Кінах Анатолій Кирилович
Анатолій Кирилович Кінах | |||||
---|---|---|---|---|---|
![]() Анатолій Кінах на прес-конференції, 2012 | |||||
Час на посаді: | |||||
29 травня 2001 — 21 листопада 2002 | |||||
Президент | Леонід Данилович Кучма | ||||
Попередник | Ющенко Віктор Андрійович | ||||
Наступник | Янукович Віктор Федорович | ||||
Час на посаді: | |||||
27 вересня 2005 — 16 травня 2006 | |||||
Президент | Ющенко Віктор Андрійович | ||||
Попередник | Порошенко Петро Олексійович | ||||
Наступник | Горбулін Володимир Павлович (в.о.) | ||||
Час на посаді: | |||||
21 березня 2007 — 18 грудня 2007 | |||||
Президент | Ющенко Віктор Андрійович | ||||
Попередник | Макуха Володимир Олексійович | ||||
Наступник | Данилишин Богдан Михайлович | ||||
Народився | 4 серпня 1954 (65 років) Братушани, Єдинецький район, Молдавська РСР, СРСР | ||||
Громадянство | ![]() ![]() | ||||
Національність | українець | ||||
Політична партія | НДП, ПППУ, Партія регіонів | ||||
Дружина | Марина Володимирівна (1960) | ||||
Діти | Дочки: Наталя (1980), Зоя (1984), Софія (2000). | ||||
Професія | інженер-суднобудівник | ||||
Нагороди |
| ||||
kinakh.com.ua | |||||
| |||||
|
Анато́лій Кири́лович Кі́нах (* 4 серпня 1954, Братушани, Молдавська РСР) — український політик і державний діяч, прем'єр-міністр України з 29 травня 2001 по 21 листопада 2002, міністр економіки України (з 21 березня 2007 по 18 грудня 2007).
Голова Партії промисловців і підприємців України, президент Українського союзу промисловців і підприємців, голова ради МКПП.
Зміст
Життєпис[ред. | ред. код]
Закінчив Ленінградський кораблебудівний інститут[ru] 1978 року за спеціальністю інженер-суднобудівник.
1978—1981 — докмайстер 7-го військового заводу, Таллінн.
1981—1992 — майстер, заступник начальника, начальник виробничо-диспетчерського відділу заводу «Океан», Миколаїв.
1990—1992 — народний депутат України 12(1) скликання від Корабельного виборчого округу № 284 Миколаївської області. Член Комісії з питань економічної реформи і управління народним господарством (червень 1990-червень 1992). Входив до Народної Ради. На час виборів: Суднобудівний завод «Океан», начальник виробничо-диспетчерського відділу, член КПРС. 1-й тур: на вибори прийшло 76,0 % виборців, за 31,2 %. 2-й тур: на вибори прийшло 66,0 % виборців, за 59,9 %. 4 суперники (основний — В. К. Новожилов, народився 1949 року, Миколаївський МК КПУ, 1-й секретар, 1-й тур — 27,2 %, 2 тур — 33,4 %).
1992—1994 — представник Президента України в Миколаївській області.
1994—1995 — голова Миколаївської обласної ради депутатів.
1995—1996 — віце-прем'єр-міністр України з питань промислової політики.
Із 1996 року — президент Української спілки промисловців і підприємців.
Член Політради (1996—2000) і політвиконкому Народно-демократичної партії (1997—2000), заступник голови НДП з питань економічної політики (1998—2000).
З березня 1998 — Народний депутат України 3-го скликання від виборчого округу № 128 Миколаївської області. На вибори прийшло 61,7 % виборців, за 31,6 %, 20 суперників. Член фракції НДП (з травня 1998 року; з травня 1999 року — уповноважений представник). Голова Комітету з питань промислової політики (липень 1998 — лютий 2000), член Комітету з питань промислової політики і підприємництва (лютий — квітень 2000), член Комітету з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій (з квітня 2000). Склав депутатські повноваження 4 жовтня 2001.
1999 — перший віце-прем'єр-міністр України.
Від 2000 року — голова Партії промисловців і підприємців України.
У 2001—2002 роках — Прем'єр-міністр України.
