Кінах Анатолій Кирилович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інших людей із таким прізвищем: Кінах.
Анатолій Кирилович Кінах
Анатолій Кирилович Кінах
8-й Прем'єр-міністр України
29 травня 2001 — 21 листопада 2002
Президент Леонід Данилович Кучма
Попередник Ющенко Віктор Андрійович
Наступник Янукович Віктор Федорович
5-й Секретар РНБО України
27 вересня 2005 — 16 травня 2006
Президент Ющенко Віктор Андрійович
Попередник Порошенко Петро Олексійович
Наступник Горбулін Володимир Павлович (в. о.)
18-й міністр економіки України
21 березня 2007 — 18 грудня 2007
Президент Ющенко Віктор Андрійович
Попередник Макуха Володимир Олексійович
Наступник Данилишин Богдан Михайлович
Народився 4 серпня 1954(1954-08-04) (67 років)
Братушани, Єдинецький район, Молдавська РСР, СРСР
Відомий як політик
Громадянство СРСР СРСР→Україна Україна
Національність українець
Освіта Санкт-Петербурзький державний морський технічний університетd
Політична партія НДП, ПППУ, Партія регіонів
У шлюбі з Марина Володимирівна (1960)
Діти Дочки: Наталя (1980), Зоя (1984), Софія (2000).
Професія інженер-суднобудівник
Нагороди
Орден Князя Ярослава Мудрого IV ступеня
Орден Князя Ярослава Мудрого V ступеня
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Ювілейна медаль «25 років незалежності України»
Підпис Автограф Кинаха Анатолия 2002.jpg
kinakh.com.ua
Wikiquote-logo.svgВисловлювання у Вікіцитатах

Commons-logo.svg

Медіафайли у Вікісховищі
Україна Народний депутат України
1-го скликання
КПРС 15 травня 1990 — 18 червня 1992[1]
3-го скликання
НДП 12 травня 1998 — 4 жовтня 2001
5-го скликання
ПППУ 25 травня 2006 — 5 квітня 2007[2]
6-го скликання
Партія Регіонів 23 листопада 2007 — 12 грудня 2012
7-го скликання
Партія Регіонів 12 грудня 2012 — 27 листопада 2014

Анато́лій Кири́лович Кі́нах (нар. 4 серпня 1954, Братушани, Молдавська РСР) — український політик і державний діяч, прем'єр-міністр України з 29 травня 2001 по 21 листопада 2002, міністр економіки України (з 21 березня 2007 по 18 грудня 2007).

Голова Партії промисловців і підприємців України, президент Українського союзу промисловців і підприємців, голова ради МКПП.

Життєпис[ред. | ред. код]

Закінчив Ленінградський кораблебудівний інститут[ru] 1978 року за спеціальністю інженер-суднобудівник.

1978—1981 — докмайстер 7-го військового заводу, Таллінн.

1981—1992 — майстер, заступник начальника, начальник виробничо-диспетчерського відділу заводу «Океан», Миколаїв.

1990—1992 — народний депутат України 12(1) скликання від Корабельного виборчого округу № 284 Миколаївської області. Член Комісії з питань економічної реформи і управління народним господарством (червень 1990 — червень 1992). Входив до Народної Ради. На час виборів: Суднобудівний завод «Океан», начальник виробничо-диспетчерського відділу, член КПРС. 1-й тур: на вибори прийшло 76,0 % виборців, за 31,2 %. 2-й тур: на вибори прийшло 66,0 % виборців, за 59,9 %. 4 суперники (основний — В. К. Новожилов, народився 1949 року, Миколаївський МК КПУ, 1-й секретар, 1-й тур — 27,2 %, 2 тур — 33,4 %).

1992—1994 — представник Президента України в Миколаївській області[3][4].

1994—1995 — голова Миколаївської обласної ради депутатів.

1995—1996 — віце-прем'єр-міністр України з питань промислової політики[5][6].

Із 1996 року — президент Української спілки промисловців і підприємців.

Член Політради (1996—2000) і політвиконкому Народно-демократичної партії (1997—2000), заступник голови НДП з питань економічної політики (1998—2000).

