Нова Брикуля

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Нова Брикуля
Країна Україна Україна
Область Тернопільська область
Район/міськрада Теребовлянський
Рада/громада Хмелівська
Код КОАТУУ 6125089202
Основні дані
Засноване 1670
Населення 300
Площа 1,833 км²
Густота населення 163,67 осіб/км²
Поштовий індекс 48145
Телефонний код +380 3551
Географічні дані
Географічні координати 49°15′34″ пн. ш. 25°28′50″ сх. д. / 49.25944° пн. ш. 25.48056° сх. д. / 49.25944; 25.48056Координати: 49°15′34″ пн. ш. 25°28′50″ сх. д. / 49.25944° пн. ш. 25.48056° сх. д. / 49.25944; 25.48056
Середня висота
над рівнем моря
359 м
Відстань до
районного центру
18 км
Місцева влада
Адреса ради 48145, с. Хмелівка
Карта
Нова Брикуля. Карта розташування: Україна
Нова Брикуля
Нова Брикуля
Нова Брикуля. Карта розташування: Тернопільська область
Нова Брикуля
Нова Брикуля

Нова Брикуля у Вікісховищі?

Нова́ Брику́ля — село Теребовлянського району Тернопільської області Хмелівської сільської ради.

Населення — 286 осіб (2005).

Село розташоване в «Панталиському степу».

Історія[ред. | ред. код]

Відоме від 2-ї половини XVII ст.

За Австрійської влади в селі була однокласова школа з українською мовою навчання. ЇЇ було зруйновано під час Першої Світової Війни, проте 1921 року відбудовано і новим сільським вчителем став Скорупський Микола.

1922 року в Нових Брикулях було збудовано каплицю, де періодично відправлялася Служба Божа, проте загалом село належало до Хмелівської парафії.

Від 1920-х діяли «Просвіта», від 1930-х — «Сільський господар», споживча кооперація та інші товариства.

При читальні «Просвіти» були аматорський драматичний гурток, мандолінська оркестра (керівник Я. Берестянський).

Акт про розстріл мешканців села Нова Брикуля

У ніч на 27 березня 1944 невелика група радянських вояків оточила село і провела каральну акцію, внаслідок якої було спалено частину села і розстріляно 104 особи[1]. Вони заходили у дім націоналістів та просили допомогти витягнути машину з рову. В такий хитрий спосіб виводили чоловіків з дому. Були серед вояків і поляки. Хто намагався втекти — доганяли, вбивали, а дім підпалювали. У радянському акті комісії 1 дівізіону більшовики записали, що це скоїли переодягнені бійці УПА. Щоб приховати свої звірства на окупованій території, окупанти писали брехливі акти, перекладаючи вину на постраждалих українців.[2] Проте історичні дані про початок створення загонів УПА на теренах Тернопільщини свідчать, що у середині березня 1944 р. підступив фронт та озброєні більшовики і загони НКВД робили облави на місцеве населення для мобілізації на фронт. Жителі, а особливо молодь, відмовлялися, тікали подалі фронту у ліси і переховувались від мобілізації. Бійці УПА влітку 1944р. тільки почали організовуватись у загони і провадити військовий вишкіл для боротьби з більшовицькими окупантами далеко у лісах, і не мали жодних причин убивати масово своїх земляків.[ http://diasporiana.org.ua/wp-content/uploads/books/11500/file.pdf. Літопис Української Повстанської Армії т. 11: Тернопільщина: список упавших героїв Української Революції в боротьбі з московсько-більшовицьким окупантом за час від 13. 3. 1944 р. до 31. 12. 1948 р., ст. ХІ, ХІІ] Проте поліційні війська НКВД безжалісно знищували місцеве населення, яке створювало навіть найменший супротив більшовицькому окупаційному режиму. Задокументовано свідчення українців в численних літописах того часу і часописах. [ Літопис УПА, том 1-51: Тернопільщина. т. 49, 50 “Вісті з Терену” та “Вістки з Тернопільщини”. Книга перша 1943 – 1950 http://diasporiana.org.ua/wp-content/uploads/books/12873/file.pdf] Щоб приховати свої звірства на окупованій території, більшовики писали брехливі акти, перекладаючи вину на постраждалих. За спогадами односельчан і очевидців більшовики звірськи розстріляли мешканців села Нова Брикуля:

