Осадча Катерина Олександрівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Катерина Осадча
Финал Голос. Дiти 4. Екатерина Осадчая.jpg
Фінал шоу «Голос. Діти», 2017
Народилася 12 вересня 1983(1983-09-12) (39 років)
Київ, Українська РСР, СРСР
Громадянство Україна Україна
Національність українка
Місце проживання Київ
Діяльність телеведуча, модель
Alma mater Історичний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка
Знання мов українська, англійська і російська
Батько Олександр Осадчий
У шлюбі з Олег Поліщук (2001—2004), Юрій Горбунов (2017-дотепер)
Діти

Ілля (2002) Іван (2017)

Данило (2021)
Нагороди
IMDb ID 9521329

Катери́на Олекса́ндрівна Оса́дча (нар. 12 вересня 1983(19830912), Київ) — українська журналістка, ведуча програм «Світське життя», «Голос країни» (1-3, 6-8 сезони) та «Голос діти» на телеканалі «1+1».

Життєпис[ред. | ред. код]

Катерина Осадча на 1-му Одеському міжнародному кінофестивалі (2010)
Катерина Осадча з Дмитром Шуровим у Зеленому театрі (2014)

Народилася 12 вересня 1983 року в Києві[1]. Батько — Осадчий Олександр Володимирович, генеральний директор ВО «Київприлад»[2]. Мати — домогосподарка, за професією бібліотекарка. Має молодшого на кілька років брата.

Окрім занять у школі, займалася музикою і танцями (в хореографічному ансамблі «Соколята»). У 13 років почала професійну модельну кар'єру, закінчила школу моделей агентства «Багіра». У 14 років, після дев'ятого класу, на три місяці вирушила на зйомки в Токіо[3]. Пізніше знімалась в Німеччині, Англії, Франції. Шкільні випускні іспити здала екстерном через напружений знімальний графік в Парижі[3].

У 18 років закінчила модельну кар'єру і повернулася до України.

У 2001 одружилася з депутатом Олегом Поліщуком. В 2002 році народила сина Іллю. У 2004 році розлучилася з чоловіком[4].

У лютому 2017 року оголосила про офіційний шлюб з Юрієм Горбуновим. 18 лютого 2017 року народила сина Івана.[5]. 19 серпня 2021 року народила третього сина Данила.

Після початку російської військової агресії 24 лютого 2022 року, разом з командою волонтерів створила телеграм-канал «Пошук зниклих», який тільки за квітень 2022 року допоміг знайти понад 1500 людей.[6]

Кар'єра[ред. | ред. код]

Під час першої вагітності Осадча вирішила присвятити себе телевізійній журналістиці. Через недостатнє знання української за чотири місяці після пологів почала займатися з викладачем для відпрацювання навичок мовлення, дикції, постановки голосу[7]. Заочно закінчила історичний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка[8][9].

Перший досвід тележурналістики здобула, працюючи позаштатною кореспонденткою Першого національного каналу[7]. У 2005 році пройшла кастинг і стала ведучою проєкту «Світські хроніки» на телеканалі «Тоніс». У 2007 році стала ведучою програми «Світське життя» на Першому національному[10]. З серпня 2008 року програма почала виходити на телеканалі «1+1»[11].

У 2009 році брала участь у другому сезоні програми «Танцюю для тебе» на каналі «1+1» з партнером Андрієм Крисем[12]. У 2011 році стала ведучою шоу «Голос країни» на «1+1»[13]. У 2012 році на каналі стартувало талант-шоу «Голос. Діти», у якому роль Осадчої як ведучої змінилася — вона допомагала дітям впоратися з хвилюванням перед виходом на сцену.

З 11 жовтня 2015 року була ведучою шоу Маленькі гіганти на «1+1».

31 жовтня 2017 року Осадча стала членкинею журі на революційному реаліті-шоу «Модель XL (1+1)» каналу «1+1». Разом із дизайнером Андре Таном, хореографом Владом Ямою та латвійською моделлю Тетяною Мацкевич обирали обличчя колекції «A.Tan+» серед пишних дівчат[14].

Нагороди та досягнення[ред. | ред. код]

У 2006 році стала лауреаткою Всеукраїнської премії «Жінка ІІІ тисячоліття» в номінації «Перспектива».

У 2007 році зайняла 96 місце в рейтингу «100 найвпливовіших жінок України» за версією журналу «Фокус»[15], в 2013 році — 64-те[16].

