Никола Вапцаров

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Нікола Йонков Вапцаров
Нікола Йонков Вапцаров
Vapcarov Varna.jpg
Нікола Вапцаров
Ім'я при народженні болг. Никола Йонков Вапцаров
Народився 24 листопада (7 грудня) 1909(1909-12-07)
Банско, Османська імперія
Помер 23 липня 1942(1942-07-23) (32 роки)
Софія, Болгарія
·розстріл[d]
Поховання Центральний цвинтар Софіїd
Громадянство Flag of Bulgaria (1948-1967).svg
Національність болгари
Діяльність поет, активіст сталіністського руху
Alma mater Військово-морська академія ім. Ніколи Вапцарова (1932)
Мова творів болгарська
Жанр поезія
Magnum opus Q941471?
Партія Workers Youth Leagued
Батько Jonko Wapzarowd
Брати, сестри Q12273664?
У шлюбі з Boyka Vaptsarovad

CMNS: Никола Вапцаров у Вікісховищі
Q:  Висловлювання у Вікіцитатах
S:  Роботи у  Вікіджерелах

Никола Йонков Вапцаров, Нікола Вапцаров 24 листопада (7 грудня) 1909(19091207), Банско, Османська імперія — 23 липня 1942, Софія, Болгарія) — болгарський поет. Адепт комуністичних ідей у міжвоєнній Болгарії, зокрема й лівацької концепції «македонізму». З 1940-их років - сталініст, організатор лівих диверсійних загонів під час Другої світової війни. Засуджений до смертної кари за підготовку терористичних актів.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився в родині болгарського націонал-революціонера Івана (Йонко) Вапцарова. 1926 вступив до морського технічного училища у Варні, яке закінчив 1932. Спершу пройшов практику на судні «Дражки». Потім служив на судні «Бургас», разом з яким 1935 відвідав Стамбул, Олександрію, Бейрут, Порт-Саїд, Фамагусту та Хайфу. Після повернення з флоту почав працювати на фабриці, організував аматорський театр і вступив до Болгарської комуністичної партії.

Свідоцтво про закінчення Морського технічного училища у Варні
Членська картка Спілки болгарських письменників, видана Вапцарову

У 1936 році внаслідок аварії на виробництві був звільнений і переїхав до Софії. Працював техніком на різних заводах, кочегаром на залізниці, у цей час почав писати вірші. Став одним із організаторів і найактивнішим учасником «Гуртка македонських поетів» (1938). Брав участь у організації провокативної збору підписів за укладання совєцько-болгарського договору про дружбу і взаємодопомогу. Заарештований та інтернований до міста Годеч.

Після союзу нацистської Німеччини та СРСР продовжував пропаганду сталінізму в Болгарії. І тільки після початку радянсько-німецької війни пішов у підпілля, де займався підготовкою диверсантів та терористичних актів. Усе це супроводжував своєрідними поетичними вправами, які згодом комуністична пропаганда нарече антифашистськими творами.

Заарештовано 4 березня 1942 року. За наказом болгарської влади, після ґрунтовного допиту, 23 липня 1942 року ліквідували. З ним же було ліквідовано і його диверсійну сталіністську групу у складі 12 осіб.

Єдина поетична збірка Вапцарова - «Пісні мотора» - видана в 1940 року накладом 1500 примірників. Збірку перекладено 30 мовами світу. Загалом поезії Вапцарова перекладалися 98 мовами світу, але більшість із цих перекладів стимулювалася державними субсидіями післявоєнної комуністичної Болгарії.

Видання[ред. | ред. код]

  • «Никола Вапцаров. Съчинения». Изд. «Съюз на българските писатели». София, 1982

Вшанування[ред. | ред. код]

На острові Лівінгстона в Антарктиді є пік Вапцарова, названий на честь болгарського поета.

В 1949 році Болгарській морській академії було присвоєно ім'я Вапцарова.

В 1952 р. Нікола Вапцаров посмертно отримав нагороду Міжнародної Спілки Миру.

Український поет Платон Воронько присвятив Вапцарову поему «Поєдинок».

Українські переклади[ред. | ред. код]

Поезії Вапцарова українською перекладали Павло Тичина, Платон Воронько, Дмитро Павличко.

Див.: Нікола Вапцаров, Пісні про людину. Львів, 1961.

Примітки[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Стефанович В. Н. Никола Йонков Вапцаров. Биобиблиографический указатель. М., 1953.

Посилання[ред. | ред. код]