Клименко Юрій Аркадійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Клименко Юрій Аркадійович
Клименко Юрій Аркадійович
Клименко Юрій Аркадійович
Надзвичайний і Повноважний Посол України в Аргентині
з 26 грудня 2022
Прем'єр-міністр: Денис Шмигаль
Президент: Володимир Зеленський
Попередник: Небрат Сергій Станіславович, т.п.
Постійний представник України при Відділенні ООН та інших міжнародних організаціях у Женеві
11 жовтня 2013 — 6 квітня 2021
Попередник: Маймескул Микола Іванович
Наступник: Філіпенко Євгенія Іллівна
 
Народження: 27 липня 1969(1969-07-27) (54 роки)
Боярка, Києво-Святошинський район, Київська область, Українська РСР, СРСР
Країна: Україна
Освіта: Юридичний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка
У Вікіпедії є статті про інших людей із таким прізвищем: Клименко.

Юрій Аркадійович Клименко (27 липня 1969, Боярка, Київська область) — український дипломат. Постійний представник України при Відділенні ООН та інших міжнародних організаціях у Женеві (2013—2021). Надзвичайний і Повноважний Посол України в Аргентині (з 2022)[1].

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 27 липня 1969 року в місті Боярка на Київщині. Закінчив Київський національний університет ім Т.Шевченка, романо-германський (1992) та юридичний (1999) факультети. У 1997 році Женевський центр політики у галузі безпеки. Кандидат політичних наук[2]. Вільно володіє англійською, іспанською, російською мовами, а також французькою (на робочому рівні).

У 1992—1996 рр. — працював в Управлінні контролю над озброєннями та військово-технічного співробітництва (УКОВТС) МЗС України.[3]

У 1996—1998 рр. — обіймав посаду помічника заступника Міністра закордонних справ України.

У 1998—2000 рр. — працював в Посольствах України в державах Бенілюкс.

У 2000—2003 рр. — працював в Посольстві України в США.

У 2003—2004 рр. — заступник начальника Управління контролю над озброєнням та військово-технічним співробітництвом (УКОВТС).

У 2004—2005 рр. — начальник IV Територіального управління (Західна півкуля) МЗС України.

У 2005—2006 рр. — обіймав посаду Генерального консула України в Салоніках (Грецька Республіка).

У 2006—2010 рр. — Генеральний консул України в Барселоні (Іспанія).

У 2010—2011 рр. — заступник Керівника Головного управління міжнародних відносин — керівник управління двостороннього співробітництва Адміністрації Президента України.

У 2011—2013 рр. — перший заступник Керівника Головного управління з питань міжнародних відносин Адміністрації Президента України.[4]

З 11 жовтня 2013[5] до 6 квітня 2021 року[6] — Постійний представник України при Відділенні ООН та інших міжнародних організаціях у Женеві.

З 8 лютого 2022 року[7] до 26 грудня 2022 року[8] — Спеціальний представник України з питань придністровського врегулювання.

З 26 грудня 2022 року[1] — Надзвичайний і Повноважний Посол України в Аргентині.

Дипломатичний ранг[ред. | ред. код]

  • Надзвичайний і Повноважний Посол України.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №888/2022 Про призначення Ю.Клименка Надзвичайним і Повноважним Послом України в Аргентинській Республіці
  2. ↑ Військово — політичне союзницьке співробітництво як чинник геополітичної стабілізації в Європі: автореф. дис … канд. політ. наук / Ю. А. Клименко . — К. : Б.в., 2011 . — 20 с. Архів оригіналу за 5 Березня 2016. Процитовано 30 Березня 2022.
  3. ↑ РОЗПОРЯДЖЕННЯ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ від 18 вересня 1992 року N 144/92-рп Про склад делегації України на Форум НБСЄ. Архів оригіналу за 7 квітня 2014. Процитовано 2 квітня 2014.
  4. ↑ УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ № 364/2012 Питання Української частини Українсько-Російської міждержавної комісії. Архів оригіналу за 27 Січня 2014. Процитовано 2 Квітня 2014.
  5. ↑ Указ Президента України № 560/2013 Про призначення Ю. Клименка Постійним представником України при Відділенні ООН та інших міжнародних організаціях у Женеві. Архів оригіналу за 5 Березня 2016. Процитовано 2 Квітня 2014.
  6. ↑ УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ № 146/2021 Про звільнення Ю.Клименка з посади Постійного представника України при Відділенні ООН та інших міжнародних організаціях у Женеві. Архів оригіналу за 6 Квітня 2021. Процитовано 8 Квітня 2021.
  7. ↑ Указ Президента України від 8 лютого 2022 року № 45/2022 «Питання Спеціального представника України з питань придністровського врегулювання»
  8. ↑ Указ Президента України від 26 грудня 2022 року № 887/2022 «Питання Спеціального представника України з питань придністровського врегулювання».