З березня 1998 — Народний депутат України 3-го скликання від виборчого округу № 128 Миколаївської області. На вибори прийшло 61,7 % виборців, за 31,6 %, 20 суперників. Член фракції НДП (з травня 1998 року; з травня 1999 року — уповноважений представник). Голова Комітету з питань промислової політики (липень 1998 — лютий 2000), член Комітету з питань промислової політики і підприємництва (лютий — квітень 2000), член Комітету з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій (з квітня 2000)[7]. Склав депутатські повноваження 4 жовтня 2001[8].

1999 — перший віце-прем'єр-міністр України[9][10].

Від 2000 року — голова Партії промисловців і підприємців України.

У 2001—2002 роках — Прем'єр-міністр України[11].

2002 року обраний народним депутатом України 4-го скликання від блоку «За єдину Україну!», № 2 у списку. На час виборів: Прем'єр-міністр України, член ПППУ. Зняв кандидатуру[12].

2004 — кандидат на пост президента України. У першому турі посів 6 місце. У другому турі підтримав Віктора Ющенка. Один із лідерів Помаранчевої революції.

4 лютого 2005 року призначений на пост першого віце-прем'єр-міністра України[13].

Народний депутат України 5-го скликання з квітня 2006 по квітень 2007 від Блоку «Наша Україна», № 2 у списку. На час виборів: Секретар Ради національної безпеки і оборони України, член ПППУ. Член фракції Блоку «Наша Україна» (з квітня 2006). Голова Комітету з питань національної безпеки і оборони (з липня 2006).

У 2007 році потрапив у центр скандалу, який став причиною початку в Україні парламентської кризи. Причиною став перехід депутатів із фракції «Наша Україна» в Партію регіонів. Серед так званих тушок був і Анатолій Кінах. Після цього 21 березня 2007 року Анатолія Кінаха призначено міністром економіки України в уряді Януковича[14]. Подальша парламентська криза стала причиною розпуску Віктором Ющенком Верховної Ради України[15].

Народний депутат України 6-го скликання з листопада 2007 по грудень 2012 від Партії регіонів, № 53 в списку. На час виборів: Міністр економіки України, безпартійний. Член фракції Партії регіонів (з листопада 2007). Член Комітету з питань національної безпеки і оборони (з грудня 2007), голова підкомітету з питань оборонно-промислового комплексу та військово-технічного співробітництва (з лютого 2008).

10 жовтня 2008 року вступив до Партії регіонів[16][17]

Народний депутат України 7-го скликання з грудня 2012 від Партії регіонів, № 59 у списку. На час виборів: народний депутат України, член ПР. Член фракції Партії регіонів (з грудня 2012). Перший заступник голови Комітету з питань національної безпеки і оборони (з грудня 2012).

Один із 148 депутатів Верховної Ради України, які підписали звернення до Сейму Республіки Польща з проханням визнати геноцидом поляків події національно-визвольної війни України 1942—1944 років. Цей крок перший Президент України Леонід Кравчук кваліфікував як національну зраду.[18]

16 січня 2014 року голосував за закони, які суперечать Конституції України, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, прямо суперечать зобов'язанням і обов'язкам України як члена ООН, Ради Європи та ОБСЄ.[19]

На парламентських виборах в Україні 2014 року балотується за одномандатним округом № 127 (Миколаївська область) як самовисуванець.

Співпрацює з журналом «Інтелектуальна власність»[20].

Статки[ред. | ред. код]

Станом на березень 2015, власник 90 % ТРЦ «Подоляни» (Тернопіль).[21]

Родина[ред. | ред. код]

  • Дружина: Марина Володимирівна (1960) — журналістка.
    • Дочки: Наталія Ковалко, Зоя (1984), Софія (2000). Дві старші - від іншого шлюбу дружини). [22] Старша Наталія Ковалко (Чаусова) (1980 р.н.) - юристка, кандидатка юридичних наук. Середня дочка Зоя Кінах-Кузьменко (Чаусова) (1984 р.н.) - лінгвістка, вивчає мови. Молодша Софійка (2000 р.н..) - школярка. Дві онучки Маша і Женя і внуки Михайло 2012 р.н.[23] і Веніамін.

