Волга Василь Олександрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Василь Олександрович Волга
Василь Олександрович Волга
Василь Олександрович Волга
голова Держфінпослуг України
2010[1] — 2011[2]
Попередник Суслов Віктор Іванович
Народився 5 березня 1968(1968-03-05) (56 років)
Сєверодонецьк, Луганська область
Відомий як Державний зрадник
Країна Україна
Alma mater Q4411936? і МАУП
Політична партія Союз лівих сил
Батько Олександр Миколайович Волга
Мати Лариса Сергіївна Волга
У шлюбі з Владислава Володимирівна Волга, онучка Олександра Калініна (Калінін Олександр Андрійович)
Діти Василь, Ілля, Олена, Катерина
Нагороди
Орден Святого рівноапостольного князя Володимира ІІ ступеня
Орден Святого рівноапостольного князя Володимира ІІ ступеня
vvolga.at.ua

Василь Олександрович Волга — український проросійський політичний діяч, народний депутат Верховної ради України 5-го скликання (2006–2007), лідер політичної партії «Союз лівих сил, СЛС». Зрадник України[3]

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 5 березня 1968 року в Сєверодонецьку (Ворошиловградська область, Україна).

У 1990 р. закінчив Севастопольське вище військово-морське інженерне училище (кваліфікація — інженер-механік, фахівець з атомних енергетичних установок). У 1999 р. закінчив Міжрегіональну академію управління персоналом за спеціальністю «Банківська справа». Навчався в Інституті демократії у Вашингтоні, вивчав банківську справу в Австрії.

Трудова та політична діяльність:

19 липня 2011 року був затриманий слідчим Генпрокуратури Україні спільно з працівниками СБУ за підозрою у вчиненні злочину, пов'язаного з корупцією.[4][5]

24 вересня 2012 року Шевченківський райсуд Києва засудив Волгу до 5 років позбавлення волі без конфіскації, визнавши винним у спробі отримати 500 тисяч доларів хабара.[6]

9 липня 2011 року був затриманий слідчим Генпрокуратури України спільно із працівниками СБУ за підозрою у скоєнні злочину, пов'язаного з корупцією. 24 вересня 2012 року Волга Шевченківський райсуд Києва засудив до п'яти років позбавлення волі, визнавши винним у спробі отримати 500 000 доларів хабара. Інші обвинувачені одержали умовні терміни.

3 грудня 2014 року Василя Волгу випустили на волю, замінивши частину покарання, що залишилася, виправними роботами.

З 2017 року якийсь час жив у Росії, потім повернувся до України.

6 листопада 2018 року у квартирі Василя Волги співробітниками СБУ проведено обшук у рамках розслідування справи про замах на державний переворот та державну зраду за статтями 109 та 111 КК України[7]

Сім'я[ред. | ред. код]

Василь Волга одружений, виховує чотирьох дітей — двох синів (Василь та Ілля) та двох дочок (Олена та Катерина).

Нагороди[ред. | ред. код]

Книги Василя Волги[ред. | ред. код]

  • Культурна війна в Україні (2004-20??) (частина перша)
  • Культурна війна в Україні (2004-20??) (частина друга)
  • Закулисье (книга 1)
  • Закулисье (книга 2)

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Розпорядження Кабінету Міністрів України від 22 березня 2010 року № 577-р «Про призначення Волги В.О. Головою Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України».
  2. Указ Президента України від 25 липня 2011 року № 771/2011 «Про звільнення В. Волги з посади Голови Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України»
  3. NATO. Без названия. Myrotvorets.center (ru-RU). Процитовано 27 березня 2023. 
  4. Українська Правда. Генпрокуратура затримала Василя Волгу. Архів оригіналу за 22 липня 2011. Процитовано 19 липня 2011. 
  5. Українська Правда. Генпрокуратура закрила ще двох чиновників Волги. Архів оригіналу за 22 липня 2011. Процитовано 19 липня 2011. 
  6. Українська Правда. Архів оригіналу за 17 січня 2013. Процитовано 15 січня 2013. 
  7. Волга Василь Олександрович. LB.ua. Процитовано 27 березня 2023. 
  8. Голова Держфінпослуг Василь Волга нагороджений орденом святого рівноапостольного князя Володимира[недоступне посилання з червня 2019]

Посилання[ред. | ред. код]