Володимир Мстиславич

Володимир III Мстиславич д.-рус. Володимеръ Мстиславичь
Володимир III Мстиславич Володимира Мстиславича приймають в Угорщині
Прапор Великий князь Київський
17 лютого — 30 травня 1171
Попередник:	Гліб Юрійович
Наступник:	Михайло I Юрійович
Прапор Князь володимирський
1154 — 1157
Попередник:	Святополк Мстиславич
Наступник:	Мстислав Ізяславич
Народження:	1130
Смерть:	30 травня 1171(1171-05-30) Київ
Рід:	Рюриковичі (Мономаховичі)
Батько:	Мстислав Великий
Мати:	донька Новгородського посадника Дмитра Завидича
Шлюб:	донька бана Хорватії Бейлуша
Діти:	Ростислав, Мстислав, Ярослав, Святослав
Медіафайли у Вікісховищі

Володимир III Мстиславич (д.-рус. Володимеръ Мстиславичь; 1130 — 30 травня 1171) — руський князь зі старшої гілки династії Мономаховичів. Великий князь Київський (1171), князь дорогобузький (1150—1171), князь володимирський (1154—1157), князь слуцький (1162), князь трипільский (1162—1168).

Біографія

Син Мстислава Великого від другого шлюбу з донькою новгородського посадника Дмитра Завидича.

Після смерті Ростислава I Мстиславича 1167 року Володимир виявився старшим серед Мономаховичів, але сил для захоплення і утримання Києва не мав. Тому він разом з синами Ростислава закликав Мстислава II Ізяславича на Велике князювання, але розраховуючи збільшити свої володіння. Собі він хотів на додачу до Трипілля Торчеськ з усім Пороссям. Мстислав, однак, дізнавшись про змову, обложив Володимира у Вишгороді.

1171 року, після смерті Гліба Юрійовича, князі Давид і Мстислав Ростиславичі покликали свого дядька Володимира на Велике князювання до Києва. Потайки від Ярослава Ізяславича і від Андрія Боголюбського Володимир приїхав до Києва, залишивши Дорогобуж синові Мстиславу. Андрій Боголюбський зажадав від Володимира покинути Київ. Володимир помер після менш ніж трьох місяців княжіння, не дочекавшись насильницького вигнання з Великого столу.

Помер 30 травня 1171 року (за іншими даними 1174) від важкої хвороби. Був похований у збудованій батьком церкві Федорівського монастиря у Києві.

Родина

Дружина - з 1150 донька бана Хорватії, сербського жупана, угорського бана і палатина Белуша.

Діти:

• Мстислав (пом. бл. 1202) - князь дорогобузький (1171—1173), трипільський (1173 — після 1183) і канівський (1194—1203 рр.).
• Ярослав (пом. після 1199) - князь новгородський (1182—1184, 1187—1196, 1197—1199), Торжоцький (1196—1197 рр.) і вишгородський (1203—1205 рр.).
• Ростислав (пом. після 1202) - князь канівський (1163—1169), князь трипільський (1191—1202), учасник українсько-половецьких воєн.
• Святослав (пом. 1221) — убитий угорцями в битві під Галичем.

Родовід

8. Всеволод Ярославич, Великий князь Київський

4. Володимир Мономах, Великий князь Київський

9. Марія-Анастасія Мономах

2. Мстислав Великий, Великий князь Київський

10. Гарольд II Ґодвінсон, король Англії

5. Гіта Вессекська, принцеса англійська

11. Едит Лебедина Шия

1. Володимир Мстиславич, Великий князь Київський

12. Завид, новгородський посадник

6. Дмитро Завидович, новгородський посадник

3. Любава

Джерела

• М. Ф. Котляр. Володимир Мстиславич [Архівовано 3 червня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — С. 617. — ISBN 966-00-0734-5.
• Войтович Л. Князівські династії Східної Європи (кінець IX — початок XVI ст.). Львів: Інститут українознавства, 2000.

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Володимир Мстиславич

Попередник Гліб Юрійович

Великий князь Київський 1171

Наступник Михайло I Юрійович

Попередник Святополк Мстиславич

Князь володимирський 1154-1157

Наступник Мстислав Ізяславич