Налужжя

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
село Налужжя
Країна Україна Україна
Область Тернопільська область
Район/міськрада Теребовлянський
Рада/громада Струсівська
Код КОАТУУ 6125088304
Основні дані
Засноване 1783
Населення 505
Площа 1,308 км²
Густота населення 386.09 осіб/км²
Поштовий індекс 48127
Телефонний код +380 3551
Географічні дані
Географічні координати 49°21′22″ пн. ш. 25°37′09″ сх. д. / 49.35611° пн. ш. 25.61917° сх. д. / 49.35611; 25.61917Координати: 49°21′22″ пн. ш. 25°37′09″ сх. д. / 49.35611° пн. ш. 25.61917° сх. д. / 49.35611; 25.61917
Середня висота
над рівнем моря
350 м
Водойми Серет
Відстань до
районного центру
11 км
Місцева влада
Адреса ради 48127, с.Струсів
Карта
Налужжя is located in Україна
Налужжя
Налужжя
Налужжя is located in Тернопільська область
Налужжя
Налужжя

Налу́жжя — село Теребовлянського району Тернопільської області. Підпорядковане Струсівській сільраді. Розташоване на берегах річки Серет.

Населення — 505 осіб (2001).

Історія[ред.ред. код]

Поблизу села виявлено археологічні пам'ятки пізнього палеоліту та неоліту.

Перша писемна згадка — 1783. В цей час воно належало до Струсівської управи. 50 % населення села були поляками.

1900 року було засновано читальню «Просвіта». 1915 року під час Першой Світової Війни село було повністю зруйноване російськими військами і лише згодом відновлене.

Мікротопоніми[ред.ред. код]

Назви піль: від Руліс, за Могилою, Рементарська стінка, Шляхеччина[1].

Поширені прізвища[ред.ред. код]

Бенцаль, Бутрин, Винник, Єнґрис, Калинський, Коберницький, Кожушко, Стефанишин[1].

Пам'ятки[ред.ред. код]

Є церква Успіння Пресвятої Богородиці (1872), 2 «фіґури».

Встановлено пам'ятний знак на честь скасування панщини (відновлено 1998).

Соціальна сфера[ред.ред. код]

Працюють ЗОШ 1 ступ., бібліотека.

Відомі люди[ред.ред. код]

Народилися[ред.ред. код]

Пов'язані з селом[ред.ред. код]

  • Р. Качурівський — поет, проживав у селі.

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б Горбач О. Говірки й словник діялектної лексики Теребовельщини // Відбиток з «Наукових Записок» Українського Технічно-Господарського Інституту. — Мюнхен, 1971. — C. 174.
  2. Мазур Андрій Євгенович // Книга пам'яті

Джерела[ред.ред. код]