Обговорення користувача:Дядько Ігор/Архів 10

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Вітаю! Допоможіть, будь ласка, завершити статтю, переклавши ці фрагменти. Дякую!--Парус (обговорення) 17:12, 7 липня 2018 (UTC)


"Headlong" came from May at the studio they'd got in Switzerland. He recorded it for the solo album he was doing at the same time, but after hearing Mercury sing it, decided it worked better as a Queen song.

  • "Headlong" — пісня Мея, яку він створив на студії, яку вони обладнали її в Швейцарії. Він записав її на сольному альбомі, який він тоді робив, але почувши, як Мерурі її співає, він вирішив, що для Квін вона підходить краще.

May has stated in an interview, that most of the original demo is in the recording, making the song "Impossible to mix".

  • Мей стверджував в інтерв'ю, що більша частина початкової демо-версії потрапила на платівку, тож "її стало неможливо мікшувати".

The fly-away rocker "The Hitman" was started by Mercury as well. The original version was apparently on keyboards and in a different key. May took Mercury's riff (not un-common), changed the key and recorded a demo of the heavy version. Deacon then re-arranged the structure and they all filled the gaps in lyrics and recorded it. All of the backing vocals were done by May. The demo version is sung by May, with Mercury making spoken comments (like "Bite the bullet baby!"). The finished product features Mercury's vocals peaking at an E5.

  • Супершвидку рокову пісню "The Hitman" теж почав Меркурі. Початкова версія була, вочевидь, створена клавішних й у іншому ключі Мей узяв риф Меркурі (це не дивина), змінив ключ й записав демо важкої версії. Далі Дікон переаранжував структуру, й вони разом заповнили прогалини в словах і записали пісню. Увесь фоновий спів виконав Мей. Демо-версію проспівав Мей, а Меркурі добавляв словами (на кшталт "Bite the bullet baby!" (Вкуси кулю, лялечко!)). У закінченому продукті вокал Меркурі сягає ноти Е5 (мі 5 октави).

"Bijou" was an idea Mercury and May had of making a song "inside-out" (having guitar doing the verses and the vocal doing the break). Mercury put the chords, title and lyrics, and the two of them worked on the guitar parts. Mercury sang the first line and then May transferred the melody to his Red Special. The song was finished without any input from Taylor or Deacon. The idea was not new and already used by Yes on their song "Soon". May later credited Jeff Beck's 1989 song "Where Were You" as the inspiration for 'Bijou'. In 2008, Queen + Paul Rodgers performed this song in their shows of the Rock the Cosmos Tour by May playing the verse live and then having Mercury's studio vocals play while a screen showed footage from the band's famous Wembley concert in 1986, with the visuals put in sync with the tape.

  • "Bijou" була створена на ідеї Меркурі та Мея зробити пісню навиворіт (щоб гітара співала, а вокал вклинювався в паузах). Меркурі придумав акорди, назву й слова, а тоді обоє працювали над партією гітари Меркурі проспівав перший рядок, і Мей переніс мелодію на свою Red Special. Пісню було закінчено без жодного внеску Тейлора чи Дікона. Ідея не була новою, і гурт Yes уже використовував її в пісні "Soon". Пізніше Мей називав пісню 1989 року "Where Were You" Джеффа Бека джерелом натхненння для "Bijou". У 2008-му Квін + Пол Роджерс виконували пісню в коцертах туру «Рок та космос» — Мей грав гітарну частину наживо, а потім вмикали студійний вокал Меркурі, а на екрані йшли кадри зі знаменитого концерту гурту на Вемблі 1986 року, відеоряд було синхронізовано зі стрічкою.

Made in Heaven — останній альбом Queen

Вітаю. Працюю над останньою статтею про студійні альбоми Queen. Подивіться, будь ласка, якщо буде час, ось цей фрагмент.--Парус (обговорення) 16:45, 9 липня 2018 (UTC)


The Guardian stated: "When a band have the controls permanently set at full-tilt, as Queen did, burn-out is inevitable, for the listener, if not for the band. When we eventually reach the drum-crashing finale, "It's a Beautiful Day", which kicks in with Mercury's umpteenth randy-rottweiler howl, it feels as if far more than 70 minutes has passed. That's where the aforesaid lyrics save the day. Predominantly written by Mercury, they are effectively farewell notes. He poured out his heart, and his words have a throat-aching poignance. Even the record's opening verse assumes a painful significance."

