Норвезька течія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Схема морських течій Землі.

Норвезька течія — тепла течія в Норвезькому морі на глибині від 50 до 100 метрів, що прямує вздовж узбережжя Норвегії у напрямку NE, від Відкритого Баренцевого моря[en] до Баренцевого моря.

Вода Норвезької течії контрастує з водою Північно-Атлантичної течії, тому що вона холодніша і містить менше солі, маючи більшу частину припливної води, що надходить із опрісненної води Північного та Балтійського морів, а також норвезьких фіордів і річок. Проте вода, значно тепліше і солоніше, ніж у Північному Льодовитому океані, який має приплив води з тагнучого пакового льоду власних акваторії та сточища. Зимові температури води Норвезької течії зазвичай становлять від 2 до 5°C, тоді як температура води Північно-Атлантичної течії перевищує 6°C.

Течія є гілкою Північно-Атлантичної течії. Солоність води течії становить 34-35 . Температура води влітку +10 ÷ +12 ° C, взимку +5 ÷ +7 ° C. Середня швидкість течії 30 см/сек.

Норвезька течія надає пом'якшуючий вплив на погоду та клімат Скандинавії.

Частиною Норвезької течії є Нордкапська течія та Західно-Шпіцбергенська течія, поділ гілок течії відбувається в точці (67° пн. ш. 3° сх. д. / 67° пн. ш. 3° сх. д. / 67; 3).

Властивості[ред. | ред. код]

Солоність[ред. | ред. код]

Норвезька течія має різні характеристики солоності, температури та щільності. Обсяг притоку прісної води найбільший влітку, а взимку - менший, що сприяє зміні солоності. У середньому солоність близько 34,5 ; біля узбережжя дещо нижча мінералізація (32-31 ‰), межа з Північно-Атлантичною течією відзначається дещо вищою мінералізацією — 35 ‰.[1]

Температура[ред. | ред. код]

Середня температура взимку становить близько 3,5 ° C[2][3] і коливається від 2 до 5 ° C, а влітку +10 ÷ +12 ° C

Швидкість[ред. | ред. код]

Хоча існує велика мінливість швидкості течії, яка коливається в межах від 20 см/с до 100 см/с на її максимумі.[4], середня швидкість — 30 см/с[5].

Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Mork, M. (1981). Circulation Phenomena and Frontal Dynamics of the Norwegian Coastal Current. Philosophical Transactions of the Royal Society A: Mathematical, Physical and Engineering Sciences 302 (1472): 635. Bibcode:1981RSPTA.302..635M. doi:10.1098/rsta.1981.0188. 
  2. Gyory, Joanna , Arthur J. Mariano, Edward H. Ryan. 2001–2008. "The Norwegian & North Cape Currents." Ocean Surface Currents. (Accessed 2009)
  3. Saetre, R., and R. Ljoen, 1972: The Norwegian Coastal Current. Proceedings of the First International Conference on Port and Ocean Engineering, vol.1, pp.514–535.
  4. Saetre, Roald, ed. 2007. The Norwegian Coastal Current—Oceanography and Climate. Tapir Academic Press; Trondheim. ISBN 82-519-2184-8
  5. Haugan, Peter M.; Evensen, Geir; Johannessen, Johnny A.; Johannessen, Ola M.; Pettersson, Lasse H. (1991). Modeled and Observed Mesoscale Circulation and Wave-Current Refraction During the 1988 Norwegian Continental Shelf Experiment. Journal of Geophysical Research 96: 10487. Bibcode:1991JGR....9610487H. doi:10.1029/91JC00299.