Звання[ред. | ред. код]

Державні нагороди[ред. | ред. код]


Почесний професор Чорноморського державного університету імені Петра Могили.[29]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Постанова Верховної Ради України від 18 червня 1992 року № 2475-XII «Про дострокове припинення повноважень народних депутатів України, призначених Представниками Президента України»
  2. ↑ Постанова Верховної Ради України від 5 квітня 2007 року № 870-V «Про дострокове припинення повноважень народного депутата України Кінаха А.К.»
  3. ↑ Указ Президента України від 23 березня 1992 року № 179/92 «Про призначення Представника Президента України у Миколаївській області»
  4. ↑ Указ Президента України від 1 лютого 1995 року № 99/95 «Про увільнення з посади Представника Президента України в Миколаївській області»
  5. ↑ Указ Президента України від 3 липня 1995 року № 512/95 «Про призначення А. Кінаха віце-Прем'єр-міністром України з питань промислової політики»
  6. ↑ Указ Президента України від 21 вересня 1996 року № 863/96 «Про звільнення А. Кінаха з посади віце-Прем'єр-міністра України»
  7. ↑ Постанова Верховної Ради України від 20 квітня 2000 року № 1676-III «Про зміни в складі комітетів Верховної Ради України»
  8. ↑ Постанова Верховної Ради України від 4 жовтня 2001 року № 2727-III «Про дострокове припинення повноважень народного депутата України Кінаха А.К.»
  9. ↑ Указ Президента України від 2 серпня 1999 року № 933/99 «Про призначення А. Кінаха Першим віце-прем'єр-міністром України»
  10. ↑ Указ Президента України від 31 грудня 1999 року № 1662/99 «Про звільнення А. Кінаха з посади Першого віце-прем'єр-міністра України»
  11. ↑ Указ Президента України від 29 травня 2001 року № 347/2001 «Про призначення А. Кінаха Прем'єр-міністром України»
  12. ↑ Постанова Центральної виборчої комісії від 8 травня 2002 року № 917 «Про заяву Кінаха А.К., обраного народним депутатом України в багатомандатному загальнодержавному виборчому окрузі»
  13. ↑ Указ Президента України від 4 лютого 2005 року № 145/2005 «Про призначення А. Кінаха Першим віце-прем'єр-міністром України»
  14. ↑ Постанова Верховної Ради України від 21 березня 2007 року № 794-V «Про призначення Кінаха А.К. на посаду Міністра економіки України»
  15. ↑ http://www.facenews.ua/file/2011/47761/
  16. ↑ Портал «Велика політика»[недоступне посилання з липня 2019]
  17. ↑ «Пискун и Кинах решили заткнуть собой брешь в рядах ПР, пробитую Чорновилом и Богатыревой» «ОБКОМ» 10 Жовтня 2008 (рос.)
  18. ↑ [ Леонід КРАВЧУК: «Заява 148 українських депутатів — антигромадський, антинаціональний крок, що може бути прирівняний до національної зради»]
  19. ↑ Результати поіменного голосування за проект Закону про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та процесуальних законів щодо додаткових заходів захисту безпеки громадян (№ 3879) — за основу і в цілому. Архів оригіналу за 20 січень 2014. Процитовано 20 січень 2014. 
  20. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 1 жовтень 2013. Процитовано 24 вересень 2013. 
  21. ↑ Василь Чубак хоче стати головою Тернопільської ОДА?. Архів оригіналу за 20 березень 2015. Процитовано 9 грудень 2015. 
  22. ↑ Первый вице-премьер Анатолий Кинах. Неофициальная биография. Украинская правда (ru). Процитовано 2021-09-14. 
  23. ↑ Анатолий Кинах: «Наконец-то у меня появился партнер для рыбалки!» - Газета «ФАКТЫ и комментарии
  24. ↑ Указ Президента України від 14 квітня 1994 року № 162/94 «Про присвоєння рангів державних службовців»
  25. ↑ Указ Президента України від 18 січня 2007 року № 21/2007 «Про відзначення державними нагородами України»
  26. ↑ Указ Президента України від 4 серпня 2004 року № 866/2004 «Про нагородження А. Кінаха орденом князя Ярослава Мудрого»
  27. ↑ Указ Президента України від 23 серпня 2011 року № 845/2011 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди 20-ї річниці незалежності України»
  28. ↑ Указ Президента України від 19 серпня 2016 року № 336/2016 «Про нагородження відзнакою Президента України — ювілейною медаллю «25 років незалежності України»»
  29. ↑ Вітальне слово патрона ЧДУ імені Петра Могили. 