  • The Guardian константувала "Коли гурт виставляє усі ручки управління на повний газ, як це робив Квін, перегорання неминуче, для слухача, якщо не для гурту. Коли ми врешті-врешт доходимо до фіналу, в якому барабани розлітаються вдрузки, "It's a Beautiful Day", де Фредді завиває ашнадцятий раз як хтивий ротвейлер, відчувається, що минуло більше ніж 70 хвилин. Саме тут виручають згадані раніше слова. Написані здебільшого Фредді, вони є прощальними. Він виливає серце, і від його слів щипає в горлі. Навіть слова,, якими починається альбом, набирають болісної важливості."

Вітаю. Пане Ігоре, вибачте, що знову Вас турбую. З цими фрагменти тексту, необхідними для остаточного завершення статті, я звертався за допомогою у перекладі до користувачки UaMarianne, але вона зараз неактивна у Вікіпедії. Поки що мені більше немає до кого звернутися. Чи не могли би Ви це перекласти? Дякую.--Парус (обговорення) 13:41, 10 липня 2018 (UTC)


«By the time we were recording these other tracks after Innuendo, we had had the discussions and we knew that we were totally on borrowed time because Freddie had been told that he would not make it to that point. I think our plan was to go in there whenever Freddie felt well enough, just to make as much use of him as much as possible, we basically lived in the studio for a while and when he would call and say, 'I can come in for a few hours', our plan was to just make as much use of him as we could, you know he told us, 'Get me to sing anything, write me anything and I will sing it and I will leave you as much as I possibly can.'»

  • На час, коли ми робили ці інші записи після Innuendo, ми багато говорили між собою, і знали, що ми абсолютно на позиченому часі, бо Фредді сказали, що він не дотягне [до завершення]. Гадаю, наш план був приходити, коли Фредді почувався доволі непогано, просто для того, щоб використати його наскільки можливо, ми практично жили в студії якийсь час, і коли він дзвонив і казав: "Я можу прийти на кілька годин", наш план був використати його якомога більше, знаєте, він нам говорив: "Дайте мені щось проспівати, напишіть мені щось, і я залишу вам стільки, скільки зможу".

After Mercury's death, the band returned to the studio in 1993 to begin work finishing the tracks. May has described in interviews that Taylor and Deacon had begun some work in 1992, while May was on tour promoting his Back to the Light album. Upon his return in 1993, May felt they were not on the right path with the music and that they more or less started from scratch with the three of them working together with producer David Richards.

  • Після смерті Меркурі в 1993 році гурт повернувся в студію, щоб завершити роботу над записами. Мей розповідав в інтерв'ю, що Тейлор та Дікон уже щось зробили в 1992-му, коли Мей був на рекламному турі альбому Back to the Light. Повернувшись у 1993-му, Мей відчув що вони не на правильному шляху з музикою, і вони почали більш-менш наново. Їхній трійці допомагав продюсер Девід Річардс.

With less than an album's worth to work with, the band decided to revisit previously recorded material. The band did not discuss whether Mercury had any input before his death regarding which songs might be considered. The idea was to take existing songs on which Mercury sang and rework them as Queen songs.

  • На альбом напрацьованого не вистачало, тому гурт вирішив повернутися до матеріалу, записаного раніше. Гурт не розповідає, чи Меркурі мав певну думку до своєї смерті щодо пісень, які треба було б взяти до розгляду. Ідея була — взяти пісні, які співав Меркурі й переробити їх як пісні Квін.

"Heaven for Everyone" was a track Taylor wrote and tried out with Queen in 1987, although according to some sources it was written with Joan Armatrading in mind to sing it.

  • "Heaven for Everyone" написав Тейлор й пробував із Квін у 1987-му, хоча, за де деякими джерелами, пісню було написано з ідеєю, що її співатими Джоан Арматрейдінг.

The style of the song is reminiscent of their 1982 album Hot Space, and a comment over that featured on their Greatest Hits III album.

  • Стиль цієї пісні нагадує про альбом 1982 року Hot Space, і в їхньому альбомі Greatest Hits III про це згадується.

Recorded months before Mercury's death, it is the only song in Queen's history to have been recorded and released with Mercury conducting the vocals prior to music being completed.

  • Пісню було записано за декілька місяців перед смертю Меркурі, вона — єдина пісня в істораї Квін, записана й випущена, в якій вокал Меркурі передував завершенню створення супровідної музики.

The LP (vinyl) edition of the album has only the first few seconds, which run into the run-off of the groove on the record, which actually means that if a listener has a record player which does not have an automatic stop activated at this point, it will play indefinitely, consisting only of the few seconds looped over constantly.

