Озоносфера

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Озоновий шар)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Розподіл озону в атмосфері (парціальний тиск залежно від висоти)

Озо́носфера, озоновий шар, озоновий екран — шар атмосфери (стратосфери), в межах якого концентрація молекул озону3) в 10 разів вища, ніж біля поверхні Землі. Озоновий шар лежить в стратосфері на висоті від 15 до 35 км.

Завдяки порівняно високій концентрації озону тут інтенсивно поглинається ультрафіолетова частина сонячної радіації. Тому озоновий шар має виняткове значення для розвитку життя на Землі, перешкоджаючи потраплянню на поверхню планети короткохвильового ультрафіолетового проміння, згубного для живих організмів.

Історія відкриття[ред. | ред. код]

Озоновий шар відкрили 1913 року Шарль Фабрі та Анрі Буїсон. У 1920-х роках озоновий шар активно досліджував професор оксфордського університету Ґордон Добсон, на честь якого названо одиницю вимірювання товщини озонового шару — одиниця Добсона. 1928 року Добсон організував світову мережу нагляду за озоновим шаром[джерело?], яка працює й досі.

Роль озонового шару для життя на Землі[ред. | ред. код]

Озоновий шар поглинає ультрафіолетове випромінювання, небезпечне для живих організмів.

Проте життя на планеті Земля зародилося, вочевидь, в умовах відсутності озонового шару, оскільки збагачена киснем атмосфера — результат діяльності живих організмів.

Озонова діра[ред. | ред. код]

Докладніше: Озонова діра

Озонова діра — локальне зменшення концентрації озону в озоновому шарі Землі, пов'язане з різноманітними чинниками, у тому числі й антропогенними, дією фреонів, зменшенням кількості кисню при запусках космічних кораблів та польотами реактивних літаків[1].

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Scientific Assessment of Ozone Depletion: 2006 : [арх. 30 січня 2018 року] // World Meteorological Organization. — Дата звернення: 30 січня 2018 року. — Цитата: «
    These and other recent scientific findings strengthen the conclusion of the previous assessment that the weight of scientific evidence suggests that the observed middle- and high-latitude ozone losses are largely due to anthropogenic chlorine and bromine compounds.
    Ці та інші нещодавно одержані наукові дані укріпили висновок попередніх оцінок в тому, що перевага на користь наукових доказів свідчить про те, що втрата озону в середніх і високих широтах загалом обумовлена антропогенними хлор- і бромвмісними сполуками (CFC)».

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]