2002 року обраний народним депутатом України 4-го скликання від блоку «За єдину Україну!», № 2 у списку. На час виборів: Прем'єр-міністр України, член ПППУ. Зняв кандидатуру.
2004 — кандидат на пост президента України. У першому турі посів 6 місце. У другому турі підтримав Віктора Ющенка. Один із лідерів Помаранчевої революції.
4 лютого 2005 року призначений на пост першого віце-прем'єр-міністра України.
Народний депутат України 5-го скликання 04.2006-04.2007 від Блоку «Наша Україна», № 2 у списку. На час виборів: Секретар Ради національної безпеки і оборони України, член ПППУ. Член фракції Блоку «Наша Україна» (з квітня 2006). Голова Комітету з питань національної безпеки і оборони (з липня 2006).
У 2007 році потрапив у центр скандалу, який став причиною початку в Україні парламентської кризи. }] причиною став перехід депутатів із фракції «Наша Україна» в Партію регіонів. Серед так званих тушок був і Анатолій Кінах. Після цього 21 березня 2007 року Анатолія Кінаха призначено міністром економіки України в уряді Януковича. Подальша парламентська криза стала причиною розпуску Віктором Ющенком Верховної Ради України[1].
Народний депутат України 6-го скликання 11.2007-12.2012 від Партії регіонів, № 53 в списку. На час виборів: Міністр економіки України, безпартійний. Член фракції Партії регіонів (з 11.2007). Член Комітету з питань національної безпеки і оборони (з 12.2007), голова підкомітету з питань оборонно-промислового комплексу та військово-технічного співробітництва (з 02.2008).
10 жовтня 2008 року вступив до Партії регіонів[2][3]
Народний депутат України 7-го скликання з 12.2012 від Партії регіонів, № 59 у списку. На час виборів: народний депутат України, член ПР. Член фракції Партії регіонів (з 12.2012). Перший заступник голови Комітету з питань національної безпеки і оборони (з 12.2012).
Один із 148 депутатів Верховної Ради України, які підписали звернення до Сейму Республіки Польща з проханням визнати геноцидом поляків події національно-визвольної війни України 1942—1944 років. Цей крок перший Президент України Леонід Кравчук кваліфікував як національну зраду.[4]
16 січня 2014 року голосував за закони, які суперечать Конституції України, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, прямо суперечать зобов'язанням і обов'язкам України як члена ООН, Ради Європи та ОБСЄ.[5]
На парламентських виборах в Україні 2014 року балотується за одномандатним округом № 127 (Миколаївська область) як самовисуванець.
Співпрацює з журналом «Інтелектуальна власність»[6].
Статки[ред. | ред. код]
Станом на березень 2015, власник 90 % ТРЦ «Подоляни» (Тернопіль).[7]
Родина[ред. | ред. код]
- Дружина: Марина Володимирівна (1960) — журналіст, прес-секретар УСПП.
- Дочки: Наталія Ковалко, Зоя (1984), Софія (2000).
Звання[ред. | ред. код]
- Військове звання — полковник.
- Державний службовець 1-го рангу (1994).
Державні нагороди[ред. | ред. код]
- Орден князя Ярослава Мудрого IV ст. (18 січня 2007)[8], V ст. (4 серпня 2004)[9]
- Орден «За заслуги» III ст. (23 серпня 2011)[10]
- Відзнака Президента України — ювілейна медаль «25 років незалежності України» (2016).[11]
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ http://www.facenews.ua/file/2011/47761/
- ↑ Портал «Велика політика»[недоступне посилання з липень 2019]
- ↑ «Пискун и Кинах решили заткнуть собой брешь в рядах ПР, пробитую Чорновилом и Богатыревой» «ОБКОМ» 10 Жовтня 2008 (рос.)
- ↑ [ Леонід КРАВЧУК: «Заява 148 українських депутатів — антигромадський, антинаціональний крок, що може бути прирівняний до національної зради»]
- ↑ Результати поіменного голосування за проект Закону про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та процесуальних законів щодо додаткових заходів захисту безпеки громадян (№ 3879) — за основу і в цілому. Архів оригіналу за 20 січень 2014. Процитовано 20 січень 2014.
