Оксанченко Олександр Якович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Олександр Якович Оксанченко
UA-OF5-COL-GSB-H(2015).png Полковник
Олександр Оксанченко.jpg
Загальна інформація
Народження 26 квітня 1968(1968-04-26)
Маломихайлівка, Покровський район, Дніпропетровська область, Українська РСР, СРСР
Смерть 25 лютого 2022(2022-02-25) (53 роки)
Київ, Україна
(загибель у повітряному бою[1])
Alma Mater Харківське вище військове авіаційне училище льотчиків ім. С. І. Грицевця
Військова служба
Роки служби 1989—2018, 2022
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС Emblem of the Ukrainian Air Force.svg Повітряні сили
Формування
831-а бригада тактичної авіації.png
 831 БрТА
Війни / битви

Російсько-українська війна

Нагороди та відзнаки
Герой України
Орден Данила Галицького
Медаль «За військову службу Україні»

Олександр Якович Оксанченко (26 квітня 1968, с. Маломихайлівка, Покровський район, Дніпропетровська область, Українська РСР, СРСР — 25 лютого 2022, Київ, Україна) — український військовий льотчик[2], полковник, військовий льотчик І класу, Герой України (28 лютого 2022, посмертно)[1].

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився 26 квітня 1968 року в с. Маломихайлівка Покровського району Дніпропетровської області.

З 1975 року по 1985 рік навчався в Маломихайлівській середній школі.

З 1985 року по 1989 рік навчався в Харківському вищому військовому авіаційному училищі льотчиків ім. С. І. Грицевця.

У 1989—2018 роках проходив військову службу на льотних посадах від льотчика-інструктора до заступника командира військової частини з льотної підготовки: до 1996 року в м. Дніпропетровську, з 1996 року по 2022 рік — в м. Миргороді Полтавської області на посадах заступника командира з льотної підготовки та інструктора-пілота 831-ї бригади тактичної авіації (м. Миргород).

Учасник АТО.

Неодноразово представляв країну та займав призові місця в авіаційних пілотажних показах у Великій Британії, Угорщині, Румунії, Польщі[3], Словаччині, Чехії[4], Данії, Бельгії, Мальті[5].

З листопада 2020 року був депутатом Миргородської міської ради 8 скликання.

Був одружений. Мав двох дочок.

Загинув 25 лютого 2022 року у повітряному бою над Києвом, відволікаючи на себе ворожу авіацію[6].

Похований 6 березня 2022 року на військовому цвинтарі у місті Миргороді[7].

Нагороди[ред. | ред. код]

  • звання «Герой України» з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (28 лютого 2022, посмертно) — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі[8][9];
  • Орден Данила Галицького (5 серпня 2016 року) — за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, зразкове виконання військового обов'язку та з нагоди Дня Повітряних Сил Збройних Сил України[10];
  • Медаль «За військову службу Україні» (24 серпня 2013 року) — за вагомий особистий внесок у захист державного суверенітету, забезпечення конституційних прав і свобод громадян, зміцнення економічної безпеки держави, високопрофесійне виконання службового обов’язку та з нагоди 22-ї річниці незалежності України[11];
  • Почесний громадянин м. Миргорода;
  • «Людина року м. Миргорода (2016)».

Вшанування пам'яті[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б Архівована копія. Архів оригіналу за 1 березня 2022. Процитовано 1 березня 2022. 
  2. ↑ Олександр Оксанченко - найкращий льотчик - винищувач (укр.). Архів оригіналу за 28 лютого 2022. Процитовано 28 лютого 2022. 
  3. ↑ Украинские летчики выступили на международном авиапоказе в Польше. Фоторепортаж. gordonua.com. Архів оригіналу за 28 лютого 2022. Процитовано 28 лютого 2022. 
  4. ↑ Оксанченко став найкращим асом на чеському авіашоу. Новини Полтавщини. Архів оригіналу за 28 лютого 2022. Процитовано 28 лютого 2022. 
  5. ↑ Український полковник Олександр Оксанченко переміг на міжнародному авіашоу «Czech International Air Fest-2017» (укр.). Архів оригіналу за 28 лютого 2022. Процитовано 28 лютого 2022. 
  6. ↑ Відволікав на себе ворожу авіацію: у бою загинув найкращий військовий льотчик України Олександр Оксанченко. 01.03.2022, 12:35. Архів оригіналу за 9 березня 2022. Процитовано 11 березня 2022. 
  7. ↑ У Миргороді віддали останню шану військовим льотчикам — Героям України. Архів оригіналу за 8 березня 2022. Процитовано 9 березня 2022. 
  8. ↑ "Збив Іл-76 росіян". 12 нових Героїв України: що про них відомо. LIGA (укр.). 1 березня 2022. Архів оригіналу за 1 березня 2022. Процитовано 28 лютого 2022. 
  9. ↑ Указ Президента України №78/2022 «Про присвоєння звання Герой України». Президент України. 2022. Архів оригіналу за 7 березня 2022. Процитовано 9 березня 2022. 
  10. ↑ Указ Президента України від 5 серпня 2016 року № 327/2016 «Про відзначення державними нагородами України»
  11. ↑ Указ Президента України від 24 серпня 2013 року № 449/2013 «Про відзначення державними нагородами України»
  12. ↑ На честь полеглих Героїв України Степана Чобану та Олександра Оксанченка у Миргороді назвуть вулиці. 22.05.2022, 17:53

Джерела[ред. | ред. код]

Емблема Збройних сил України Це незавершена стаття про українського військовослужбовця чи військовослужбовицю.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Оксанченко_Олександр_Якович&oldid=36232233