Корчинський Дмитро Олександрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Дмитро Олександрович Корчинський
Dmytro Korchynsky.JPG
Дмитро Корчинський у штабі Координаційного центру патріотичних сил "Новий Маріуполь"
Народився 22 січня 1964(1964-01-22) (55 років)
Київ
Громадянство Україна Україна
Національність українець
Місце проживання Київ
Діяльність поет, політик, громадський діяч, журналіст
Відомий завдяки співзасновник «Української народної самооборони», засновник партії «Братство»
Alma mater "Національний університет харчових технологій" (НУХТ) і Історичний факультет Київського університету[d]
Володіє мовами українська
Партія УНА-УНСО
Конфесія Українська православна церква — Київський патріархат
У шлюбі з Корчинська Оксана Анатоліївна
Нагороди Орден Республіки (ПМР)

Дмитро́ Олекса́ндрович Корчи́нський (нар.22 січня 1964, Київ) — український політик, громадський діяч, поет, журналіст та телеведучий. Керівник української партії Братство.

Родина[ред. | ред. код]

Освіта[ред. | ред. код]

Діяльність[ред. | ред. код]

1980—2000 роки[ред. | ред. код]

2000—2012 роки[ред. | ред. код]

З мером Одеси Едуардом Гурвіцем

З УНА-УНСО був виключений.[3] 2002 року заснував політичну партію «Братство». Організатор акцій «Братства» у Києві та Одесі.

Під час акцій "Україна без Кучми" підтримував Юлію Тимошенко.

У 20012004 роках — ведучий телепрограм «Pro et contra» (ТЕТ), «Подвійний доказ» та «Проте» («1+1»).

У президентських виборах 2004 року Дмитро Корчинський брав участь як кандидат. Подавати документи на реєстрацію до Центральної виборчої комісії приїхав на бронетранспортері (орендованому на кіностудії ім. Довженка).[4]

Після першого туру став на бік Віктора Януковича.[3] В інтерв'ю Андрію Шевченку він пояснив свою позицію щодо Ющенка:

« Тому що це найбільша ілюзія. Він найбільш небезпечний, тому що крім всього, що він представляє бюрократичну верхівку, він є іще ілюзією. Ця влада нам говорить – ви незадоволені життям, не треба будувати барикаду, не виходьте бунтувати. Навпаки, проголосуйте за опозицію. Якого класного, солодкого Ющенка ми вам підтасували тут. Оце, оце позиція влади. Нам не подобається солодка підстава. Потрібно, щоб люди зрозуміли – сподівань немає. Стіна. Все. Якщо вам не подобається, ідіть до нас в страйком. Не йдіть голосувати за Ющенка. »

[5]

Після перемоги Віктора Ющенка «Братство» Корчинського об'єдналося з ідеологічно чужою Прогресивно-соціалістичною партією Наталії Вітренко та виступало проти руху нової влади до НАТО та зближення із США та ЄС.[3] За словами Корчинського, до їх новоутвореної опозиції мали приєднатися Партія регіонів та СДПУ(о).[6]

Разом з Олександром Дугіним та Наталією Вітренко входив до Вищої Ради українофобського «Міжнародного Євразійського Руху». У зв'язку з антиукраїнською діяльністю цієї організації «Братство» Дмитра Корчинського оголосило в жовтні 2007 року про припинення співпраці з нею.[7]

У 20092010 роках — ведучий телепрограми «Четверта влада» (ТРК Київ).

2013—2014 роки[ред. | ред. код]

2013 року під час протестів Євромайдану, на офіційному сайті Всеукраїнської політичної партії «Братство» 30 листопада був опублікований заклик «Всі — на повстання!».[8][9] Зранку 1 грудня Корчинський також закликав до «Хрестового походу на Банкову».[9]

Того ж дня, за попереднім повідомленням МВС, понад 300 «радикально налаштованих» членів організації «Братство», на чолі з Корчинським, брали участь у спробі «штурму» Адміністрації Президента,[9][10] в ході якого заворушники кидали в міліцію каміння, бруківку, димові та вогняні шашки (фаєри), два коктейлі Молотова, петарди, застосовували сльозогінний газ,[11] били міліціонерів кийками та ланцюгом, а також намагалися відтіснити кордон міліції навантажувачем Longgong CDM833 (який у ЗМІ називали «бульдозером»)[12][13][14].

