Новоукраїнська сільська рада (Роздільнянський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Новоукраїнська сільська рада
Основні дані
Країна СРСР СРСР ( УРСР),
Україна Україна
Область Одеська область
Район Роздільнянський район Роздільнянський район
Адм. центр с. Новоукраїнка
Утворена 1944
Ліквідована 17 липня 2020
Код КОАТУУ 5123984200
Облікова картка Новоукраїнська сільська рада 
Склад
Кількість членів 18 депутатів
Голова ради Драган Володимир Михайлович
Секретар ради Яслик Світлана Степанівна
Територія та населення
Площа 69,395 км²
Населення 1187 (01.01.2019)[1]
Густота 18,07 осіб/км²
Населені пункти 3 села
Контактні дані
Адреса 67441, Одеська обл., Роздільнянський р-н, с. Новоукраїнка, вул. Куртівська, 50
Телефонний код +380 4853
Мапа

Новоукраї́нська сільська́ ра́да (у минулому — Будьоннівська сільська рада, Куртівська сільська рада) — колишня адміністративно-територіальна одиниця та орган місцевого самоврядування в Роздільнянському районі (поділ 1930-2020) Одеської області. Адміністративний центр — село Новоукраїнка.

Дата ліквідації АТО — 10 грудня 2020 року[2].

Загальні відомості[ред. | ред. код]

  • Територія ради: 69,395 км²
  • Населення ради: 1 254 особи (станом на 2001 рік)
  • Територією ради протікає річка Свинна

Історія[ред. | ред. код]

Населення Куртівської сільської Ради Тарасо-Шевченківського району Одеської округи Одеської губернії на початку 1924 року становило 3082 особи[3].

Станом на 1 вересня 1946 року до складу Будьоннівської сільської Ради входили: с. Будьоннівка, с. Міліардівка, с. Ново-Кутівка[4].

На 1 травня 1967 року Новоукраїнська сільська Рада мала сучасний склад населених пунктів[5]. На території сільради був колгосп імені Шевченка (господарський центр — Новоукраїнка)[5].

Відповідно до розпорядження КМУ № 623-р від 27 травня 2020 року «Про затвердження перспективного плану формування територій громад Одеської області»[6] Новоукраїнська сільська рада як АТО разом ще з 9 сільрадами і 1 міською радою району ввійшла до складу спроможної Роздільнянської міської громади.

Сільрада як ОМС була реорганізована 10 грудня 2020 року шляхом приєднання до Роздільнянської міської ради.

Населені пункти[ред. | ред. код]

Сільській раді були підпорядковані населені пункти:

Населення[ред. | ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення сільської ради становила 1310 осіб, з яких 563 чоловіки та 747 жінок.[7]

За переписом населення України 2001 року в сільській раді мешкало 1245 осіб.[8]

01.01.2016 р. 01.01.2017 р. 01.01.2018 р. 01.01.2019 р.
Всього, чол. 1214 1214 1190 1187
дітей дошкільного віку 78 64 70 63
дітей шкільного віку 97 103 98 109
громадян пенсійного віку 367 382 378 332
працездатне населення 672 641 644 683
кількість працюючих на підприємствах,

установах, організаціях усіх форм

власності та господарювання

183 237 265 273

Мова[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[9]

Мова Відсоток
українська 89,63 %
російська 6,62 %
молдовська 1,83 %
вірменська 0,88 %
гагаузька 0,24 %
циганська 0,24 %
болгарська 0,16 %
румунська 0,16 %
білоруська 0,08 %
польська 0,08 %

Склад ради[ред. | ред. код]

Рада складається з 18 депутатів та голови.

  • Голова ради: Подолінський Олег Михайлович

Керівний склад попередніх скликань[ред. | ред. код]

Прізвище, ім'я, по батькові Основні відомості Дата обрання Дата звільнення
Козак Валентина Миколаївна Сільський голова, 1956 року народження, член Соціалістичної партії України 26.03.2006 05.05.2009
Подолінський Олег Михайлович Сільський голова, 1969 року народження, освіта вища, член Партії регіонів 09.09.2012

Примітка: таблиця складена за даними сайту Верховної Ради України[10][11]

Депутати[ред. | ред. код]

За результатами місцевих виборів 2010 року депутатами ради стали[12]:

За суб'єктами висування[ред. | ред. код]

Суб'єкт висування Кількість обраних депутатів %
Самовисування 12 66,7
Партія регіонів 6 33,3

За округами[ред. | ред. код]

Примітки та джерела[ред. | ред. код]

  1. Паспорт Новоукраїнської сільської ради. Архів оригіналу за 17 червня 2019. Процитовано 17 червня 2019.
  2. Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 720-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Одеської області».
  3. Національні меншості на Україні (реєстр селищ) — Харків: Друкарня Кооперативного Видавництва "Пролетарій", 1925. — С. 51.
  4. Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 вересня 1946 року) / М. Ф. Попівський (відп. ред.). — 1 вид. — К. : Українське видавництво політичної літератури, 1947. — С. 387.
  5. а б Одеська область: адміністративно-територіальний поділ (на 1 травня 1967 р.) / Виконавчий комітет Одеської обл. Ради депутатів трудящих; М. Брагін (ред.). — Одеса : Маяк, 1967. — С. 30–31, 113.
  6. Розпорядження КМУ № 623-р від 27 травня 2020 року "Про затвердження перспективного плану формування територій громад Одеської області". zakon.rada.gov.ua. Процитовано 6 грудня 2020.
  7. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 жовтня 2019.
  8. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 жовтня 2019.
  9. Розподіл населення за рідною мовою, Одеська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 жовтня 2019.
  10. Керівний склад попередніх скликань ради на сайті Верховної Ради України
  11. Секретарі попередніх скликань ради на сайті Верховної Ради України
  12. Новоукраїнська сільська рада. Результати виборів депутатів. ЦВК. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 19 серпня 2015.