Орландо: біографія
 | |
| Автор | Вірджинія Вулф |
|---|---|
| Країна | Велика Британія |
| Мова | англійська |
| Тема | ЛГБТ |
| Жанр | фентезі |
| Видано | жовтень 1928 |
| Видано українською | "Ще одну сторінку", 2024 |
| Сторінок | 288 |
| Попередній твір | До маяка |
| Наступний твір | Хвилі |
«Орландо: біографія» — роман британської письменниці Вірджинії Вулф, уперше опублікований 11 жовтня 1928 року. Натхненний сімейною історією аристократичної письменниці Віти Секвіллл-Вест, коханої та близької подруги Вулф, «Орландо» — це історія англійської літератури в сатиричній формі пригод поета, який раптово змінює стать на жіночу й живе століттями, зустрічаючи ключових постатей історії англійської літератури. Книга, яка вважається класикою фемінізму, є об'єктом багатьох досліджень, пов'язаних із жіночою літературою та гендером.
Історія[ред. | ред. код]
ВІрджинія Вулф і Віта Секвілл-Вест входили до Bloomsbury Group, відомої ліберальними поглядами на сексуальність. Між ними почалися сексуальні та романтичні стосунки, які тривали 10 років і довгий час після яких вони продовжували дружбу.
Натхнення «Орландо» Вітою підкреслює сама Вулф, яка записала в щоденнику ідею твору 5 жовтня 1927 року: «І миттєво звичайні захопливі методи приходять у мій розум: біографія, що починається в 1500 році і продовжується до наших днів, називається Орландо: Віта; тільки зі зміною однієї статі на іншу».[1]
Передати історію безперешкодно Вулф не могла: гомосексуальна література в той час не дозволялася. Щоб обійти цю заборону, і була покликана ідея змінити стать дійової особи.
Найджел Ніколсон, син Секвілл-Вест, писав: «Вплив Віти на Вірджинію проявляється в „Орландо“, найдовшому й найчарівнішому любовному листі в літературі, у якому вона досліджує Віту, переплітає її зі століттями, кидає її від однієї статі до іншої, грається з нею, одягає її в хутро, мережива та смарагди, дражнить її, фліртує з нею, скидає навколо неї пелену туману».[2]
Вплив і визнання[ред. | ред. код]
«Орландо» мав успіх, як у критичному, так і у фінансовому плані, і гарантував фінансову стабільність Вулфів.[3] Загалом його сприймали не тільки як високу літературу, а як пліткарський роман про Секвіллл-Вест. Однак рецензія на книгу в New York Times визнала важливість твору як експерименту з новими формами літератури.[4]
Назва роману також стала актуальною для жіночого письма загалом, оскільки це один з найвідоміших творів, який безпосередньо розглядає тему статі. Наприклад, проєкт Кембриджського університету з історії жіночого письма на Британських островах був названий на честь цієї книги.[5]
5 листопада 2019 року BBC News внесло «Орландо» у свій список 100 найвпливовіших романів.[6]
Адаптації[ред. | ред. код]
Роман був екранізований та ставився в театрі кілька разів.
У 1981 році Ульріке Оттінгер адаптувала його для свого фільму «Чудовий Орландо».
У 1989 році режисер Роберт Вілсон і письменник Дарріл Пінкні[7] почали співпрацю над театральною постановкою для одного актора.[8] Британська прем'єра відбулася на Единбурзькому фестивалі в 1996 році, головну роль виконала Міранда Річардсон[9][10].
Екранізація режисерки Саллі Поттер під простою назвою «Орландо» вийшла на екрани в 1992 році з Тільдою Свінтон у головній ролі.
Прем'єра сценічної адаптації Сари Рул відбулася в Нью-Йорку в 2010 році, а ще одна версія відбулася в лондонському театрі Гарріка у 2022 році з Еммою Коррін у головній ролі та режисером Майклом Грандіджем.
Роман також був адаптований для опери.[11]
Переклад українською[ред. | ред. код]
Уперше роман «Орландо» був перекладений в 2024 році видавництвом «Ще одну сторінку».
Джерела[ред. | ред. код]
- Вулф В. Орландо: біографія / [з англ. пер. Тамара Дуда]. Київ: Ще одну сторінку, 2024. 288 с. (Класична проза).
Покликання[ред. | ред. код]
- Поронюк О. Б. Функція хронозрушень у романі Вірджинії Вулф «Орландо» // Вісник Львівського університету. Серія: Іноземні мови. 2012. Вип. 20(2). С. 74–81.
- Огляд: Вірджинія Вулф. Орландо // Books Ro.
- 3 книжки Вірджинії Вулф, які потрібно прочитати // Vogue.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Karbo, Karen (2018). In Praise of Difficult Women: Life Lessons From 29 Heroines Who Dared to Break the Rules. Washington, D.C. с. 194. ISBN 978-1-426-21795-1. OCLC 1026408838.
- ↑ Blamires, Harry (1983). A Guide to twentieth century literature in English. London: Methuen. ISBN 0-416-36450-0. OCLC 9731959.
- ↑ Virginia Woolf's Orlando: The Book as Critic. www.tetterton.net. Процитовано 7 May 2016.
- ↑ Chase, Cleveland B. (21 жовтня 1928). Mrs. Woolf Explores the "Time" Element in Human Relationships. The New York Times. Процитовано 7 May 2016.
[O]nce more Mrs. Woolf has broken with tradition and convention and has set out to explore still another fourth dimension of writing.
- ↑ Home | Orlando: Women's writing. orlando.cambridge.org. Процитовано 26 березня 2024.
- ↑ 100 'most inspiring' novels revealed by BBC Arts. BBC News. 5 листопада 2019. Процитовано 10 листопада 2019.
The reveal kickstarts the BBC's year-long celebration of literature.
- ↑ Darryl Pinckney | United Agents. www.unitedagents.co.uk (англ.). Процитовано 2 квітня 2018.
- ↑ Maria Nadotti on Robert Wilson's Orlando. Процитовано 2 квітня 2018.
- ↑ He's not afraid of Virginia Woolf. The Telegraph (брит.). 16 серпня 1996. ISSN 0307-1235. Архів оригіналу за 26 лютого 2016. Процитовано 2 квітня 2018.
- ↑ Riding, Alan (19 серпня 1996). Theater Seizes Days or Nights At Edinburgh. The New York Times (амер.). ISSN 0362-4331. Процитовано 2 квітня 2018.
- ↑ 3 книжки Вірджинії Вульф, які потрібно прочитати. vogue.ua (укр.). 25 січня 2023. Процитовано 26 березня 2024.
| ||||||||||||||||||||||