На той час опозиційні політики називали штурм провокацією, вигідною для провладних та проросійських сил.[9][15] Сам Корчинський, який був присутнім при штурмі (на одній зі світлин видно, що він стоїть на навантажувачі в центрі штурму[16]), заперечував свою причетність до його організації, однак назвав заворушників «найкращими людьми, кращою частиною української молоді».[11] Незабаром МВС повідомило, що Дмитра Корчинського немає серед підозрюваних у організації сутички[16].

Але вже 5 грудня київська прокуратура пред'явила підозру за ст. 294 Кримінального кодексу України щодо організації масових заворушень на Банковій 1 грудня. Корчинського оголошено у розшук.[17] Згідно з даними ТСН він одразу ж після штурму на Банковій виїхав за кордон.[18]

15 грудня 2013, згідно з заявою начальника Департаменту карного розшуку Василя Паскала, Корчинський був оголошений в міжнародний розшук:

Я впевнений, що найближчим часом місцезнаходження цієї особи буде встановлено... Також у нас є інформація, що окремі члени організації Корчинського - це 15 осіб, проживали у нього в офісі, він використовував цих осіб під час проведення найбільш радикально налаштованих акцій

Проте на сайті Інтерполу прізвище Корчинського виявити не вдалося.[19]

Такі організатори (сутичок), як Корчинський, на сьогодні перебувають за кордоном[20].
—начальник Головного слідчого управління МВС Микола Чинчін

Він відзначив, що Корчинський має можливість ховатися від слідства за кордоном, а молоді хлопці, які під його керівництвом чинили безлади, перебувають в Україні і будуть нести карну відповідальність[20].

5 лютого 2014 року Дмитро Корчинський був затриманий у Ізраїлі, але у МВС України його терміново зняли з міжнародного розшуку і передали документи в Ізраїль. Після цього лідера Братства відпустили[21][22]. 6 лютого він заявив про намір «з вірою у благодатність амністії» повернутися до України[23].

Після початку російсько-української війни одним з перших оголосив про початок спротиву окупантам[24], воював другим номером гранатометника в складі добровольчого спецбатальйону МВС Свята Марія.

Політичне спрямування та погляди[ред. | ред. код]

Скептично ставиться до демократії, є прихильником християнства та дотримується анархістських поглядів.[25] З часів заснування партії «Братство» Корчинського дехто пов'язув з Медведчуком та його тодішньою партією СДПУ(о).[26][27]

У грудні 2003 року Корчинський у інтерв'ю виданню «ЛІГА: Трибуна» висловив своє ставлення до діяльності Віктора Медведчука:[28][29]

« У принципі, Медведчук мені подобається. І ось чому. Він представляє невелику солідарну групу, яка діє у ворожому оточенні і діє доволі успішно. Мені здається, що вся українська політика має бути такою, — нежіночою, жорсткою. Тобто люди, які прийшли до влади, мають забезпечувати собі цю владу. Я б на місці Медведчука робив би набагато жорсткіше, ніж він це робить. Я вважаю, що політика СДПУ(о) занадто м'яка щодо захисту власних інтересів. »

У червні 2005 Віктор Медведчук заявив, що розцінює Корчинського «як істинного борця за свободу і демократію в Україні».[30]

У 2012 році активіст правозахисного центру «Наш світ» Олександр Зінченков включив його до десятки гомофобів року.[31]

Літературна діяльність[ред. | ред. код]