Джерела та література[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Л. В. Губерський. Кінах Анатолій Кирилович // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т. /Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К: Знання України, 2004 — Т.1 — 760с. ISBN 966-316-039-X
  • В. Головко. Кінах Анатолій Кирилович // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К.: Парламентське видавництво, 2011. — с.330 ISBN 978-966-611-818-2

Посилання[ред. | ред. код]

Кінах Анатолій Кирилович
у сестринських Вікіпроєктах
q: Цитати у Вікіцитатах?
CMNS: Кінах Анатолій Кирилович у Вікісховищі?
Попередник: 8-й Прем'єр-міністр України
29 травня 2001 — 21 листопада 2002 		Наступник:
Ющенко Віктор Андрійович
Янукович Віктор Федорович
Попередник: 5-й Секретар Ради національної безпеки і оборони України
27 вересня 2005 — 16 травня 2006 		Наступник:
Порошенко Петро Олексійович
Горбулін Володимир Павлович (в. о.)
Попередник: 18-й міністр економіки України
21 березня 2007 — 18 грудня 2007 		Наступник:
Макуха Володимир Олексійович
4 серпня 2006 — 21 березня 2007 		Данилишин Богдан Михайлович
18 грудня 2007
УНР (1917 — 1918)
Герб України
Українська Держава
УНР (1918 — 1920)
ЗУНР
Інші державні
утворення
Гуцульська Республіка — Степан Клочурак; Західно-Лемківська Республіка — Ярослав Качмарчик; Східно-Лемківська Республіка — Пантелеймон Шпилька; Кримська Народна Республіка — Номан Челебіджихан • Джафер Киример; Українська Далекосхідна Республіка — Онисим Ступак • Гордій Мелашич • Гаврило Криченко-Могила • Юрій Глушко-Мова; Перший Кримський крайовий уряд — Сулейман Сулькевич; Другий Кримський крайовий уряд — Соломон Крим; Радянська Соціалістична Республіка Тавриди — Антон Слуцький; Кримська Радянська Соціалістична Республіка — Дмитро Ульянов; Українська Народна Республіка Рад — Євгенія Бош ¹ • Микола Скрипник; Донецько-Криворізька радянська республіка — Федір «Артем» Сергєєв; Одеська Радянська Республіка — Володимир Юдовський; Кубанська Народна Республіка — Олександр Філімонов • Лука Бич • Пилип Сушков • Павло Курганський • Василь Іванис
Уряд УНР в екзилі
УРСР (1918 — 1941/1944)
Карпатська Україна (1938-1939)
Державне правління (1941)
Райхскомісаріат
УРСР (1944 — 1991)
Україна (з 1991)
1. — Виконувач обов'язків
УРСР
Герб України
Україна
Lesser Coat of Arms of Ukraine.svg
Анатолій Мінченко (1991—1992) · Володимир Лановий (1992) · Віктор Пинзеник (1992—1993) · Юрій Банніков (1993) · Роман Шпек (1993—1995) · Василь Гуреєв (1995—1997) · Юрій Єхануров (1997) · Віктор Суслов (1997—1998) · Василь Роговий (1998—1999) · Сергій Тігіпко (1999—2000) · Василь Роговий (2000—2001) · Олександр Шлапак (2001—2002) · Валерій Хорошковський (2002—2004) · Микола Деркач (2004—2005) · Сергій Терьохін (2005) · Арсеній Яценюк (2005—2006) · Володимир Макуха (2006—2007) · Анатолій Кінах (2007) · Богдан Данилишин (2007—2010) · Василь Цушко (2010) · Андрій Клюєв (2010—2012) · Петро Порошенко (2012) · Ігор Прасолов (2012—2014) · Павло Шеремета (2014) · Анатолій Максюта (в. о.) (2014) · Валерій Пятницький (в. о.) (2014) · Айварас Абромавичус (2014—2016) · Степан Кубів (2016—2019) · Тимофій Милованов (2019—2020) · Павло Кухта (в. о.) (2020) · Ігор Петрашко (2020—2021) · Олексій Любченко (2021—)
Logo of Ministry of Economic Development and Trade of Ukraine 1.svg
Перші секретарі Миколаївського
обласного комітету КПУ
Coat of Arms of Mykolaiv Oblast.svg
Голови Миколаївського
обласного виконавчого комітету
Голови Миколаївської
обласної ради
Голови Миколаївської
обласної державної адміністрації
Прем'єр-міністр: Віктор Янукович
Перший віце-прем'єр-міністр: Микола Азаров
Віце-прем'єр-міністр з питань оборони і безпеки: Олександр Кузьмук
Віце-прем'єр-міністри: Володимир Рибак, Андрій Клюєв, Дмитро Табачник, Віктор Слаута, Володимир Радченко

