Обговорення:Торчин (селище)
| Ця стаття є частиною Проєкту:Населені пункти України (рівень: невідомий) | ||
|---|---|---|
|
Мета проєкту — покращувати усі статті, присвячені населеним пунктам та адміністративно-територіальним одиницям України. Ви можете покращити цю статтю, відредагувавши її, а на сторінці проєкту вказано, чим ще можна допомогти. Учасники проєкту будуть вам вдячні. | |
| ??? | Цю статтю ще ніхто не оцінив за шкалою оцінок статей Проєкту:Населені пункти України. | |
Чим допомогти:
| ||
З приводу початкового датування Торчина[ред. код]
Доброго дня, шановний Артур з Луцька!
Звертаюся до Вас з приводу інформації щодо заснування та перших згадок про смт Торчин у відповідній статті. Ви вказали: «1093 рік — Перша згадка Торчина, як значного містечка на острові Застріжжя з дерев'яними укріпленнями навколо.».
При цьому подаєте посилання на 4 джерела. Розглянемо їх, та інформацію, яка в них викладена.
1) Волынские Епархиальные ведомости — 1868. — 16 июля. — № 22. — С. 677—680.
На сторінках 677—678 зазначено:
«В 1190 році разом з появою Торчина з’явилася в ньому https://vivaldi.nlr.ru/bv000020447/view#page=1484 і мала дубова церква в ім’я Святого Івана Богослова… Перша православна торчинська церква Св. Івана Богослова побудована засновником Торчина, одним з полонених великим князем Володимиром Мономахом [був Великим князем київським протягом 1113-1125 рр.] торків або торчем, який прийняв у Києві святе хрещення з ім’ям Івана та, прослужив деякий час конюшим в удільного луцького князя Ярослава [Ізяславича, правив протягом 1154-1180], побажав провести залишок днів своїх у тиші та спокої й вибрав для цього місце, на якому стоїть нині м. Торчин. https://vivaldi.nlr.ru/bv000020447/view#page=1485»
Тобто, тут вказано рік заснування Торчина 1190, але аж ніяк не 1093! Інформація, подана в джерелі, в цілому, досить послідовна і узгоджується з літописними свідченнями. Іван Торчин був полонений Володимиром Мономахом між 1113 і 1125 роками, а у Ярослава Ізяславича служив максимум до 1180 р., після чого вже був літньою людиною (1180—1113=67, 1180—1125=55) й поїхав доживати вік, там і заснував Торчин. Якщо прийняти як дату заснування Торчина вказаний вище 1190 рік, то між полоном Івана Торчина та заснуванням міста мало пройти від 65 до 77 років. Дійсно, останнє мало відбутися на схилі літ засновника.
2) Słownik geograficzny Królestwa Polskego. — Warszawa, 1892. — T. 12. — C.405.
«Дуже давнє поселення, згадується в літописах під назвою Торчака (Torczaka) в 1093 році, в якому половці знищили його та полонили мешканців, також під назвою Торчева (Torczewa)» в році 1169 з приводу виправи князя (ks - князь; а не kś - ксьондз, як Ви вказали - див.: http://dir.icm.edu.pl/pl/Slownik_geograficzny/Tom_I/13) Даніеля (Daniela – можливо, Данила)". http://dir.icm.edu.pl/pl/Slownik_geograficzny/Tom_XII/405
Обидві дати Ви вказуєте в статті про Торчин. Вони взяті, очевидно, з літописів. Що ж ми маємо там? 1093 року половці взяли в облогу місто Торчський (в літопису — Торъчьскии, Торческыи), проте мова тут іде про Торчеськ — місто на південному рубежі Київського князівства, на Пороссі. Адже половці йшли воювати київського князя Святополка Ізяславича, тобто на Київ з південних степів, і по дорозі на нього вони цілком логічно обложили прикордонне місто-фортецю торків Торчеськ у Пороссі http://litopys.org.ua/litop/pok.php?133. Святополк зі своїми двоюрідними братами — чернігівським князем Володимиром Мономахом та переяславським князем Ростиславом Всеволодовичем, — вирішив дати бій нападникам, але 26 травня зазнав поразки на річці Стугна, втік до Треполя (Трипілля) і вночі втік до Києва. Частина половців повернулася до Торчського, який лежав південніше Стугни. Звідти вони робили набіги на навколишні землі Київщини та сам Київ. Тут аж ніяк тут не йдеться про Торчин на Волині, адже він надто віддалений від зазначених у літопису місцевостей.
