Варваринці

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
село Варваринці
Varvaryntsi gerb.png Varvaryntsi prapor.png
Герб Прапор
Країна Україна Україна
Область Тернопільська область
Район/міськрада Теребовлянський район
Рада/громада Струсівська сільська рада
Код КОАТУУ 6125088302
Основні дані
Засноване 1718
Населення 1 357
Площа 2,318 км²
Густота населення 585.420 осіб/км²
Поштовий індекс 48126
Телефонний код +380 3551
Географічні дані
Географічні координати 49°21′04″ пн. ш. 25°36′20″ сх. д. / 49.35111° пн. ш. 25.60556° сх. д. / 49.35111; 25.60556Координати: 49°21′04″ пн. ш. 25°36′20″ сх. д. / 49.35111° пн. ш. 25.60556° сх. д. / 49.35111; 25.60556
Водойми Серет, Нішла
Відстань до
районного центру
4 км
Місцева влада
Карта
Варваринці is located in Україна
Варваринці
Варваринці
Варваринці is located in Тернопільська область
Варваринці
Варваринці

Варва́ринці — село в Україні, в Теребовлянському районі Тернопільської області. Підпорядковане Струсівській сільраді. Населення — 1357 осіб (2001).

Географічне розташування[ред.ред. код]

Село Варваринці розташоване в лісостеповій зоні, південно-східної Галичини, в долині ріки Серет біля впадіння в неї річки Нішла, на захід від Теребовлі. Відстань від райцентру – 12 км., від обласного – 25 км. На півдні межує з селом Струсів, від якого тягнеться Струсівський ліс, на півночі з селом Налужжя, а на північному заході з селом Ладичин.

Легенда про походження назви села[ред.ред. код]

Існує легенда, яка розповідає історію походження села. Давним-давно, коли ще монголо-татарські орди нападали на наші землі, спустошували і спалювали поселення людей свята Варвара захистила жителів села від навали ворогів. А було це так. Неначе смерч сунули монголо-татарські орди українською землею. Люди дізналися, що вороги наближаються до села і вирішили знайти притулок у лісі. Збираючи свої немудрі пожитки, люди прихопили із собою образ святої Варвари. Коли монгольські орди були вже близько, відчуваючи небезпеку, люди почали ревно молитися до святої Варвари. Вони просили в неї захисту і порятунку. Великомучениця почула щирі благання мешканців села і враз сталося диво. Довкола все оповилося темрявою, страшна чорна хмара закрила небо. Було настільки темно, страшно, що люди навіть не бачили одне одного. Вороги зрозуміли, що відбувається щось страшне і раптово повернули свої війська назад. Жителі та їх оселі були врятовані від неминучої загибелі. Так Варвара врятувала мешканців села від смерті. І стала покровителькою і заступницею для них у всіх справах. І на честь цієї святої люди назвали село Варваринці. Пізніше, збудувавши храм, щоб виразити свою вдячність і поклоніння.

Історія[ред.ред. код]

Селяни Варваринців

Перша писемна згадка — 1439.

Згадується 18 грудня 1447 року в книгах галицького суду [1].

Положення села, з його горбистим рельєфом і лісом давало дужі добрі обороннні можливості під час Першої і Другої світових воєн, через що дуже потерпіло і було сильно зруйноване.

Велику роль у формуванні національної свідомості селян Варваринців мали парохи о. Мандичевський Ярослав, о. Дурбак Савин та о. Дикайло Савин, які були дуже активними як в церковному, так і вгормадському житті.

В селі у 1904 р. було засновано читальню "Просвіта". Через повітовий Союз у Теребовлі у Варваринцях було споруджено кооперативу, організаторами якої були Паращук Михайло, М. Силович та Скаун Микола. Також з 1905 року діяла організація "Сокіл".

З Варваринець походить обласний провідник ОУН Львівської області Шкамбара Осип Михайло Петрович.

Символіка[ред.ред. код]

Герб[ред.ред. код]

у синьому полі Св. Варвара з золотим волоссям, у срібній одежі,з золотим німбом навколо голови, у правиці тримає срібний меч, у лівиці – зелену пальмову гілку. Герб, згідно з правилами сучасного українського місцевого герботворення, вписано у декоративний картуш, увінчаний для Варваринців – золотою сільською короною, що свідчить про статус поселення.

Прапор[ред.ред. код]

Квадратне синє полотнище, посередині – покладені навхрест білий меч та жовта пальмова гілка.

Мікротопоніми[ред.ред. код]

Назви піль села Варваринці:

  • Брочовиця,
  • Руліса,
  • Чабаки[2].

Поширені прізвища[ред.ред. код]

Ангельський, Бойко, Будний, Гевко, Дорош, Дребницький, Жабський, Костецький, Луцків, Скакун, Цибушник, Чабан[2].

Пам'ятки[ред.ред. код]

В селі такоє є мурована церква Святої Варвари, збудована в 1870 р. У 1942 р. недалеко від церкви тут було висипано високу могилу на честь полеглих у боротьбі за волю України. У 1990 р. вона була відновлена після того, як її зруйнували більшовики.

Насипано могилу з пам'ятним знаком на честь полеглих за волю України (1990; відновлено), споруджено 7 «фігур» святих.

Соціальна сфера[ред.ред. код]

Діють загальноосвітня школа І-ІІ ступеня, бібліотека.

Відомі люди[ред.ред. код]

Народилися[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Akta grodzkie i ziemskie, T.12, s.167, №1903 (лат.)
  2. а б Горбач О. Говірки й словник діялектної лексики Теребовельщини / Відбиток з. «Наукових Записок» Українського Технічно-Господарського Інституту. Мюнхен, 1971. — стор. 174

Література[ред.ред. код]