Агропромислового комплексуЮрій Мельник
Внутрішніх справВасиль Цушко
Вугільної промисловостіСергій Тулуб
ЕкономікиАнатолій Кінах
Житлово-комунального господарстваОлександр Попов
Закордонних справАрсеній Яценюк
Культури і туризмуЮрій Богуцький
Надзвичайних ситуаційНестор Шуфрич
ОборониАнатолій Гриценко
Освіти і наукиСтаніслав Ніколаєнко
Охорони здоров'яЮрій Поляченко
Юрій Гайдаєв
Охорони навколишнього середовищаВасиль Джарти
Палива й енергетикиЮрій Бойко
Праці і соціальної політикиМихайло Папієв
Промислової політикиАнатолій Головко
Регіонального розвитку і будівництваВолодимир Яцуба
Сім'ї, молоді і спортуВіктор Корж
Транспорту і зв'язкуМикола Рудьковський
ФінансівМикола Азаров
ЮстиціїОлександр Лавринович
Міністр у зв'язках з Верховною РадоюІван Ткаленко
Міністр Кабінету МіністрівАнатолій Толстоухов
Прем'єр-міністр: Юлія Тимошенко
Перший віце-прем'єр-міністр: Анатолій Кінах
Віце-прем'єр-міністр з питань європейської інтеграції: Олег Рибачук
Віце-прем'єр-міністр з гуманітарних питань: Микола Томенко
Віце-прем'єр з питань адміністративно-територіальної реформи: Роман Безсмертний

Аграрної політикиОлександр Баранівський
Внутрішніх справЮрій Луценко
Вугільної промисловостіВіктор Тополов
ЕкономікиСергій Терьохін
Закордонних справБорис Тарасюк
Культури і туризмуОксана Білозір
Надзвичайних ситуацій та
захисту населення від наслідків
Чорнобильської катастрофи		Давид Жванія
ОборониАнатолій Гриценко
Освіти та наукиСтаніслав Ніколаєнко
Охорони здоров'яМикола Поліщук
Охорони навколишнього
природного середовища		Павло Ігнатенко
Палива та енергетикиІван Плачков
Праці та соціальної політикиВ'ячеслав Кириленко
Промислової політикиВолодимир Шандра
Сім'ї, молоді та спортуЮрій Павленко
Транспорту та зв'язкуЄвген Червоненко
ФінансівВіктор Пинзеник
ЮстиціїРоман Зварич
Міністр Кабінету МіністрівПетро Крупко
Прем'єр-міністр: Анатолій Кінах
Перший віце-прем'єр-міністр: Олег Дубина
Віце-прем'єр-міністри: Василь Роговий, Володимир Семиноженко, Леонід Козаченко

