Пузирков Віктор Григорович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Віктор Григорович Пузирков
Пузирков Віктор Григорович.jpg
Народження 4 жовтня 1918(1918-10-04)
Катеринослав
Смерть 30 жовтня 1999(1999-10-30) (81 рік)
  Київ
Поховання
Громадянство Flag of the Soviet Union.svg СРСР
Flag of Ukraine.svg Україна
Навчання Київський художній інститут
Діяльність художник
Член Спілка художників СРСР
Нагороди
Орден Трудового Червоного Прапора Орден Слави III ступеня
Премії
Сталінська премія Сталінська премія

Ві́ктор Григо́рович Пузирко́в (* 4 жовтня 1918, Катеринослав — 30 жовтня 1999, Київ) — український маляр-мариніст, представник соцреалізму.


Біографія[ред. | ред. код]

Народився 4 жовтня 1918 року в Катеринославі (нині Дніпро). Учасник німецько-радянської війни. Почав займатись малюванням ще в школі, завдяки вчителю малювання, який створив студію і влаштовував виставки учнівських робіт. До кінця навчання він досить пристойно рисував.

В 19381946 роках (з перервами) навчався в Київському художньому інституті, учень Костянтина Єлеви і Олексія Шовкуненка. Під час війни Пузирков був рядовим бійцем-кавалеристом. Він ніколи не воював на морі. Але темою своєї дипломної роботи "Нескорені" обрав подвиг чорноморських моряків і через деякий час повернувся до цієї теми у "Чорноморцях" (1947).

Від 1948 року — викладач цього інституту, від 1957 року — професор. Серед учнів — заслужений художник України Віктор Трубчанінов. Член КПРС з 1954 року.

Могила Віктора Пузиркова

Помер 30 жовтня 1999 року. Похований в Києві на Байковому кладовищі (ділянка № 49а).

Творчість[ред. | ред. код]

Ще в ранньому віці у Пузиркова з'явився потяг до моря. Він вперше побачив море тринадцятирічним підлітком під час поїздки з батьком до Криму. І вже тоді він пробував передати свої враження на папері. Пізніше він став автором сюжетних полотен і пейзажів-марин, у його картинах майже завжди присутні елементи морського пейзажу. У творчості митця поєднується темперамент історичного живописця-баталіста з ліричним обдаруванням марініста.

У картині "Чорноморці", як зазначає Ігор Шаров, зображуючи бойовий епізод - висадку ударного загону бойового десанту, Пузирков показав героїзм і мужність моряків. У нестримному русі бійців, у закличному жесті командира, автор дає відчути, що зображено лише частину значного військового підрозділу, який веде наступ. Мужність і відвагу моряків він психологічно переконливо розкриває в образах трьох бійців на першому плані. В картині вдало поєднано співвідношення між цими основними постатями і групою воїнів на шлюпці, що сприймаються як монолітний, сповнений динаміки силует. У цій картині Пузирков зарекомендував себе і чудовим маріністом, який добре відчуває і передає стихію моря.

Відзнаки[ред. | ред. код]

Народний художник УРСР1963 року). Народний художник СРСР1979 року).

Лауреат двох Сталінських премій (1948, 1950) і Державної премії УРСР імені Тараса Шевченка (1976; за картини «Солдати», «У землянці»).

Нагороджений орденами Трудового Червоного Прапора, Слави 3-го ступеня, медалями.


Твори[ред. | ред. код]

  • «Чорноморці»,
  • «Прибій»,
  • «Тиша»,
  • «Після шторму»,
  • «Біля крим. берегів»,
  • «Відважні»,
  • «У рідному краї» та інші.

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]