  • LP платівка (вініл) альбому має особливість — через кілька секунд, вона голка потрапляє на борозенку й зривається, як наслідок, якщо слухач не має програвача, який автоматично зупиняється в такому разі, платівка зациклюється й грає безперервно, повторюючи кілка перших секунд.

Track 13 created a good deal of surprise and confusion among fans, given its ambient musical nature and its sheer length, neither of which have much precedent in Queen's catalogue (the longest of Queen's prior songs, "The Prophet's Song" from A Night at the Opera, running a mere 8:20). The album's last listed track (all formats) is track 11: "It's a Beautiful Day (Reprise)". After, Freddie Mercury is heard loudly saying "Yeah", which at four seconds long comprises the entire Track 12. Fans took to calling this track by that monosyllabic name. The ambient music underneath this track continues into Track 13, which ebbs and flows for another 22:32, and ends with Mercury calling out "Fab!"

  • Доріжка 13 добряче здивувала й збила з пантелику фанів, зважаючи на фоновий стиль музики й довжину, чого ніколи не було серед записів Квін (найдовша попередня пісня Квін "The Prophet's Song" зі сторони А Ночі в опері триває тільки 8:20). Останній запис Квін (у всіх форматах) — доріжка 11 "It's a Beautiful Day (Reprise)". Після цього чути як Фредді Меркурі голосно каже: "Yeah", що заповнює всі 4 секунди доріжки 12. Фани стали називати цю доріжку цим односкадовим словом. Фонова музики із цієї доріжки переходить на доріжку 13, триваючи неперерним потоком ще 22:32, а на закінчення Фредді каже: "Fab!" (скорочено від fabulous — чудово, прегарно, приголомшливо, казково — кожен розуміє як хоче).

Порушення авторських прав у статті Нелипівці

Дякуємо, що Ви зробили свій внесок у статтю Нелипівці, але, на жаль, ми не можемо його прийняти, оскільки цей текст захищений авторськими правами і скопійований без змін із таких джерел: https://www.slideshare.net/aleks-maz2/ss-77537199. Як явне порушення авторських прав ми змушені вилучити Ваш внесок у статтю Нелипівці.

Надалі пропонується:

  • якщо Ви маєте дозвіл від власника авторських прав на вільне поширення матеріалу з зазначеного джерела на умовах ліцензії Creative Commons Attribution/Share-Alike, Ви повинні оформити дозвіл системи OTRS.
  • якщо Ви автор матеріалу у зазначеному джерелі, але розмістили цей матеріал на власному веб-сайті раніше, то просто розмістіть на сайті наприкінці сторінки повідомлення «Матеріали статті дозволяється використати відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution/Share-Alike», після чого можете сміливо подавати заявку на відновлення статті Нелипівці, і її буде відновлено.
  • Ви також можете переписати зміст чужого тексту своїми словами й дати посилання на сайт із докладнішим описом. --Qundti (обговорення) 10:56, 15 липня 2018 (UTC).

Добрий вечір! Приношу вибачення, що знову звертаюсь до Вас з проханнями про переклад, хоча казав, що не буду турбувати. Я повністю переклав з англійської Вікіпедії статтю про британську співачку Бонні Тайлер, дуже подобається як вона співає. Планую, згодом, номінувати цю статтю у добрі. Хоча я переклав всю статтю, у ній були речення які я не знаю як правильно перекласти, тож, місцями, прийшлось імпровізувати. Знизу я вказав проблемні речення, які я, на мою думку, неправильно переклав. Чи не могли би Ви їх знову перекласти? Вибачте, що я виклав багато тексту. Дякую!--Парус (обговорення) 16:15, 17 липня 2018 (UTC)


known for her distinctive husky voice

  • відома своїм ні на кого не схожим хриплим голосом

She grew up in a four-bedroom council house with three sisters and two brothers.

  • вона виросла з трьома сестрами й двома братами в комунальному будинку на чотири спальні

Her siblings had varied music tastes, exposing her to artists such as Elvis Presley, Frank Sinatra and the Beatles.

  • її брати та сестри мали найрізноманітніші музичні смаки й познайомили її з такими артистами як Елвіс Преслі, Френк Сінара та Біттлз.

Leaving school with no formal qualifications, Hopkins began working in a grocery shop.

  • Покинувли школу без формальної спеціальності, Гопкінс почала працювати в продуктовому магазині.

In 1975, Davis was spotted singing with her band in the Townsman Club, Swansea, by talent scout Roger Bell, who invited her to London to record a demo track.

  • У 1975-му Девіс помітив, коли вона співала зі своїм гуртом в міському клубі у Свонсі, мисливець за талантами Роджер Белл — він запросив її до Лондона зробити демо запис.