Аграрної політикиІван Кириленко (до 2002)
Сергій Рижук (з 2002)
Внутрішніх справЮрій Смирнов
Екології і природних ресурсівСергій Курикін
Економіки та європейської інтеграціїВасиль Роговий (до 2001)
Олександр Шлапак (з 2001)
Закордонних справАнатолій Зленко
Культури і мистецтвЮрій Богуцький
Надзвичайних ситуаційВасиль Дурдинець
ОборониОлександр Кузьмук (до 2001)
Володимир Шкідченко (з 2001)
Освіти і наукиВасиль Кремень
Охорони здоров'яВіталій Москаленко
Палива і енергетикиСтаніслав Сташевський (до 2001)
Віталій Гайдук (з 2001)
Праці та соціальної політикиІван Сахань
Промислової політикиВасиль Гуреєв (до 2002)
Анатолій М'ялиця (з 2002)
ТранспортуВалерій Пустовойтенко (до 2002)
Георгій Кірпа (з 2002)
ФінансівІгор Мітюков (до 2001)
Ігор Юшко (з 2001)
ЮстиціїСюзанна Станік (до 2002)
Олександр Лавринович (з 2002)
Прем'єр-міністр: Валерій Пустовойтенко
Перший віце-прем'єр-міністр: Анатолій Голубченко (1997—1999), Володимир Куратченко (1999), Анатолій Кінах (1999)
Віце-прем'єр-міністр з питань економіки: Сергій Тігіпко
Віце-прем'єр-міністр з питань соціальної політики: Микола Білоблоцький
Віце-прем'єр-міністр з питань агропромислового комплексу: Михайло Гладій
Віце-прем'єр-міністр: Валерій Смолій, Володимир Семиноженко

Агропромислового комплексу

Юрій Карасик (до 1998)
Борис Супіханов (1998—1999)
Михайло Гладій (з 1999)

Внутрішніх справ

Юрій Кравченко

Вугільної промисловості

Станіслав Янко (до 1998)
Сергій Тулуб (з 1998)

Економіки

Віктор Суслов (до 1998)
Василь Роговий (з 1998)

Енергетики

Олексій Шеберстов (до 1999)
Іван Плачков (з 1999)

Закордонних справ

Геннадій Удовенко (до 1998)
Борис Тарасюк (з 1998)

Зовнішніх економічних
зв'язків і торгівлі

Сергій Осика (до 1999)
Андрій Гончарук (з 1999)

Інформації

Зіновій Кулик

Культури і мистецтв

Дмитро Остапенко (до 1999)
Юрій Богуцький (з 1999)

Надзвичайних ситуацій та
захисту населення від наслідків
Чорнобильської катастрофи

Валерій Кальченко (до 1999)
Василь Дурдинець (з 1999)

Науки і технологій

Володимир Семиноженко (до 1998)
Станіслав Довгий (з 1998)

Оборони

Олександр Кузьмук

Освіти

Михайло Згуровський (до 1999)
Валентин Зайчук (з 1999)

Охорони здоров'я

Андрій Сердюк (до 1999)
Раїса Богатирьова (з 1999)

Охорони навколишнього
природного середовища
та ядерної безпеки

Юрій Костенко (до 1998)
Василь Шевчук (з 1998)

Праці та соціальної політики

Микола Білоблоцький (до 1998)
Іван Сахань (з 1998)

Промислової політики

Василь Гуреєв

Транспорту

Валерій Череп (до 1998)
Іван Данькевич (1998—1999)
Леонід Костюченко (з 1999)

Сім'ї та молоді

Валентина Довженко

Фінансів

Ігор Мітюков

Юстиції

Сюзанна Станік

Міністр Кабінету Міністрів

Анатолій Толстоухов

Прем'єр-міністр: Павло Лазаренко
Перший віце-прем'єр-міністр: Василь Дурдинець
Віце-прем'єр-міністр з політико-правових питань: Олександр Ємець
Віце-прем'єр-міністр з питань промислової політики: Анатолій Кінах
Віце-прем'єр-міністри: Іван Курас, Михайло Зубець, Віктор Пинзеник, Сергій Тігіпко