Посилання[ред. | ред. код]

Україна Представники України при міжнародних організаціях в Женеві
 УРСР
Україна Україна
Європа
Австрія Василь Химинець • Азербайджан Владислав Каневський • Албанія Володимир Шкуров • Бельгія Наталія Аношина (т.п.) • Білорусь Ігор Кизим • Болгарія Олеся Ілащук • Ватикан Андрій Юраш • Велика Британія Едуард Фесько (т.п.) • Вірменія Віктор Гончар (т.п.) • Греція Сергій Шутенко • Грузія Олександр Шульга (т.п.) • Данія Андрій Яневський • Естонія Максим Кононенко • Ірландія Лариса Герасько • Ісландія Ольга Діброва • Іспанія Сергій Погорельцев • Італія Ярослав Мельник • Кіпр Руслан Німчинський • Латвія Анатолій Куцевол • Литва Петро Бешта • Ліхтенштейн Ірина Венедіктова • Північна Македонія Лариса Дір • Мальта Ярослав Мельник • Мальтійський орден Андрій Юраш • Молдова (-) • Нідерланди Олександр Карасевич • Німеччина Олексій Макеєв • Норвегія Ігор Головченко (т.п.) • Польща Василь Зварич • Португалія Марина Михайленко • Росія — • Румунія Ігор Прокопчук • Сан-Марино Ярослав Мельник • Сербія Володимир Толкач • Словаччина Мирослав Кастран • Словенія Андрій Таран • Туреччина Василь Боднар • Угорщина Іштван Балог (т.п.) • Фінляндія Ольга Діброва • Франція Вадим Омельченко • Хорватія Василь Кирилич • Чехія Віталій Усатий (т.п.) • Чорногорія Олег Герасименко • Швейцарія Ірина Венедіктова • Швеція Андрій Плахотнюк
Азія
Афганістан (-) • Бангладеш (-) • Бахрейн Дмитро Сенік • Бруней Катерина Зеленко • Бутан (-) • В'єтнам Олександр Гаман • Ізраїль Євген Корнійчук • Індія Олександр Поліщук • Індонезія Василь Гамянін • Ірак Олександр Буравченков (т.п.) • Іран Євген Кравченко (т.п.) • Йорданія Мирослава Щербатюк • Казахстан Сергій Павленко (т.п.) • Камбоджа Олександр Гаман • Катар Андрій Кузьменко • Киргизстан Валерій Жовтенко • КНР Павло Рябікін • Кувейт Олександр Балануца • Ліван Валерій Григораш (т.п.) • Малайзія Денис Михайлюк (т.п.) • Мальдіви (-) • Монголія Дмитро Пономаренко • Непал (-) • ОАЕ Дмитро Сенік • Пакистан Маркіян Чучук • Південна Корея Дмитро Пономаренко • Саудівська Аравія Анатолій Петренко • Сінгапур Катерина Зеленко • Таджикистан Валерій Євдокимов • Таїланд Павло Орел (т.п.) • Туркменістан Віктор Майко • Узбекистан Микола Дорошенко • Шрі-Ланка (-) • Японія Сергій Корсунський
Африка
Північна Америка
Південна Америка
Австралія
Міжнародні
організації
Організація об'єднаних націй ООН — Сергій Кислиця • ЮНЕСКО ЮНЕСКО — Вадим Омельченко • Міжнародні організації у Відні — Євген Цимбалюк • Міжнародні організації у Женеві — Євгенія Філіпенко • Європейський Союз Рада Європи — Борис Тарасюк • Європейський Союз ЄС — Всеволод Ченцов • НАТО НАТО — Наталія Галібаренко • Дунайська комісія — Любов Непоп • Міжнародна організація цивільної авіації — Юлія Ковалів • Міжнародна морська організація — • Організація із заборони хімічної зброї — • Організація Чорноморського економічного співробітництва — Роман Недільський • Всесвітня туристична організація — Сергій Погорельцев • Продовольча та сільськогосподарська організація ООН — Ярослав Мельник • Програма ООН з навколишнього середовища — (-) • Організація об'єднаних націй Програма ООН з населених пунктів — Євген Цимбалюк • Асоціація держав Південно-Східної Азії — Василь Гамянін • Світова організація торгівлі — Тарас Качка
(т.п.) — тимчасовий повірений
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Клименко_Юрій_Аркадійович&oldid=42352634