After compiling a list of surnames and Christian names from a newspaper, Davis found a new name in "Bonnie Tyler".

  • Склавши список прізвищ та (християнських) імен із газети, Девіс знайшла собі нове ім'я та прізвище —— "Бонні Тайлер".

RCA increased their promotional efforts for the release of Tyler's second single, "Lost in France", arranging for her to meet with a party of journalists at a French château.

  • RCA збільшила рекламні зусилля до виходу в світ другого синглу Тайлер "Lost in France", влаштувавши її зустріч із гуртом журналістів у французькому шато (замку).

The single had no immediate impact upon its release in September 1976, but became a Top 10 single by the end of the year.

  • Одразу ж після виходу в світ у версні 1976-го, сингл мав особливого успіху, але до кінця року увійшов у чільну десятку синглів.

Diamond Cut was a hit in Norway and Sweden, but it only charted on the Billboard 200 at number 145. AllMusic declared the album to be the high point of Tyler's early career, "and a dynamite showcase for Tyler's inimitable voice". Record Mirror rated the album three stars out of five, stating that "only a minority of the material [was] holding her back", and that the album is "essential listening" for Country music fans.

  • Diamond Cut був хітом у Норвегії й Швеції, але в Billboard 200 опинився тільки під 145-м номером. AllMusic оголосив альбом вищою точкою раннього етапу кар'єри Тайлер, "і потужною як динаміт демонстрацією непідробного голосу Тайлер". Record Mirror дав альбому три зірочки з п'яти, ствердуючи, що "тільки менша частина матеріалу гальмує її", і що альбом є "суттєвим прослуховуванням" для любителів кантрі-музики.

Tyler appears in the film singing the song during the title sequence.

  • Тайлер з'являється в фільмі, співаючи упродовж заголовних кадрів.

Prolific songwriters for the album included Michael Bolton, Albert Hammond and Desmond Child, who also produced the album. AllMusic rated the album three stars out of five, with other critics predicting that Tyler was "doomed to be a one-hit wonder". Phil Hendricks from Cherry Records said that Tyler "[proved] time and time again that she was one of those rare artists who was able to take the odd chart flop on the chin and bounce back having suffered little collateral damage."

  • Серед плідних авторів пісень на альбомі були Майкл Болтон, Алберт Гаммонд та Десмонд Чайлд, який був також продюсером альбому. AllMusic оцінила альбом на три зірочки з п'яти, а інші критики пророкували, що Тайлер "судилося залишитися дивом із єдиним хітом". Філ Гендрікс із Cherry Records сказав, що Тайлер "[доводила] знову й знову, що вона одна з тих рідкісних артисток, які вміють прийняти на підборіддя удар від провального місця в чарті й звестись наново без особливої для себе шкоди".

Reviews were generally negative, with Steinman's production being described as "[over] indulgent."

  • Критика була загалом негативна, а продюсерську роботу Стейнмена описували як "[занадто] поблажливу".

Secret Dreams and Forbidden Fire became Tyler's last album to chart in the United States, and contained her last charting U.S. single "If You Were a Woman (And I Was a Man)".

  • Secret Dreams and Forbidden Fire став останнім альбомом Тайлер, що фігурував в американських чартах, і містив сингл "If You Were a Woman (And I Was a Man)", що теж чартував востаннє.

Prolific songwriters for the album included Michael Bolton, Albert Hammond and Desmond Child, who also produced the album.

  • уже було

Initially reluctant, Bohlen convinced her, arguing that "[she will] just have to be a bit more commercial".

  • Болен переконав її, спочатку не особливо охочу, що "[їй слід] лише бути крапельку комерційнішою".

AllMusic described the album as "a pleasant collection of pop songs". They also stated that the album started a "much more mainstream and less bombastic" direction in Tyler's career. But Billboard criticised the album, stating that the "bombastic production, with a rush of bagpipes and a choir of chirping children at the forefront, overpower Tyler's distinctive raspy voice."

  • AllMusic описав альбом як "приємну збірку попси". Вони стверджували також, що альбом розпочав "набагато більш мейнстримний і менш пихатий (супер-пупер)" напрям у кар'єрі ТАйлер. Але Billboard розкритикував альбом, стверджуючи, що "напишнене продюсування з шаленими волинками й хоровим цвірінньканням дітей на першому плані перекриває оригінальний їдкий голос Тайлер і відсуває його на другий план."

Tyler believed that the compilation was released to compete with her newly recorded work.