Внутрішніх справЮрій Кравченко
Вугільної промисловостіСергій Поляков (до 1996)
Юрій Русанцов (з 1996)
ЕкономікиВасиль Гуреєв (до 1997)
Юрій Єхануров (з 1997)
ЕнергетикиЮрій Бочкарьов
Закордонних справГеннадій Удовенко
Зв'язкуВалерій Єфремов (до 1996)
Дмитро Худолій (з 1996)
Зовнішніх економічних зв'язків і торгівліСергій Осика
Культури і мистецтвДмитро Остапенко
Лісового господарстваВалерій Самоплавський
Машинобудування,
військово-промислового
комплексу і конверсії		Валерій Малєв (до 1997)
Василь Гуреєв (з 1997)
Надзвичайних ситуаційВалерій Кальченко
Науки і технологійВолодимир Семиноженко
ОборониОлександр Кузьмук
ОсвітиМихайло Згуровський
Охорони здоров'яЄвген Короленко (до 1996)
Андрій Сердюк (з 1996)
Охорони навколишнього природного
середовища та ядерної безпеки		Юрій Костенко
ПраціМихайло Каскевич (до 1996)
Микола Білоблоцький (з 1996)
Промислової політики та
паливно-енергетичного комплексу		Анатолій Мінченко
ПромисловостіВалерій Мазур
Рибного господарстваМикола Шведенко
Сільського господарства і продовольстваАнатолій Хорішко (до 1997)
Михайло Зубець (з 1997)
Сім'ї та молодіВалерій Борзов (до 1996)
Сюзанна Станік (з 1996)
Соціального захисту населенняАркадій Єршов (до 1996)
Петро Овчаренко (з 1996)
СтатистикиМикола Борисенко (до 1996)
Олександр Осауленко (з 1996)
ТранспортуІван Данькевич (до 1997)
Микола Круглов (з 1997)
ФінансівВалентин Короневський (до 1997)
Ігор Мітюков (з 1997)
ЮстиціїСергій Головатий
Міністр Кабінету Міністрів УкраїниВалерій Пустовойтенко
Прем'єр-міністр: Євген Марчук
Перший віце-прем'єр-міністр: Павло Лазаренко
Віце-прем'єр-міністри:
Агропромислового комплексуПетро Саблук
Михайло Зубець
Гуманітарної політикиІван Курас
Державної безпеки і надзвичайних ситуаційВасиль Дурдинець
ЕкономікиРоман Шпек
Економічної реформиВіктор Пинзеник
Паливно-енергетичного комплексуВасиль Євтухов
Політико-правових питаньОлександр Ємець
Промислової політикиАнатолій Кінах


Міністри:

Внутрішніх справЮрій Кравченко
Вугільної промисловостіВіктор Полтавець
Сергій Поляков
ЕкономікиВасиль Гуреєв
Енергетики та електрифікаціїОлексій Шеберстов
Закордонних справГеннадій Удовенко
Захисту населення від наслідків
аварії на Чорнобильській АЕС		Володимир Холоша
Зв'язкуВалерій Єфремов
Зовнішніх економічних зв'язків і торгівліСергій Осика
Культури і мистецтвДмитро Остапенко
Лісового господарстваВалерій Самоплавський
Машинобудування,
військово-промислового
комплексу і конверсії		Валерій Малєв
Молоді і спортуВалерій Борзов
Національностей та міграціїВолодимир Євтух
ОборониВалерій Шмаров
ОсвітиМихайло Згуровський
Охорони здоров'яЄвген Короленко
Охорони навколишнього природного
середовища та ядерної безпеки		Юрій Костенко
ПраціМихайло Каскевич
Преси та інформаціїМихайло Онуфрійчук
ПромисловостіВалерій Мазур
Рибного господарстваМикола Шведенко
Сільського господарства і продовольстваПавло Гайдуцький
Соціального захисту населенняАркадій Єршов
СтатистикиМикола Борисенко
ТранспортуІван Данькевич
ФінансівПетро Германчук
ЮстиціїСергій Головатий
Міністр Кабінету МіністрівВалерій Пустовойтенко
Перегляд цього шаблону
  Тематичні сайти
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Кінах_Анатолій_Кирилович&oldid=33437821