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 1 жовтень 2013. Процитовано 24 вересень 2013.
- ↑ Василь Чубак хоче стати головою Тернопільської ОДА?. Архів оригіналу за 20 березень 2015. Процитовано 9 грудень 2015.
- ↑ Указ Президента України № 21/2007 від 18 січня 2007 року «Про відзначення державними нагородами України»
- ↑ Указ Президента України № 866/2004 від 4 серпня 2004 року «Про нагородження А. Кінаха орденом князя Ярослава Мудрого»
- ↑ Указ Президента України № 845/2011 від 23 серпня 2011 року «Про відзначення державними нагородами України з нагоди 20-ї річниці незалежності України»
- ↑ Указ Президента України від 19 серпня 2016 року № 336/2016 «Про нагородження відзнакою Президента України — ювілейною медаллю «25 років незалежності України»»
Джерела та література[ред. | ред. код]
- В. В. Головко. Кінах Анатолій Кирилович // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наук. думка, 2007. — Т. 4 : Ка — Ком. — С. 326. — 528 с. : іл с. — ISBN ISBN 978-966-00-0692-8.
- С. М. Горбань. Кінах Анатолій Кирилович // Енциклопедія сучасної України : у 30 т / ред. кол. І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ, Координаційне бюро енциклопедії сучасної України НАН України. — К., 2003–2019. — ISBN 944-02-3354-X.
Література[ред. | ред. код]
- Л. В. Губерський. Кінах Анатолій Кирилович // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т. /Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К: Знання України, 2004 — Т.1 — 760с. ISBN 966-316-039-X
- В. Головко. Кінах Анатолій Кирилович // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К.: Парламентське видавництво, 2011. — с.330 ISBN 978-966-611-818-2
Посилання[ред. | ред. код]
- Сайт Анатолія Кінаха
- Відкрита Україна
- Досьє на Анатолія Кінаха
- «Дзеркало тижня», № 4 (532), 5 лютого 2005
- «Дзеркало тижня», № 8 (536), 5 березня 2005
- Довідник «Хто є хто в Україні», видавництво «К. І.С»
Попередник: | 8-й Прем'єр-міністр України 29 травня 2001 - 21 листопада 2002 |
Наступник: |
Ющенко Віктор Андрійович |
Янукович Віктор Федорович |
Попередник: | 5-й Секретар Ради національної безпеки і оборони України 27 вересня 2005 — 16 травня 2006 |
Наступник: |
Порошенко Петро Олексійович |
Горбулін Володимир Павлович (в.о.) |
Попередник: | 18-й міністр економіки України 21 березня 2007 — 18 грудня 2007 |
Наступник: |
Макуха Володимир Олексійович 4 серпня 2006 — 21 березня 2007 |
Данилишин Богдан Михайлович 18 грудня 2007 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
- Народились 4 серпня
- Народились 1954
- Кавалери ордена князя Ярослава Мудрого IV ступеня
- Кавалери ордена князя Ярослава Мудрого V ступеня
- Кавалери ордена «За заслуги» III ступеня
- Нагороджені ювілейною медаллю «25 років незалежності України»
- Перші віце-прем'єр-міністри України
- Міністри економіки України
- Депутати, які голосували за диктаторські закони 16 січня
- Голови Миколаївської обласної ради
- Голови Миколаївської облдержадміністрації
- Другий уряд Віктора Януковича
- Перший уряд Юлії Тимошенко
- Уряд Анатолія Кінаха
- Уряд Валерія Пустовойтенка
- Другий уряд Павла Лазаренка
- Уряд Євгена Марчука
- Уродженці Єдинецького району
- Прем'єр-міністри України
- Народні депутати України 1-го скликання
- Народні депутати України 3-го скликання
- Народні депутати України 4-го скликання
- Народні депутати України 5-го скликання
- Народні депутати України 6-го скликання
- Народні депутати України 7-го скликання
- Учасники Помаранчевої революції
- Члени КПРС
- Члени НДП
- Члени Партії регіонів
- Члени РНБО
- Секретарі Ради національної безпеки та оборони України
- Члени конституційних комісій в Україні