  1. Андріїшин Онуфрій Анатоліевич
  2. Бойчук Володимир Михайлович
  3. Бойчук Марян Михайлович
  4. Бойчук Ілько Данилович
  5. Бігановський Марян
  6. Бурмас Григорій Іванович
  7. Бурмас Григорій Іванович
  8. Бурмас Григорій Кирилович
  9. Бурмас Захар Кирилович
  10. Бурмас Михайло Анатолійович
  11. Бурмас Максим Романович
  12. Бурмас Павло Григорович
  13. Бурмас Павло Демянович
  14. Бурмас Прокіп Іванович
  15. Бурмас Філько Григорович
  16. Брила Пилип Іванович
  17. Водовіз Андрій Онуфрійович
  18. Водовіз Володимир Федорович
  19. Водовіз Гаврило Петрович
  20. Водовіз Григорій Петрович
  21. Водовіз Михайло Петрович
  22. Водовіз Марян Петрович
  23. Водовіз Іван Леонович
  24. Водовіз Михайло Павлович
  25. Водовіз Павло Матвійович
  26. Водовіз Петро Панькович
  27. Войцеховський Ілько Іванович
  28. Ганчин Марян Петрович
  29. Ганчин Ярослав Петрович
  30. Ганчин Іван Максимович
  31. Ганчин Іван Семенович
  32. Горак Гілярий
  33. Горак Григорій Іванович
  34. Голодний Павло Максимович
  35. Голодний Іван
  36. Гумніцкий Володимир Михайлович
  37. Гніба Олександр Михайлович
  38. Дуда Андрій Максимович
  39. Дуда Анатолій Максимович
  40. Дуда Евстахій Максимович
  41. Дуда Антон Андрійович
  42. Дудар Федір Антонович
  43. Заверуха Григорій Михайлович
  44. Заверуха Іван Прокопович
  45. Заверуха Федір Прокопович
  46. Заверуха Михайло Петрович
  47. Заверуха Петро Ількович
  48. Заверуха Йосип Ількович
  49. Ковальчук Микола Прокопович
  50. Ковальчук Володимир Іванович
  51. Кохановський Петро Михайлович
  52. Лозинський Василь Петрович
  53. Лозинський Богдан Андрійович
  54. Лозинський Григорій Кубович
  55. Микуляк Володимир Михайлович
  56. Москаль Степан Онуфрійович
  57. Нечесний Антон Григорович
  58. Носко Василь Андрийович
  59. Пелехатий Йоньо Родіонович
  60. Потіха Василь Андрійович
  61. Покіль Григорій Гнатович
  62. Срібний Петро Петрович
  63. Стець Іван Гнатович
  64. Скотніцький Іван Іванович
  65. Табас Ілько Онуфрійович
  66. Табас Григорій Григорович
  67. Табас Прокіп Іванович
  68. Табас Іван Степанович
  69. Федчишин Михайло Григорович
  70. Хамуляк Анатолій Федорович
  71. Хамуляк Григорій Данилович
  72. Хамуляк Максим Миколайович
  73. Хамуляк Іван Іванович
  74. Шпит Андрій Гнатович
  75. Шпит Михайло Якимович

Мешканці села Стара Брикуля

  1. Заверуха Антон Степанович
  2. Лисий Франко Михайлович
  3. Снігур Володимир Антонович
  4. Паращук Антон Михайлович
  5. Осадець Григорій

Мешканці села Хмелівка

  1. Хабурський Іван
  2. Скульський Василь

Імен решти 22 загиблих встановити не вдалося.

Врятуватися з під стіни розстрілу вдалося лише Голодному Володимиру Павловичу (сину Голодного Павла Максимовича), який втік і сховався в криївці Водовоза Петра. Після довгого обшуку радянські воїни так і не знайшли хлопця.

Пам'ятки[ред. | ред. код]

Є церква св. Покрови (1989, кам'яна; перебудована з каплиці 1922), кам'яний хрест на честь скасування панщини, «фігури» (1890, на місці, де був цвинтар вояків австрійської армії; 1921, на честь щасливого повернення з війни).

Споруджено 2 символічні могили: Борцям за волю України та на місці розстрілу жителів села, встановлено 3 пам'ятні хрести, в тому числі на місці перепоховання жертв каральної акції (всі — 1991).

Соціальна сфера[ред. | ред. код]

Працюють клуб, бібліотека, ФАП.

Відомі люди[ред. | ред. код]

  • У Новій Брикулі народилася літераторка, краєзнавець І. Дем'янова
  • 18891890 перебував М. Іванців, записав тут пісні та коломийки.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Василь Буртник. Шлях до волі, нариси національно-визвольної боротьби на Теребовлянщині, Тернопіль, 2007, — стор. 344
  2. «Украинские националистические организации в годы Второй мировой войны». Документы. Том 2. 1944–1945. стор. 155, № 3.35.

Література[ред. | ред. код]