  • Тайлер вірила, що збірку випустили для конкуренції з її щойно записаною роботою.

Success with this album was less widespread in Europe, though it was still certified Platinum in Norway.

  • Успіх цього альбому в Європі був меншим за масштабами, хоча в Норвегії він усе ще отримав сертифікат платинового.

The songwriting team was as condensed as on Angel Heart, as Bohlen wrote twelve of the fifteen songs.

  • Колектив авторів був настільки ж вузьким, ак в Angel Heart, оскільки Болен написав 12 із 15 пісень.

In Angel Heart and Silhouette in Red, Bohlen cited his songwriting credits under the pseudonyms of Steve Benson, Jennifer Blake and Howard Houston.

  • В Angel Heart та Silhouette in Red Болен підписував авторство пісень псевдонімами Стів Бенсон, Дженніфер Блейк та Говард Х'юстон.

AllMusic opined that Tyler's influences (Janis Joplin and Tina Turner) "often shine through on this hard to find album."

  • AllMusic висловила думку, що артистки, які мали вплив на Тайлер (Дженіс Джоплін та Тіна Тернер) "часто просвічують на цьому альбомі, який нелегко знайти".

Prolific producers such as David Foster and Humberto Gatica were involved in the production of this record, as well as Jim Steinman.

  • Над цією платівкою працювали плідні продюсери, такі як Девід Фостер та Умберто Гатіка, а також Джим Стейнмен.

AllMusic stated that "several songs on this album rate about average, but there are several shining moments which should have brought this set, from such an engaging singer, much more attention than the minimal it received

  • AllMusic стверджував, що "кілька пісень на цьому альбому заслуговують оцінку вище посередніх, але є кілька яскравих моментів, що мали б принести цій збірці, він такої енергіїної співачки, набагато більше уваги, тіж той мінімум, який вона отримала."

In 2006, Tyler made her first appearance on US television in years when she performed "Total Eclipse of the Heart" with actress Lucy Lawless on Celebrity Duets.

  • У 2006-му Тайлер уперше за багато років з'явилася на американському телебаченні з виконанням "Total Eclipse of the Heart" у супроводі актриси Люсі Лолесс в програмі Celebrity Duets.

Tyler won an award at the BMI London Awards for "It's a Heartache" gaining over 3 million airplays on US television and radio since it was first recorded in 1977.

  • Тайлер отримала нагороду на BMI London Awards за "It's a Heartache", що принесло їй понад 3 млн прокручувань на телебаченні та радіо США з часу першого запису в 1977-му році.

Tyler's two biggest influences from a young age were Janis Joplin and Tina Turner.

  • В юному віці на Тайлер найбільш вплинули Дженіс Джоплін та Тіна Тернер.

Her voice has been likened to Rod Stewart and Kim Carnes as a result of her vocal nodules operation in the 1970s, sometimes even being referenced as "the female Rod Stewart", and, after her collaborations with Jim Steinman, "the female Meat Loaf". Soon after her operation, when recording her second album, Natural Force, the studio band complemented Tyler's changed voice. Reviewers from AllMusic have described Tyler's voice as "inimitable", "wonderfully gritty", and an "effective instrument" for drawing notice to her first managers, Ronnie Scott and Steve Wolfe.

  • Її голос порівнювали з Родом Стюартом та Кім Карнз. Він був наслідком операції над голосовими зв'язками в 1970-х. Її іноді навіть називали "жіночим Родом Стюартом", а після співпраці з Джимом Стейнменом "жіночим Meat Loaf". Незабаром після операції, коли вона записувала другий альбом Natural Force оркестр студії хвалив змінений голос Тайлер. Критики з AllMusic описували голос Тайлер як "непідробний", "чудово жорсткий" та як "ефективний інструмент", що привернув увагу її перших менеджерів Ронні Скотта та Стіва Вулфа.

In a review of Rocks and Honey, OMH Media described Tyler's vocals as being "good for only one thing and that's belting out gravelly vocals", suggesting that she sounds like Johnny Cash in his later years when she "tries to restrain [her voice]". With reference to her modern voice, The Yorkshire Times wrote that Tyler's vocals have "still got what it takes to make you tingle." Jim Steinman told People magazine that he wrote "Total Eclipse of the Heart" as a "showpiece for [Tyler's] voice". AllMusic said that Tyler's voice "produced the perfect type of 'desperate lovelorn' effect to suit the romantic lyrics".

