Нечипорук Володимир Павлович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Jump to navigation Jump to search
Нечипорук Володимир Павлович
Народився 18 січня 1949(1949-01-18) (69 років)
Красилівський район, Кам'янець-Подільська обл., Українська РСР, СРСР
Громадянство Flag of the Soviet Union.svg СРСР
Flag of Ukraine.svg Україна
Діяльність політик
Alma mater Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Посада Народний депутат України[1] і Народний депутат України[2]
Нагороди
Заслужений юрист України
Медаль «За відмінну службу з охорони громадського порядку»
Почесна грамота Кабінету Міністрів України

Володимир Павлович Нечипорук — український політик. Полковник міліції, кандидат юридичних наук; голова Партії «Народна влада» (20042009).

Н. 18 січня 1949(19490118) (с. Лагодинці, Красилівський район, Хмельницька область); українець; дружина Алла Анатоліївна (1964) — філософ (соціолог), головний консультант Комітету Верховної Ради України; син Олег (1977) — юрист; дочка Оксана (1984) — студентка.

Освіта: Львівський автошляховий технікум, технік-механік; Київський університет імені Тараса Шевченка, юридичний факультет (1982), юрист-правознавець; Академія МВС СРСР (1992; програма підготовки керівних кадрів МВС союзних республік); кандидатська дисертація «Кримінальна відповідальність за порушення політичних прав громадян» (2001).

Народний депутат України 4-го скликання з квітня 2002 до квітня 2006, виборчій округ № 194, Хмельницька область, самовисування. «За» 13,90%, 12 суперників. На час виборів: народний депутат України, безпартійний. Член фракції СДПУ(О) (травень 2002 — листопад 2003), уповноважений представник фракції (з червня 2002), член групи «Народовладдя» (листопад 2003 — травень 2004), член групи «Демократичні ініціативи Народовладдя» (травень — вересень 2004), член фракції партії «Єдина Україна» (вереень 2004 — вересень 2005), позафракційний (вересень — грудень 2005), член фракції ПППУ (з грудня 2005). Голова підкомітету з питань парламентського контролю за діяльністю правоохоронних органів Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності (з червня 2002).

Народний депутат України 3-го скликання з березня 1998 до квітня 2002, виборчій округ № 194, Хмельницька область. На час виборів: генеральний директор ТОВ «Октан-Моторс ЛТД». Член фракції НДП (травень — червень 1998), фракції «Громада» (червень 1998 лютий 1999), позафракційний (лютий 1999, січень — лютий2001), член групи «Відродження регіонів» (лютий — березень 1999, квітень 1999 — січень 2001), фракції «Батьківщина» (березень — квітень 1999, з лютого 2001). Голова підкомітету з питань боротьби з організованою злочинністю та корупцією Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності та боротьби з організованою злочинністю і корупцією (липень 1998 — лютий 2000), перший заступник голови Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності (з лютого 2000).

  • 19671968 — водій Старокостянтинівської автобази Хмельницької області.
  • 19681970 — служба в армії.
  • 19701972 — водій-наставник Красилівського машинобудівного заводу; інструктор Красилівського автомотоклубу.
  • 19721975 — водій-наставник Красилівського машинобудівного заводу; інженер Красилівського АТП 22036.
  • 19751993 — служба в органах внутрішніх справ України.
  • 19911993 — начальник Управління соціального захисту працівників правоохоронних органів при Кабінеті Міністрів України.
  • 19941998 — старший консультант Секретаріату Верховної Ради України; генеральний директор ТОВ «Октан-Моторс», м. Київ.
  • 2010– до цього часу  — керівник підрозділу безпеки CityCommerceBank, м. Київ.

Кандидат у Президенти України на виборах 2004 р. У 1-му турі 6171 голос (0.02%), 24-е місце серед 24 претендентів.

Заслужений юрист України (серпень 2002). Медалі: «За відмінну службу з охорони громадського порядку», «Пам'ять 1500-річчя Києва». Почесний знак ДТСААФ СРСР. Подяка Президента України (листопад 1999). Почесна грамота Кабінету Міністрів України (січень 2004). Звання «Відмінний прикордонник» I ст., іменна зброя. Ордени Св. рівноапостольного князя Володимира Великого III, II, I ст., орден Св. архістратига Михаїла, орден Христа Спасителя (УПЦ КП). Орден «Різдво Христове» I ст. (2000, УПЦ), орден Петра Великого II, I ст. Орден «Козацька слава» III, II, I ст.

Учасник ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1-ї категорії.

Автор законопроектів: «Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю», «Про боротьбу з корупцією», «Про посилення відповідальності за незаконне заволодіння транспортними засобами» та ін., співавтор Кримінального кодексу України, проектів Кримінально-процесуального і Адміністративного кодексів України.

Володіє німецькою мовою.

Захоплення: будівництво, архітектура.

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]