Нагорний Микола Вікторович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інших людей із таким прізвищем: Нагорний.
Нагорний Микола Вікторович
Народився 15 лютого 1969(1969-02-15) (55 років)
Київська область
Громадянство Україна Україна
Національність українець
Діяльність Дипломат
Alma mater Військовий інститут іноземних мов
Посада Надзвичайний і Повноважний Посол України в Лівії
Термін 2010–2020
Попередник Латій Геннадій Георгійович
Нагороди
орден «За заслуги» III ступеня

Микола Вікторович Нагорний (нар. 15 лютого 1969) — український дипломат. Колишній посол України в Лівії та Тунісі, посол України в Єгипті з 9 березня 2022 року[1]. Посол України в Судані за сумісництвом з 21 лютого 2023 року[2].

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився 15 лютого 1969 року в селі Іванівка, Ставищенського району Київської області. 1991 року закінчив Військовий інститут іноземних мов, перекладач-референт арабської мови та івриту. Володіє іноземними мовами: арабська, іврит.

У 1991—1993 — працював в системі Міністерства оборони СРСР.

З квітня 1993 до серпня 1993 — третій секретар відділу країн Близького і Середнього Сходу та Африки Управління двосторонніх відносин МЗС України.

Із серпня 1993 до серпня 1995 — третій секретар відділу країн Близького і Середнього Сходу Першого територіального управління МЗС України

Із серпня 1995 до квітня 1996 — другий секретар відділу країн БСС Управління Азії, Тихоокеанського регіону, Близького і Середнього Сходу та Африки МЗС України.

З квітня 1996 до травня 2000 — другий секретар Посольства України в Саудівській Аравії.

З травня 2000 до липня 2001 — другий секретар відділу країн АТР П'ятого територіального управління Департаменту двостороннього співробітництва МЗС України.

З липня 2001 до грудня 2005 — перший секретар, радник Посольства України в Сирійській Арабській Республіці. З грудня 2005 до липня 2010 — радник, заступник директора третього територіального департаменту — начальник відділу країн Близького Сходу МЗС України.

16 липня 2010 до 15 червня 2020 року — посол України в Лівії[3][4][5]. З 18 жовтня 2013[6] посол України в Чаді за сумісництвом.

З 19 березня 2015 року до 15 червня 2020 року — посол України в Тунісі за сумісництвом.[7][8]

Призначений послом України в Єгипті 9 березня 2022 року[1].

21 лютого 2023 року призначений послом України в Республіці Судан за сумісництвом[2].

Дипломатичний ранг[ред. | ред. код]

  • Надзвичайний і Повноважний Посланник першого класу (2013)[9]
  • Надзвичайний і Повноважний Посол України[10].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б Указ Президента України від 9 березня 2022 року № №121/2022 «Про призначення М.Нагорного Надзвичайним і Повноважним Послом України в Арабській Республіці Єгипет»
  2. ↑ а б Указ Президента України від 21 лютого 2023 року № 83/2023 «Про призначення М.Нагорного Надзвичайним і Повноважним Послом України в Республіці Судан»
  3. ↑ УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ № 774/2010 Про призначення М.Нагорного Надзвичайним і Повноважним Послом України у Великій Соціалістичній Народній Лівійській Арабській Джамагирії. Архів оригіналу за 21 серпня 2010. Процитовано 10 листопада 2011.
  4. ↑ УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ № 218/2013 від 17 квітня 2013 року «Про внесення змін до Указу Президента України від 16 липня 2010 року № 774». Архів оригіналу за 22 квітня 2013. Процитовано 17 квітня 2013.
  5. ↑ Зеленський звільнив двох послів. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 15 червня 2020. Процитовано 15 червня 2020.
  6. ↑ УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ № 576/2013 Про призначення М.Нагорного Надзвичайним і Повноважним Послом України в Республіці Чад. Архів оригіналу за 20 жовтня 2013. Процитовано 19 жовтня 2013.
  7. ↑ УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ № 153/2015 Про призначення М.Нагорного Надзвичайним і Повноважним Послом України в Туніській Республіці
  8. ↑ Указ Президента України від 15 червня 2020 року № 224/2020 «Про звільнення М.Нагорного з посад Надзвичайного і Повноважного Посла України у Державі Лівія, Надзвичайного і Повноважного Посла України в Республіці Чад та Надзвичайного і Повноважного Посла України в Туніській Республіці»
  9. ↑ УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ № 466/2013 Про присвоєння дипломатичних рангів. Архів оригіналу за 22 грудня 2013. Процитовано 20 березня 2015.
  10. ↑ Указ Президента України №-252/2017 від 24.08.2017 Про присвоєння дипломатичних рангів. Архів оригіналу за 25 серпня 2017. Процитовано 25 серпня 2017.