  • У критичному огляді альбому Rocks and Honey OMH Media описали вокал Тайлер як "хороший тільки для одного — репету щодуху похмурої лірики", натякаючи на те, що вона звучить як пізній Джонні Кеш, коли намагається "стримати [свій голос]". Говорячи про сучасний голос, The Yorkshire Times писали, що вокальні партії Тайлер "усе ще мають те, що змушує ваше серце щеміти". Джим Стейнмен розповідав журналу People, що написав "Total Eclipse of the Heart" як "яскраву демонстрацію голосу [Тайлер]". AllMusic говорили, що голос Тайлер "продукує досконалий ефект "відчайдушного прагнення любові", що якнайкраще відповідає романтичній ліриці".

Дуже дякую!

Дякую за допомогу! Подивіться ще ці речення:--Парус (обговорення) 05:17, 18 липня 2018 (UTC)


It was pulled from the RIAA Platinum-certified Faster Than the Speed of Night. Bonnie received two Grammy Award nominations – for Best Female Pop Vocal Performance and Best Female Rock Vocal Performance (given to Irene Cara and Pat Benatar).

  • Її було взято з сертифікованого RIAA платиновим альбому Faster Than the Speed of Night. Бонні отримала дві номінації на Греммі — за найкращий вокау у категорї поп серед жінок та за найкращий вокал у категорії рок серед жінок.

In the 1980s, Tyler ventured into rock music with songwriter and producer Jim Steinman.

  • У 1980-х Тайлер відважно подалася в царину рок-музики з автором та продюсером Джимом Стейнменом.

Незрозумілий маленький фрагмент

Не знаю що саме означає "Lifetime Achievement", подивіться будь ласка.--Парус (обговорення) 15:42, 18 липня 2018 (UTC)


Tyler also received the Lifetime Achievement Steiger Award in 2005.

  • Нагорода за заслуги упродовж життя імені Стайгера. Я не знаю, що це за премія, але в статті про саму премію має бути точне формулювання.
    • Ага, це німецька міжнародна Штайгерівська премія.
      • Премія Штайгер

Тенісисти

Вітаю! Дякую за китайську правку, я що до цього не маю зеленого поняття, брав звідси. Зліпив пів-автоматичний перекладач, хочу першу сотню рейтингу доробити. Ще одне питання: чи знаєте як по батькові ‎Вероніка Капшай, бо поки що назва статті не за правилами. Бажаю успіхів!--Rar (обговорення) 11:28, 21 липня 2018 (UTC)

Щодо китайської — це доволі складно. Зазвичай ми опираємося на піньїнь і використовуємо укранізовану систему Паладія. Але тайванці записують себе в протоколах не піньїнем, тому там інші правила. У будь-якому випадку спотворення значне. Щодо українських спортивних сайтів, то там взагалі не завдають собі мороки.
По батькові Капшай не знаю. Як на мене — цілком задовільно і так, тільки завжди треба заповнювати сортування.
У мене доволі строгі правила значимості: виграш турніру WTA, чільна двадцятка, чвертьфінал турніру Великого шолома. Навіть при такому обмеженні я не дуже встигаю, наприклад, тих хто виграє турніри в парному розряді й чільну двадцятку парної гри я запустив. Проблема з активними гравцями в тому, що інформація завжди змінюється, тому потрібне постійне поновлення.
Особливо я не люблю писати непостійну інформацію в преамбулі.
Ще одне, раджу не писати дат народження й місця народження в картках. Вікідані справляються з цим добре, додаючи ще й посилання звідки взята інформація. Тому в статті повинен бути reflist, щоб вказати місце, де те посилання ставити. --Дядько Ігор (обговорення) 12:12, 21 липня 2018 (UTC)
Дякую за підказки. Неактуальність інформації це слабке місце всіх вікіпедій крім кількох найбільших. В англійській відразу після поєдинку його результат є на всіх "зацікавлених сторінках", у нас так не вийде. Постараюся раз на кілька місяців посписувати ботом в англійців.--Rar (обговорення) 14:07, 21 липня 2018 (UTC)

Вітаю Вас! Зараз я працюю над оформленням цієї статті. Вона повністю перекладена з англійської, але іноді потрапляються пропущені-неперекладені рядки. Не зовсім зрозумілий ось цей рядок про відеогру. Можете, будь ласка, подивитись?--Парус (обговорення) 09:49, 8 серпня 2018 (UTC)


Their hit "Bohemian Rhapsody" was featured in Rock Band 3 with full harmony and keys support.