У 1169 році (дата коментатора — 1167/1168) знову мова йде про Торчеськ у Пороссі — він згадується як бажаний додаток до волості Володимира Мстиславича «Торчський з усім Пороссям…». http://litopys.org.ua/litop/lit18.htm#page290. Жодного Данила в літопису за 1169 рік не згадано. На жаль, в «Słownik…» не вказано, звідки походить зазначена в ньому інформація.
3) Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона. — Т. 33-а — 1901. СПб. — С 654.
Торчин — местечко Волынской губернии, Луцкого уезда, при реке Серне, в 24 верстах от уездного города. 4223 жителя, правосл. церковь, старинный костел, книжная лавка, 8 кожевенных зав., 2 водяные мельницы, заводы винокуренный, пивоваренный, дрожжевой и кирпичный. Под именем города Т. упоминается под 1093 г., когда половцы опустошили его и жителей увели в плен. http://www.vehi.net/brokgauz/all/102/102020.shtml
4) Большая Энциклопедия. — СПб., 1904. — Т. 18. — С 523.
«Торчинъ, мѣст. Луцкаго у., Волын. губ., 24 в. отъ у. гор.; жит. 4223; 8 кожев. зав.; заводы винокур., пивовар., дрожжевой и кирпичный. Упоминается какъ гор. уже въ ХІ в». https://dlib.rsl.ru/viewer/01003957677#?page=586
У обох цих джерелах інформація майже однакова, в другому подана в більш скороченому вигляді. Власне, тут присутня інформація, яка не підтверджується літописними свідченнями, або в останніх йдеться зовсім про інше місто в іншій місцевості, яка лежить досить далеко від сучасного Торчина.
Далі в статті Ви подаєте наступну інформацію без посилання на джерела, окрім першої:
1193 рік — У Торчині побудована перша православна церква св. Іоанна Богослова. Першим її священиком був о. Варфоломій.
1190 рік — Торчин згадується як містечко Волинського князівства.
1230 рік — У Іпатіївському літописі Торчин згадується як значне містечко-фортеця Галицько-Волинського князівства
1340 рік — Торчин став волосним центром Луцького повіту.
Перші дві дати цілком узгоджуються з інформацією у «Волынских Епархиальных ведомостях», про що вказано на початку. Також, при 1-ій даті наведене посилання на архів, що ще раз підтверджує правильність цієї інформації.
Щодо 1230 року — знову-таки звернемося до літопису.
Під 1226 (дата коментатора 1227) роком згадується, що «Мстислав Удатний дав Галич королевичу Андрієві, а сам узяв Пониззя. Звідти пішов до Торчського». http://litopys.org.ua/litop/lit23.htm#page383
Під 1231 (дата коментатора зима 1232/1233) вказується, що Данило Галицький «з Руської (Київської)» землі взяв собі частину — Торчський — і тоді дав його дітям Мстиславовим (Мстислава Удатного, який і володів цим містом раніше). http://litopys.org.ua/litop/lit23.htm#page383
Того ж року (дата коментатора березень 1233) згадується місто Торчев (Торчевъ, Торцевьскъ) у описі битви Данила з угорським королевичем Андрієм. В літопису йдеться, що це місто лежить західніше Шумська (по дорозі до нього Данило, що рухався з Києва, розмовляв з Андрієм через річку Вілію, потім перейшов річку Вілію), недалеко від нього, в гористій місцевості (перейшовши річку, наступного дня Романовичі розташувались на високих горах на шляху до Торчева).http://litopys.org.ua/litop/lit23.htm#page388 Дослідники вважають, що в даному разі мова йде про городище поблизу с. Старий Тараж біля Почаєва (див., наприклад, Барсов Н. П. Очерки русской исторической географии. География начальной летописи. Варшава, 1885. — с. 123; 139; 292), яке розміщене порівняно недалеко від Шумська, в гористій місцевості (якої немає біля Торчина), на шляху до Галича (що був під їх владою), куди рухалися угри. Навряд чи вони рухалися б від Шумська у напрямку Торчина, точніше Луцька і Володимира, в яких стояли залоги Данила.
Під 1230 роком ні Торчин, ні Торчеськ, ні Торчев не згадуються взагалі.
Таким чином, на мою думку, потрібно виправити в статті дані про першу згадку про Торчин на 1190 або 1193 рік. Також, бажано видалити інформацію, яка не відноситься власне до Торчина. Я навів свою аргументацію з посиланнями і прагну лише до відповідності даних, зазначених у Вікіпедії, історичним документам. Буду радий обговорити це додатково в разі потреби та ознайомитися з Вашою аргументацією.
Ну і щодо 1340 року — додайте, будь-ласка посилання на джерело.
Наперед дякую! З повагою--Ivan I.K. (обговорення) 09:19, 30 січня 2018 (UTC)