Норинь

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Норин)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Норинь
Норинь в Овручі.jpg
Норинь в Овручі, серпень 2008
51°13′49″ пн. ш. 29°13′05″ сх. д. / 51.23049000002777831° пн. ш. 29.218320000027777184° сх. д. / 51.23049000002777831; 29.218320000027777184
Витік с. Листвин
Гирло Уж
Басейн басейн Прип'яті[d]
Країни: Flag of Ukraine.svg Україна
Площа: 832 км² км²
Прирічкові країни: Україна Україна
* Житомирська область
Регіон Житомирська область
Довжина 84 км
Притоки: Білка, Іллімка, Хайчанка, Бовдунка, Безіменна (ліві); Прибиткі, Лізниця, Мощаниця, Вільшанка (праві)
GeoNames 699930

Нори́нь (Норин) — річка в Житомирській області України, ліва притока Ужа (басейн Прип'яті).

Характеристики[ред. | ред. код]

Довжина річки — 84 км. Площа водозбірного басейну — 832 км². Похил річки становить 1,5 м/км.

Долина Норині — трапецієвидна, завширшки до 2,5 км. Заплава окремих ділянках заболочена. Річище помірно звивисте, де-не-де відрегульоване.

Бере початок біля села Листвин, у межах Словечансько-Овруцького кряжа. Тече територією Овруцького, Народицького районів Житомирської області.

Над річкою розташоване місто Овруч.

Притоки[ред. | ред. код]

Етимологія[ред. | ред. код]

Походження назви річки, вочевидь, балтійське, проте значення слова невідоме.

Екологічний стан[ред. | ред. код]

У створі вище скиду очисних споруд міста Овруча санітарний стан річки в порівнянні з 2000 роком залишається без змін. Незначне збільшення спостерігається по сольовому амонію з 0,79 мг/дм³ до 0,97 мг/дм³, фосфатам з 0,15 мг/дм³ до 0,35 мг/дм³. Вміст важких металів складає рівень ГДК [1].

У створі нижче скиду очисних споруд міста Овруча, які працюють не ефективно, стан річки у порівнянні з 2000 роком покращився по сольовому амонію з 2,1 мг/дм³ до 1,32 мг/дм³, ХПК з 47,7 мг/дм³ до 42,0 мг/дм³, нітратам з 7,1 мг/дм³ до 3,4 мг/дм³. Вміст солей важких металів залишився на рівні. В цілому, якість води в річці дещо покращилась [1].

Галерея[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  1. «Каталог річок України» — Видавництво АН УРСР, Київ, 1957.
  2. «Ресурсы поверхностных вод СССР». — Ленинград, 1967. (рос.)