Орленко Леонід Михайлович

Орленко Леонід Михайлович
Народження	2 травня 1925(1925-05-02) Тарасівка, Пологівський район, Запорізька область, Українська СРР, СРСР
Смерть	1994
Країна	СРСР  Україна
Навчання	Санкт-Петербурзька державна художньо-промислова академія імені О. Л. Штігліца
Діяльність	художник
Вчитель	Sergei Petrovd, Anatoly Kazantsevd і Aleksey Sokolovd
Член	Національна спілка художників України
Партія	КПРС
Учасник	німецько-радянська війна
Нагороди

Леонід Михайлович Орле́нко (нар. 2 травня 1925, Тарасівка — пом. 1994) — український художник-монументаліст; член Спілки художників України з 1964 року. Заслужений художник УРСР з 1975 року.

Біографія

Народився 2 травня 1925 року в селі Тарасівці (тепер Пологівський район Запорізької області, Україна). Від 1932 року жив в Запоріжжі, де відвідував гурток образотворчого мистецтва при міському Палаці піонерів (викладач — І. Ф. Федянин). В 1940 році почав навчатися в Київській художній школі. Брав участь у німецько-радянській війні. Нагороджений медаллю «За перемогу над Німеччиною».

Протягом 1948—1950 років відвідував студію образотворчого мистецтва при київському Будинку офіцерів (викладачі — Леонтій Коштилянчук та Віктор Пузирков). Протягом 1950—1958 років навчався у Ленінградському вищому художньо-промисловому училищі імені В. І. Мухіної (вчителі з фаху — Георгій Рубльов, Анатолій Казанцев, Олексій Соколов, Сергій Петров). В 1950 році взяв участь у створенні мозаїчного панно «Постріл «Аврори»» для станції «Балтійська» ленінградського метрополітену.

З 1958 року працював в Запоріжжі. Член КПРС з 1964 року. Жив в Запоріжжі будинку на вулиці Гоголя № 173, квартира 10. Помер у 1994 році.

Творчість

Працював в галузі декоративно-монументального мистецтва у різних монументальних техніках: вітражу, мозаїки, фрески, рельєфу. Серед робіт:

• розпис у вестибюлі Палацу піонерів (1959; Запоріжжя);
• мозаїчне панно «Радіоелектроніка на службі людини» в радіотехнікумі (1965, у співавторстві з Григорієм Соколенком; Запоріжжя);
• мозаїчне панно «Наші квіти» (1965);
• «Червона Армія найміцніша» (1965);
• панно «Пролетарі всіх країн, єднайтеся!» (1967; Запорізький краєзнавчий музей);
• триптих «Союз робітників і селян» (1970);
• панно «Металурги Запоріжжя» (1972, карбована мідь);
• «Клятва народу» (1975, карбована мідь);
• рельєф «Сім'я сталевара» (1979, карбована мідь).

Брав участь у республіканських виставках з 1964 року, всесоюзних з 1957 року.

Деякі роботи зберігаються в Запорізькому обласному художньому музеї.

Література

• Українські радянські художники. Довідник. — Київ : Мистецтво, 1972. — С. 342.;
• Словник художників України / за ред. М. П. Бажана (відп. ред.) та ін. — К. : Головна редакція Української радянської енциклопедії, 1973. — С. 167.

• Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.;
• Митці України : Енциклопедичний довідник / упоряд. : М. Г. Лабінський, В. С. Мурза ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1992. — С. 435. — ISBN 5-88500-042-5. [Архівовано з першоджерела 12 вересня 2022.]