  • Їхній хіт Богемська рапсодія фігурував у грі Rock Band 3 з повною підтримкою гармонії та ключів. - Я слабо розбираюся в музичній терміноголії й не маю жодного уявлення, як у грі це організовано. --Дядько Ігор (обговорення) 10:06, 8 серпня 2018 (UTC)

Пане Ігоре! Не знаю як перекласти цей фрагмент. Дякую!--Парус (обговорення) 07:19, 12 серпня 2018 (UTC)


Five concerts from the Crazy Tour have available audio from circulating audience tapes: December 1 (Glasgow), December 3 (Newcastle), December 4 (Newcastle), December 6 (Liverpool), and December 26 (London, Hammersmith Odeon). November 26 (Manchester) is said to have an audience recording which is not in circulation. A couple of short 8mm film clips from December 22 (London, Alexandra's Palace) were shown in the documentary, "The Great Pretender," although each is only about 2 seconds long.

  • П'ять концертів з Crazy Tour були записані на плівку з публіки, і ці плівки розповсюджувалися серед народу переписуванням: 1 грудня (Глазго), 3 грудня 3 (Ньюкасл), 4 грудня (Ньюкасл), 6 грудня (Ліверпуль) і 26 грудня (Лондон, Hammersmith Odeon). Говорять, що концерт від 26 листопада (Манчестер) з публіки записували, однак у маси цей запис не пішов. Пару коротких кліпів ан 8 мм плівці з концерту від 22 грудня (Лондон, Alexandra's Palace) показали в документальному фільмі "The Great Pretender", але кожен із них триває тільки 2 секунди.

Пане Ігоре! Допоможіть, будь ласка, з перекладом цієї прямої мови:--Парус (обговорення) 04:58, 16 серпня 2018 (UTC)

Поетишно. Капітан Блад любить поетишно. --Дядько Ігор (обговорення) 07:04, 16 серпня 2018 (UTC)

The band wisely didn't dare attempt to reproduce in its entirety the long, baroque confection that is Bohemian Rhapsody. For the infamous operatic middle section, the band members left the stage as the studio recording played. Freddie and Brian then changed costume, and, at the word "Beelzebub", all four men popped out of a door in the stage floor and joined live again for the heavy metal section, fireworks going off, dry ice pouring out, everyone going berserk, me in tears of excitement. It was one of the best live moments I've ever witnessed. Indeed, I was spoiled by seeing Queen play live before anyone else; for sheer exuberant theatricality, no one else has come close.

  • Гурт, і це було розумно, не відважився на спробу відтворити у всій повноті довге, барокове вариво, яким я Богемська рапсодія. Упродовж неславно знаменитої оперної середньої частини члени гурту покидали сцену, й відтворювався студійний запис. Далі Фредді й Браян перевдягалися, й на слові "Beelzebub" усі четверо вистрибували з люків у сцені й включалися знову наживо в частину важкого металу, спалахували феєрверки, парував сухий лід, усі ставали несамовитими, мої очі сльозилися від збудження; коли мова йде про надмірну екстравагантну театральність, ніхто навіть близько не стоїть.

Robert Hilburn of the Los Angeles Times called this concert tour the band's "most spectacularly staged and finely honed show yet".

  • Роберт Гілберн з Los Angeles Times назваа цей концертний тур "найбільш видовищно поставленим і найкраще відточеним шоу [гурту] наразі".

"We arrived in Las Vegas on Monday," recalled Old Grey Whistle Test presenter Bob Harris, who was travelling with the band for a filmed piece, "and the band weren't playing until Thursday, so we had three days to party… On the Thursday, when the band were playing, they got the four limos to park at the back of the Aladdin. Each of them got in, then the limos drove them round to the front, where they got out and walked into the hotel for the gig. You have to do it; it's the rock 'n' roll way. You can't just walk into the lobby!

  • «Ми прибули в Лас-Вегас у понеділок» — пригадував конферансьє Боб Гарріс із Old Grey Whistle Test, який супроводжував гурт в гастролях, документуючи турне на плівку — «і гурт не грав до четверга, тож у нас було три дні на гулянки... У четвер, коли гурт виступав, вони замовили 4 лімузини до заднього виходу Аладдіна. Кожен сідав у свій лімузин, тоді машини обвозили їх навколо споруди до головного входу, вони вилазили й заходили в готель на виступ. Так слід було робити; так було по рок-н-рольному. Не можна ж просто спустилися у вестибюль!»

