралії, Австрії, Чехії, Демократичній Республіці Конго, Німеччині, Греції, Італії, Японії, Марокко, Польщі, Росії, Південній Африці та США.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]