Посилання[ред. | ред. код]

Європа
Австрія Василь Химинець • Азербайджан Владислав Каневський • Албанія Володимир Шкуров • Бельгія Наталія Аношина (т.п.) • Білорусь Ігор Кизим • Болгарія Олеся Ілащук • Ватикан Андрій Юраш • Велика Британія Едуард Фесько (т.п.) • Вірменія Віктор Гончар (т.п.) • Греція Сергій Шутенко • Грузія Олександр Шульга (т.п.) • Данія Андрій Яневський • Естонія Максим Кононенко • Ірландія Лариса Герасько • Ісландія Ольга Діброва • Іспанія Сергій Погорельцев • Італія Ярослав Мельник • Кіпр Руслан Німчинський • Латвія Анатолій Куцевол • Литва Петро Бешта • Ліхтенштейн Ірина Венедіктова • Північна Македонія Лариса Дір • Мальта Ярослав Мельник • Мальтійський орден Андрій Юраш • Молдова (-) • Нідерланди Олександр Карасевич • Німеччина Олексій Макеєв • Норвегія Ігор Головченко (т.п.) • Польща Василь Зварич • Португалія Марина Михайленко • Росія — • Румунія Ігор Прокопчук • Сан-Марино Ярослав Мельник • Сербія Володимир Толкач • Словаччина Мирослав Кастран • Словенія Андрій Таран • Туреччина Василь Боднар • Угорщина Іштван Балог (т.п.) • Фінляндія Ольга Діброва • Франція Вадим Омельченко • Хорватія Василь Кирилич • Чехія Віталій Усатий (т.п.) • Чорногорія Олег Герасименко • Швейцарія Ірина Венедіктова • Швеція Андрій Плахотнюк
Азія
Афганістан (-) • Бангладеш (-) • Бахрейн Дмитро Сенік • Бруней Катерина Зеленко • Бутан (-) • В'єтнам Олександр Гаман • Ізраїль Євген Корнійчук • Індія Олександр Поліщук • Індонезія Василь Гамянін • Ірак Олександр Буравченков (т.п.) • Іран Євген Кравченко (т.п.) • Йорданія Мирослава Щербатюк • Казахстан Сергій Павленко (т.п.) • Камбоджа Олександр Гаман • Катар Андрій Кузьменко • Киргизстан Валерій Жовтенко • КНР Павло Рябікін • Кувейт Олександр Балануца • Ліван Валерій Григораш (т.п.) • Малайзія Денис Михайлюк (т.п.) • Мальдіви (-) • Монголія Дмитро Пономаренко • Непал (-) • ОАЕ Дмитро Сенік • Пакистан Маркіян Чучук • Південна Корея Дмитро Пономаренко • Саудівська Аравія Анатолій Петренко • Сінгапур Катерина Зеленко • Таджикистан Валерій Євдокимов • Таїланд Павло Орел (т.п.) • Туркменістан Віктор Майко • Узбекистан Микола Дорошенко • Шрі-Ланка (-) • Японія Сергій Корсунський
Африка
Північна Америка
Південна Америка
Австралія
Міжнародні
організації
Організація об'єднаних націй ООН — Сергій Кислиця • ЮНЕСКО ЮНЕСКО — Вадим Омельченко • Міжнародні організації у Відні — Євген Цимбалюк • Міжнародні організації у Женеві — Євгенія Філіпенко • Європейський Союз Рада Європи — Борис Тарасюк • Європейський Союз ЄС — Всеволод Ченцов • НАТО НАТО — Наталія Галібаренко • Дунайська комісія — Любов Непоп • Міжнародна організація цивільної авіації — Юлія Ковалів • Міжнародна морська організація — • Організація із заборони хімічної зброї — • Організація Чорноморського економічного співробітництва — Роман Недільський • Всесвітня туристична організація — Сергій Погорельцев • Продовольча та сільськогосподарська організація ООН — Ярослав Мельник • Програма ООН з навколишнього середовища — (-) • Організація об'єднаних націй Програма ООН з населених пунктів — Євген Цимбалюк • Асоціація держав Південно-Східної Азії — Василь Гамянін • Світова організація торгівлі — Тарас Качка
(т.п.) — тимчасовий повірений
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Нагорний_Микола_Вікторович&oldid=38538773