Дмитро Корчинський є автором поетичної збірки «Філософія смути», книги політичної публіцистики «Війна у натовпі» та прозово-поетичного кобзаря 2004 року «Революція от кутюр». Автор роману «Сяючий шлях», п'єси «Посттравматична рапсодія» (2016), по якій пізніше було знято одноіменний фільм, та п'єси «Віденська кава» (2018), багатьох есе. «Війна в натовпі» заборонена в Росії.[32]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Цитата: «Колись мій дід викладав тут економіку, згодом його закінчив мій батько і натурально впихнули туди і мене, і я з великими труднощами провчився два курси на факультеті „Промислова теплоенергетика“. Потім втік.» [1]
  2. Цитата: «Я не закінчив історичний факультет, я закінчив перший курс історичного факультету, а потім з'ясувалося, що робити історію значно цікавіше, ніж її вивчати.» З інтерв'ю з Дмитром Корчинським — [2]
  3. а б в Володимир Ар'єв. Скінхеди з «Братства» Корчинського // «Закрита Зона», 5 канал (через Українську правду), 26.04.2005.
  4. Корчинський-«сатаніст» приїхав у ЦВК на броньовику // Українська правда, 19.07.2004.
  5. https://detector.media/withoutsection/article/5901/2004-07-23-dmitro-korchinskiivi-znaete-yushchenka-tsikavishe-kritikuvati-tomu-shcho-shchodo-nogo-e-ilyuzii-ya-ne-zustrichavsya-z-ilyuziyami-stosovno-medvedchuka-yanukovicha-prosto-nema-shcho-kritikuvati/%7C Дмитро Корчинский:"Ви знаєте, Ющенка цікавіше критикувати, тому що щодо нього є ілюзії. Я не зустрічався з ілюзіями стосовно Медведчука, Януковича. Просто нема що критикувати"
  6. Корчинський і Вітренко створюють народну опозицію і запрошують усіх без винятку // Корреспондент.net, 23.02.2005.
  7. Братство виходить із Міжнародного Євразійського руху
  8. Архівована копія. Архів оригіналу за 3 грудень 2013. Процитовано 6 грудень 2013. 
  9. а б в г Продажные патриоты и агентура спецслужб. Кто организовал «кровавое воскресенье» // CRIME.in.ua, 02.12.2013.
  10. До безладів на Банковій причетні понад 300 членів «Братства» — МВС // УНН, 01.12.2013.
  11. а б Дмитро Корчинський: Штурмували Адміністрацію не провокатори, а найкращі люди країни // Главком, 01.12.2013.
  12. Пряме включення подій, що відбувались на Банковій // ТСН, 01.12.2013.
  13. Коктейли «Молотова» на Банковой Архівовано 4 грудень 2013 у Wayback Machine. // 112.ua, 01.12.2013.
  14. Илья Варламов. Штурм Администрации президента, Киев (фото) // LiveJournal, 02.12.2013.
  15. Яценюк розповів, хто організував штурм адміністрації президента Архівовано 11 грудень 2013 у Wayback Machine. // ТСН, 02.12.2013.
  16. а б МВС попри заяви про причетність Корчинського до провокацій, його не підозрює // Українська правда, 03.12.2013.
  17. Заворушення на Банковій: лідер Братства Корчинський оголошений у розшук // Корреспондент.net, 05.12.2013.
  18. Корчинський після штурму Банкової виїхав до Росії // ТСН, 05.12.2013.
  19. Дзеркало Тижня: Корчинського оголошено у міжнародний розшук, 15.12.2013
  20. а б BBC: Корчинського оголосили у міжнародний розшук, 15.12.2013
  21. Провокатора з Банкової Корчинського затримали в Ізраїлі // Ракурс, 07.02.2014 12:54
  22. Лідера «Братства» Дмитра Корчинського затримали в Ізраїлі // Новини УНІАН, 07.02.2014 | 11:57
  23. Корчинський «з вірою у благодатність амністії» хоче повернутися до України // Новини УНІАН, 06.02.2014 | 16:27
  24. Звернення Корчинського на Youtube
  25. Про нас — БРАТСТВО // Неділя, 16 жовтня 2011, 17:33 | «Братство»
  26. Дмитро Лиховій. Першими старт у передвиборчій медіа-кампанії взяли грошовиті партії «другого ешелону». Чи це їм допоможе? // Україна молода (через Українську правду), 01.09.2005.
  27. Соболєв: Корчинський завжди був пов'язаний з Медведчуком // Свобода слова, ICTV, 02.12.2013.
  28. Интервью Д.Корчинского «ЛІГА: Трибуна» // Четверта влада, 08.12.2003.
  29. Д. Корчинський: «Віктор Медведчук мені подобається» // Ліга. Новости, 11.12.2003.
  30. Медведчук: Ющенко сам нацькував на себе Корчинського // ІА «Вголос», 22.06.2005.
  31. Составлен рейтинг главных гомофобов Украины. www.segodnya.ua (ru). Процитовано 2019-05-27. 
  32. Корчинський: Схоже, у РФ я вже в одному ряду з Марксом і Мандельштамом. Українська правда. Процитовано 2017-01-04. 

Посилання[ред. | ред. код]