Одноробівка (село)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
село Одноробівка
Країна Україна Україна
Область Харківська область
Район/міськрада Золочівський район
Рада/громада Одноробівська сільська рада
Код КОАТУУ 6322684501
Облікова картка Одноробівка 
Основні дані
Перша згадка 1724
Населення 1100
Площа 0,546 км²
Густота населення 2014,65 осіб/км²
Поштовий індекс 62210
Телефонний код +380 5764
Географічні дані
Географічні координати 50°21′36″ пн. ш. 35°54′48″ сх. д. / 50.36000° пн. ш. 35.91333° сх. д. / 50.36000; 35.91333Координати: 50°21′36″ пн. ш. 35°54′48″ сх. д. / 50.36000° пн. ш. 35.91333° сх. д. / 50.36000; 35.91333
Середня висота
над рівнем моря
194 м
Відстань до
районного центру
13 км
Найближча залізнична станція Муравський
Відстань до
залізничної станції
2 км
Місцева влада
Адреса ради 62210, Харківська обл., Золочівський р-н, с.Одноробівка, вул.Молодіжна, 11, тел. 93-2-45
Сільський голова Гой Людмила Миколаївна
Карта
Одноробівка is located in Україна
Одноробівка
Одноробівка
Одноробівка is located in Харківська область
Одноробівка
Одноробівка
Золочівський район
Одноробівка
Одноробівка

Одноробі́вка — село в Україні, в Золочівському районі Харківської області.

Розташована за 13 км від районного центру.

Населення — 1215 чоловік.

Орган місцевого самоврядування — Одноробівської сільської рада, якій також підпорядковані населені пункти: Борохи, Гресі, Ковалі, Мартинівка, Муравське, Петрівка, Постольне, Сніги, Стогнії, Цилюрики.

Географічне розташування[ред.ред. код]

Село Одноробівка знаходиться за 6 км від річки Уди (правий берег), до села примикає селище Муравське. По селу протікає безіменний струмок з загатами. Поруч із селом проходить залізниця, станція Муравський. На відстані 3 км проходить автомобільна дорога Т 2103.

Транспорт[ред.ред. код]

Електропоїзди ходять з Харкова до Золочева, далі — поїзд з 2-3 вагонів від Золочева до Одноробівки. Також раз на добу проходить поїзд Харків — Готня.

Історичні відомості[ред.ред. код]

Виникло 1725 року по праву сторону від Муравського шляху.

Вперше село згадується в документах 1724 року як хутір Романівка, в 1750 році називалося вже Одноробівкою, тоді тут жило 270 чоловік. В 1750 році побудовано Храм Різдва Христового.

За даними на 1864 рік у власницькому селі Харківського повіту мешкало 2493 осіб (197 чоловічої статі та 258 — жіночої), налічувалось 49 дворових господарств, існували православна церква, винокуренний та цегельний заводи[1].

1905 року селяни Одноробівки повстали проти панського гніту, організаторами виступу були А. З. Скрипниченко, брати Жукови та інші.

Станом на 1914 рік село було центром Одноробівської волості.

Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, вчиненого урядом СССР у 1932—1933 роках, кількість встановлених жертв у Одноробівці та Петрівці — 52 людей[2].

В роки другої світової війни господарство було зруйноване. Після війни все відбудовано, зведено 200 нових будинків.

Сьогодення[ред.ред. код]

В Одноробівці розташоване відділення фермерського господарства «Альфа» (землі колишньої Івашківської птахофабрики).

У селі є школа, ліцей механізації сільського господарства, бібліотека.

Оскільки прямо біля Одноробівки проходить кордон з Росією, вона досить часто згадується в ЗМІ з 1990-х років як місце вилучення різних цінностей (наприклад, ікон) і контрабанди.

Також[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. рос. дореф. Харьковская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1864 года, томъ XLVI. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1869 — XCVI + 209 с.
  2. Мартиролог. Харківська область, ст. 843—844