Пане Ігоре! Вибачте за мою набридливість, мені немає до кого зараз звернутися. Я вирішив пройтися по статтям про тури, дещо їх підкоректувавши під англійські сторінки. Не знаю як правильно перекласти цей текст.--Парус (обговорення) 12:27, 16 серпня 2018 (UTC)


The Jazz Tour was a concert tour by the British rock band Queen, supporting the album Jazz. The tour was memorable for the spectacle created by the band. As James Henke of Rolling Stone said about the band's Halloween 1978 concert in New Orleans: "...when they were launching a U.S. tour in support of their Jazz, album, Queen threw a bash in New Orleans that featured snake charmers, strippers, transvestites and a naked fat lady who smoked cigarettes in her crotch." Part of the European leg was recorded for the band's first live album, Live Killers. It was the only Queen tour to not include any shows in the United Kingdom. Due to the tour starting within the same month as the final recording sessions for Jazz, Freddie Mercury's voice is worn out from the start, and his performances are generally sub-par when compared to the previous tour.

  • The Jazz Tour — концертне турне британського рок-гурту Queen з метою підтримки альбому Jazz. Турне запам'яталося спектаклем, що його створив гурт. Як Джеймс Генкі з Rolling Stone сказав про концерт гурту на Хелловін 1978 року: "...коли Квін організували турне США на підтимку альбому Jazz, вони влаштували в Новому Орлеані оргію з заклинателями змій, стриперами, трансвеститами та голою товстулею, яка курила сигарети в проміжності". Частина європейського етапу була записана на першому живому альбомі гурту Live Killers. Це було перше турне Квін без концерту в Сполученому Королівстві. Оскільки турне розпочалося того ж місяця, що й завершальна сесія Jazz, голос Фредді Меркурі звучить з самого початку стомлено, і його виступи виглядають загалом нижче поперечини в порівнянні з попереднім турне.

Допоможіть, будь ласка, перекласти це речення.--Парус (обговорення) 14:08, 18 серпня 2018 (UTC)


Due to Mercury's injury, May played the first bars of "We Will Rock You" out of anxiety in order to get Mercury to the hospital.

  • Через травму Меркурі Мей зіграв кілька перших тактів "We Will Rock You" — йому не терпілося витягти Меркурі з лікарні.

Queen + Paul Rodgers Tour

Вітаю Вас! У мене виникли складнощі з перекладу цього абзацу. Залишилася остання стаття про тур Queen, там багато тексту який я не знаю як перекласти.--Парус (обговорення) 07:28, 19 серпня 2018 (UTC)


A guitar solo by May would follow, with a band instrumental of "Last Horizon" playing, in which a large mirror ball was used. During the second half of the concert, Taylor would leave the kit to sing "These Are The Days Of Our Lives", with a screen playing nostalgic footage, including shots of the band on their early tours in Japan. "Radio GaGa" would follow, with Taylor singing the first and second verses, with drum samples from the studio version controlled by Edney. Rodgers would take the rest of the song, with Taylor playing live drums for the rest of the song. During "Bohemian Rhapsody", Freddie's vocal and piano part, along with video footage from Queen's 1986 show at Wembley Stadium would be used, while the rest of the band would play live music. After the operatic section, Rodgers would sing the heavy part, while the closing lines of the song would be an interchanging duet between Rodgers and Mercury. The song would end with Mercury taking a bow to the crowd, and the band would leave the stage. For the encore, a largely rigid line up of "The Show Must Go On", "All Right Now", "We Will Rock You" and "We Are The Champions" would be played, before the band would leave the stage, Taylor throwing his drumsticks into the audience.

  • А після зазвичай йшло гітарне соло Мея, гурт грав інструментальну п'єсу "Last Horizon" (Останній горизонт), використовулая велика куля з дзеркалами. У другій половині концерту, Тейлор залишав свої інструменти й співав "These Are The Days Of Our Lives", а на екрані показували ностальгічні кадри, зокрема кадри з раннього турне гурту в Японію. Далі йшла пісня "Radio GaGa", в якій Тейлор співав перший і другий куплет, а партію ударника відтоворювали під управлінням Едні зі студійної версії. До кінця пісню співав Роджерс, а Тейлор грав наживо на барабанах. Під час Богемської рапсодії використовували вокал та гру на фортепіано Фредді, й показували запис виступу Квін 1986 року на стадіоні Вемблі, тоді як решту гурту грали наживо. Після оперної частини Роджерс співав частину важкого металу, а завершальні рядки виконували як перекличку дуетом між Роджерсом та Меркурі. Пісню завершував поклін Меркурі перед публікою, і гурт ішов зі сцени. На біс грали здебільшого жорстку вервечку з "The Show Must Go On", "All Right Now", "We Will Rock You" та "We Are The Champions", й гурт покидав сцену остаточно, а Тейлор жбурляв свої палички глядачам.