Норвезька течія
Норвезька течія — тепла течія в Норвезькому морі на глибині від 50 до 100 метрів, що прямує вздовж узбережжя Норвегії у напрямку NE, від Відкритого Баренцевого моря[en] до Баренцевого моря.
Вода Норвезької течії контрастує з водою Північноатлантичної течії, тому що вона холодніша і містить менше солі, маючи більшу частину припливної води, що надходить із опрісненої води Північного та Балтійського морів, а також норвезьких фіордів і річок. Проте вода, значно тепліше і солоніше, ніж у Північному Льодовитому океані, який має приплив води з танучого пакового льоду власних акваторії та сточища. Зимові температури води Норвезької течії зазвичай становлять від 2 до 5 °C, тоді як температура води Північноатлантичної течії перевищує 6 °C.
Течія є гілкою Північноатлантичної течії. Солоність води течії становить 34-35 ‰. Температура води влітку +10 ÷ +12 ° C, взимку +5 ÷ +7 ° C. Середня швидкість течії 30 см/сек.
Норвезька течія надає пом'якшуючий вплив на погоду та клімат Скандинавії.
Частиною Норвезької течії є Нордкапська течія та Західношпіцбергенська течія, поділ гілок течії відбувається в точці (67° пн. ш. 3° сх. д. / 67° пн. ш. 3° сх. д.).
Властивості[ред. | ред. код]
Солоність[ред. | ред. код]
Норвезька течія має різні характеристики солоності, температури та щільності. Обсяг притоку прісної води найбільший влітку, а взимку — менший, що сприяє зміні солоності. У середньому солоність близько 34,5 ‰; біля узбережжя дещо нижча мінералізація (32-31 ‰), межа з Північноатлантичною течією відзначається дещо вищою мінералізацією — 35 ‰.[1]
Температура[ред. | ред. код]
Середня температура взимку становить близько 3,5 ° C[2][3] і коливається від 2 до 5 ° C, а влітку +10 ÷ +12 ° C
Швидкість[ред. | ред. код]
Хоча існує велика мінливість швидкості течії, яка коливається в межах від 20 см/с до 100 см/с на її максимумі.[4], середня швидкість — 30 см/с[5].
Посилання[ред. | ред. код]
- Joanna Gyory, Arthur J. Mariano, Edward H. Ryan: The Norwegian & North Cape Currents. Ocean Surface Currents. [Архівовано 1 січня 2018 у Wayback Machine.]
- Woods Hole Oceanographic Institution: Ілюстрації Норвезької течії [недоступне посилання з грудня 2021]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Mork, M. (1981). Circulation Phenomena and Frontal Dynamics of the Norwegian Coastal Current. Philosophical Transactions of the Royal Society A: Mathematical, Physical and Engineering Sciences. 302 (1472): 635. Bibcode:1981RSPTA.302..635M. doi:10.1098/rsta.1981.0188.
- ↑ Gyory, Joanna, Arthur J. Mariano, Edward H. Ryan. 2001—2008. «The Norwegian & North Cape Currents.» [Архівовано 1 січня 2018 у Wayback Machine.] Ocean Surface Currents. (Accessed 2009)
- ↑ Saetre, R., and R. Ljoen, 1972: The Norwegian Coastal Current. Proceedings of the First International Conference on Port and Ocean Engineering, vol.1, pp.514–535.
- ↑ Saetre, Roald, ed. 2007. The Norwegian Coastal Current—Oceanography and Climate. Tapir Academic Press; Trondheim. ISBN 82-519-2184-8
- ↑ Haugan, Peter M.; Evensen, Geir; Johannessen, Johnny A.; Johannessen, Ola M.; Pettersson, Lasse H. (1991). Modeled and Observed Mesoscale Circulation and Wave-Current Refraction During the 1988 Norwegian Continental Shelf Experiment. Journal of Geophysical Research. 96: 10487. Bibcode:1991JGR....9610487H. doi:10.1029/91JC00299.
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
