Обговорення:Фемінітиви

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця стаття є частиною Проекту:Фемінізм (рівень: 4, важливість: найвища)
Вікіпедія:Проект:Фемінізм Мета проекту — створення якісних та інформативних статей на теми, пов'язані з фемінізмом. Ви можете покращити цю статтю, відредагувавши її, а на сторінці проекту вказано, чим ще можна допомогти. Учасники проекту будуть вам вдячні.
IV
(заготовка)
Ця стаття за шкалою оцінок статей Проекту:Фемінізм має рівень «заготовка, стаття-стаб».

Найвища

Важливість цієї статті для проекту Фемінізм: «найвища»
Чим допомогти:
1. Додавайте цей шаблон на сторінки обговорення всіх статей феміністської тематики: {{Стаття проекту:Фемінізм}}.
2. Оцінюйте статті проекту згідно зі шкалою оцінок.
3. Статистика відвідуваності статті «Фемінітиви».

Кілька зауважень[ред. код]

Перед тим, як повернути попередню версію, зроблю кілька зауважень щодо нейтральності. Наприклад, починаю з означення: «назви на означення жінок за професією». Ні, це не так. Фемінітиви це загалом всі назви граматичного жіночого роді, і жінок, і самок тварин, і, в традиційному мовознавстві, назви іменників спільного роду (посилання були). Не «Подекуди в сучасній науковій літературі можна натрапити на термін фемінатив», а навпаки, термін фемінітив ще не усталився, про що підтвердження посиланням, де про це зауважено. Посилання на 60-і роки зайве, бо непідтверджене. Через кілька абзаців про вплив російської мови, тоді як явище спільне для кількох слов’янських мов, посилання на Ковалика не доводить це твердження. Довідники, на кшталт Чак чи Пономарева, не обстоюють нормативність, а зауважують стилістику (викинуто важливі посилання-пояснення). Твердження про засадничий принцип некоректне. Відмінність української від російської теж помилкове твердження (тут наведено книгу, де досліджено, що в цьому питанн йдеться про однакові процеси, «про російсько-українську міжмовну конвергенцію»). Викинуто пояснення чинників, що спотворює зміст. Продовжено суб’єктивні міркування. Викинуто посилання на дослідження побічних ефектів у мовах з граматичним родом. Maksym Ye. (обговорення) 19:07, 2 березня 2018 (UTC)

Підтримую. @Олена Синчак та Ата: чи ви згодні із змінами? Якщо виникнуть якісь питання чи незгода з чимось з викладеного, прохання не правити текст, а висловлювати побажання на СО. З повагою. --В.Галушко (обговорення) 19:39, 2 березня 2018 (UTC)

Поверну попередній варіант, а потім спробую доповнити із змін те, що може мати сенс. Однозначно помилковим є відокремлення від групи іменників «спільного» роду, якими називають і чоловіків, бо саме для таких іменників колись створили й продовжують уживати назву фемінатив (посилання в тексті). Невікіпедійними є міркування про те, що правильним є одна назва, а всі інші називання помилкові, адже йдеться про ще неусталене, ще не термінологізоване поняття (посилання в тексті). Помилковим є протиставлення української і російської мови, а також незважання на ті самі процеси в інших слов’янських мовах; для підтвердження поставлю посилання на джерело. Maksym Ye. (обговорення) 01:31, 3 березня 2018 (UTC)


Пономарів про форми з -ка та -иня[ред. код]

Тут цитати, чому Пономаріва не можна назвивати однозначно прихильником фемінних інновацій. Через те, що він у рекомендаціях посилається на стилістичну різноманітність, на відмінність художнього, публіцистичного і розмовного від канцелярського офіційно-ділового й граматикалізованого наукового, і потрібно навести для пояснення думок цитату, де буде роз’яснено, чого аме стосуються зауваження.

«Категорія роду. Коли говорити про стилістичні можливості категорії роду іменників, то вона не однаково проявляє себе в різних функціональних стилях. В офіційно-діловому мовленні перевага віддається формам чоловічого роду, навіть коли є жіночі відповідники в загальнонародній мові. Адже в діловому спілкуванні підкреслюється не стать людини, а її службове і соціальне становище: лаборант Ганна Петренко, аспірант Марія Ковальчук, лікар Олена Мазепа, хоч є цілком літературні відповідники лаборантка, аспірантка, лікарка. Форми з -ка слід уживати в художньому, публіцистичному і, безперечно, в розмовному мовленні. Беззастережне перенесення на ці стилі рис офіційно-ділового свідчить про недостатнє засвоєння мовних норм. Найабстрактніший за своїм граматичним значенням і лексичним наповненням середній рід. Тому він дуже часто використовується в науковій мові. Загалом кажучи, в науковому стилі граматична категорія роду виявляється настільки граматикалізованому й унормованому вигляді, що не припускає варіантних форм, уживання яких спричинює появу непотрібних у цьому випадку відтінків. Це зумовлюється призначенням даного стилю і становить одну з його характерних рис.» (Пономарів О. Д. Стилістика сучасної української мови. К., 1992. С. 145)

«...багато жарґонізмів виникає в молодіжних колективах, зокрема, в студентських та учнівських (...) філологиня — «студентка філологічного факультету» (...), історичка — «вчителька історії» (Сучасна українська мова / За ред. О. Пономарева, 2004, С. 74.)

«Процес утворення від іменників чоловічого роду назв жіночого роду досить продуктивний. Авторка, аспірантка, викладачка, кореспондентка, лідерка й под. зафіксовані в словниках. Не виключено, що згодом набудуть поширення й такі назви, як президентка, прем'єрка тощо. Від науковець поки що жіночого відповідника немає, але згодом він, мабуть, виникне. Можливо, це буде науковиця.» (Блог проф. Пономарева)

«До таких слів як філолог, соціолог, біолог жіночих відповідників поки що немає. Біологиня, філологиня, філософиня – це розмовні назви студенток біологічного, філологічного, філософського факультету.» (Блог проф. Пономарева: "мисткиня" і "біологиня")

Таку потрібну цитату-роз’яснення і надає Капелюшний, котрий зауважив також «трохи категоричність» розглянутих рекомендацій. Maksym Ye. (обговорення) 01:57, 3 березня 2018 (UTC)

Прийнято новий правопис:

.--Yasnodark (обговорення) 16:46, 2 жовтня 2019 (UTC)

Болгариня[ред. код]

@Maksym Ye.: скажіть, будь ласка, чому Ви написали «болгариня»? --Олег (обговорення) 14:29, 25 червня 2019 (UTC)