Олефір Валерій Миколайович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Валерій Миколайович Олефір
Народився 12 лютого 1981(1981-02-12) (43 роки)
Луганська область
Громадянство Україна Україна
Національність українець
Діяльність Дипломат
Alma mater Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого
Посада Тимчасовий повірений у справах України в Аргентинській Республіці
Термін з 2020
Попередник Арістова Маргарита Олександрівна

Валерій Миколайович Олефір (12 лютого 1981, Луганська область) — український дипломат. Тимчасовий повірений у справах України в Аргентинській Республіці (з 2020)[1].

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 12 лютого 1981 року на Луганщині. У 2003 році закінчив Національну юридичну академію України імені Ярослава Мудрого, правознавець; у 2004 — Харківський Національний Університет ім. В. Н. Каразіна, магістр фінансів; 2004 — Харківський Національний Університет ім. В. Н. Каразіна, кваліфікація філолога, викладача, перекладача. Кандидат економічних наук (2015)[2]. Крім української володіє іспанською, англійською та французькою мовами.

У 2002—2003 рр. — Юрисконсульт СП «Агроімпорт» Харків.

У 2003—2005 рр. — Спеціаліст другої категорії відділу громадянства Департаменту консульської служби МЗС України. У рамках Департаменту переведений на посаду аташе відділу консульсько-правових питань.

У 2005—2006 рр. — Помічник Першого віце-прем'єр-міністра України. У складі Служби Першого віце-прем'єр-міністра України переведений на посаду Прес-секретаря.

У 2006—2016 рр. — Консультант відділу організаційно-протокольного забезпечення Управління забезпечення міжпарламентських зв'язків Апарату Верховної Ради України. У рамках відділу переведений на посаду старшого консультанта. В рамках Управління переведений на посаду головного консультанта відділу забезпечення зв'язків з національними парламентами. Призначений заступником секретаря постійної делегації Верховної Ради України у ПА ОЧЕС та секретарем ПА ЄВРОНЕСТ.

З січня 2017 по липень 2020 рр. — Перший секретар по посаді Радника Посольства України в Аргентинській Республіці[3].

З липня 2020 — Тимчасовий повірений у справах України в Аргентинській Республіці.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Посольство України в Аргентинській Республіці
  2. ↑ НАУКОВЦІ УКРАЇНИ. Рік: 2015. Ступінь: Кандидат. Спеціальність: Економічні науки. 08.00.01 - Економічна теорія та історія економічної думки Місто: Харків. Установа: Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна (Харків)
  3. ↑ Декларації Олефір Валерій Миколайович — каталог електронних декларацій
Європа
Австрія Василь Химинець • Азербайджан Владислав Каневський • Албанія Володимир Шкуров • Бельгія Наталія Аношина (т.п.) • Білорусь Ігор Кизим • Болгарія Олеся Ілащук • Ватикан Андрій Юраш • Велика Британія Едуард Фесько (т.п.) • Вірменія Віктор Гончар (т.п.) • Греція Сергій Шутенко • Грузія Олександр Шульга (т.п.) • Данія Андрій Яневський • Естонія Максим Кононенко • Ірландія Лариса Герасько • Ісландія Ольга Діброва • Іспанія Сергій Погорельцев • Італія Ярослав Мельник • Кіпр Руслан Німчинський • Латвія Анатолій Куцевол • Литва Петро Бешта • Ліхтенштейн Ірина Венедіктова • Північна Македонія Лариса Дір • Мальта Ярослав Мельник • Мальтійський орден Андрій Юраш • Молдова (-) • Нідерланди Олександр Карасевич • Німеччина Олексій Макеєв • Норвегія Ігор Головченко (т.п.) • Польща Василь Зварич • Португалія Марина Михайленко • Росія — • Румунія Ігор Прокопчук • Сан-Марино Ярослав Мельник • Сербія Володимир Толкач • Словаччина Мирослав Кастран • Словенія Андрій Таран • Туреччина Василь Боднар • Угорщина Іштван Балог (т.п.) • Фінляндія Ольга Діброва • Франція Вадим Омельченко • Хорватія Василь Кирилич • Чехія Віталій Усатий (т.п.) • Чорногорія Олег Герасименко • Швейцарія Ірина Венедіктова • Швеція Андрій Плахотнюк
Азія
Афганістан (-) • Бангладеш (-) • Бахрейн Дмитро Сенік • Бруней Катерина Зеленко • Бутан (-) • В'єтнам Олександр Гаман • Ізраїль Євген Корнійчук • Індія Олександр Поліщук • Індонезія Василь Гамянін • Ірак Олександр Буравченков (т.п.) • Іран Євген Кравченко (т.п.) • Йорданія Мирослава Щербатюк • Казахстан Сергій Павленко (т.п.) • Камбоджа Олександр Гаман • Катар Андрій Кузьменко • Киргизстан Валерій Жовтенко • КНР Павло Рябікін • Кувейт Олександр Балануца • Ліван Валерій Григораш (т.п.) • Малайзія Денис Михайлюк (т.п.) • Мальдіви (-) • Монголія Дмитро Пономаренко • Непал (-) • ОАЕ Дмитро Сенік • Пакистан Маркіян Чучук • Південна Корея Дмитро Пономаренко • Саудівська Аравія Анатолій Петренко • Сінгапур Катерина Зеленко • Таджикистан Валерій Євдокимов • Таїланд Павло Орел (т.п.) • Туркменістан Віктор Майко • Узбекистан Микола Дорошенко • Шрі-Ланка (-) • Японія Сергій Корсунський
Африка
Північна Америка
Південна Америка
Австралія
Міжнародні
організації
Організація об'єднаних націй ООН — Сергій Кислиця • ЮНЕСКО ЮНЕСКО — Вадим Омельченко • Міжнародні організації у Відні — Євген Цимбалюк • Міжнародні організації у Женеві — Євгенія Філіпенко • Європейський Союз Рада Європи — Борис Тарасюк • Європейський Союз ЄС — Всеволод Ченцов • НАТО НАТО — Наталія Галібаренко • Дунайська комісія — Любов Непоп • Міжнародна організація цивільної авіації — Юлія Ковалів • Міжнародна морська організація — • Організація із заборони хімічної зброї — • Організація Чорноморського економічного співробітництва — Роман Недільський • Всесвітня туристична організація — Сергій Погорельцев • Продовольча та сільськогосподарська організація ООН — Ярослав Мельник • Програма ООН з навколишнього середовища — (-) • Організація об'єднаних націй Програма ООН з населених пунктів — Євген Цимбалюк • Асоціація держав Південно-Східної Азії — Василь Гамянін • Світова організація торгівлі — Тарас Качка
(т.п.) — тимчасовий повірений
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Олефір_Валерій_Миколайович&oldid=38200894