У 2009 році зайняла 6 місце у рейтингу «Обличчя Києва» за версією газети «Афіша». Того ж самого року капелюшок Катерини Осадчої у вигляді гави, що сидить на гілці, був відзначений британською газетою «The Daily Telegraph» як один з найбільш екстравагантних на королівських кінних перегонах «Royal Ascot»[17].

У лютому 2018 року Осадча отримала титул «Мами року» за версією «Viva! Найкрасивіші».[18]

У квітні 2018 року стала переможницею головної телевізійної премії країни «Телетріумф» у номінації «ІНТЕРВ’ЮЕР».[19]

Частиною образу Каті Осадчої є екстравагантні капелюшки[2][9][7], на чому було загострено увагу в сатиричному мультсеріалі «Казкова Русь», де вона стала прототипом «Каті Острячої»[20]. Зміна капелюшків Каті Осадчої також стала об'єктом пародії у передачі «Велика різниця по-українськи».[21]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Каті Осадчій – 39: архівні фото, таємниці особистого життя та цікаві факти про телеведучу, про які ви не знали (укр.). Процитовано 15 лютого 2023. 
  2. ↑ а б Катя Осадчая: «Я выношу на поверхность то, о чём говорят в узких кругах» [Архівовано 25 липня 2010 у Wayback Machine.], From-UA (8 червня 2007)
  3. ↑ а б Катя Осадчая: «Я не топ-модель» [Архівовано 6 серпня 2010 у Wayback Machine.], TV.UA (5 серпня 2010)
  4. ↑ Катерина Осадча: «Я взагалі нічого не боюсь» [Архівовано 14 липня 2014 у Wayback Machine.], ТелеПростір (4 травня 2012)
  5. ↑ Катерина Осадча та Юрій Горбунов відсвяткували день народження сина. Офіційний сайт - tsn.ua (укр.). Архів оригіналу за 20 лютого 2020. Процитовано 19 лютого 2020. 
  6. ↑ “ПОШУК ЗНИКЛИХ”: КОМАНДА ВОЛОНТЕРІВ ДОПОМОГЛА ВІДШУКАТИ ВЖЕ БІЛЬШЕ 1500 ЛЮДЕЙ. kyiv.media. 13 травня 2022. Процитовано 31 грудня 2022. 
  7. ↑ а б в Катя Осадчая: Вижу цель — не вижу препятствий [Архівовано 14 липня 2014 у Wayback Machine.], Единственная (6 грудня 2010)
  8. ↑ Ведущая программы «Светская жизнь» на Первом национальном Катя ОСАДЧАЯ: «Екатерина Ющенко пообещала подарить мне все свои шляпки» [Архівовано 24 вересня 2008 у Wayback Machine.], Бульвар Гордона (29 травня 2007)
  9. ↑ а б Катя Осадчая: «Даже в самой сумасшедшей шляпке чувствую себя комфортно» [Архівовано 10 вересня 2010 у Wayback Machine.], KP.UA (21 травня 2010)
  10. ↑ Катя Осадча йде з ТОНІСа і 3 березня з'явиться на Першому національному [Архівовано 2014-07-14 у Wayback Machine.], Телекритика (15 лютого 2007)
  11. ↑ Катя Осадча переходить на «1+1» [Архівовано 2014-07-14 у Wayback Machine.], Телекритика (15 серпня 2008)
  12. ↑ Телеведущая Катя ОСАДЧАЯ: «Готова репетировать даже в самолете» [Архівовано 14 липня 2014 у Wayback Machine.], KP.UA (28 лютого 2009)
  13. ↑ Катя Осадча стане ще однією ведучою «Голосу країни» [Архівовано 2014-07-14 у Wayback Machine.], Телекритика (11 липня 2011)
  14. ↑ Катя Осадча: «У дівчат plus size більше перспектив, ніж у стандартних моделей». 1plus1.ua. ТСН. 31 жовтня 2017. Архів оригіналу за 3 лютого 2018. Процитовано 2 лютого 2018. 
  15. ↑ 100 самых влиятельных женщин Украины. Фокус. 8 листопада 2007. Архів оригіналу за 4 грудня 2012. Процитовано 1 липня 2014. 
  16. ↑ 100 самых влиятельных женщин Украины. Фокус. 28 листопада 2013. Архів оригіналу за 1 липня 2014. Процитовано 1 липня 2014. 
  17. ↑ Катя Осадчая отличилась на знаменитых скачках в Аскоте шляпой-вороной [Архівовано 27 січня 2012 у Wayback Machine.], Корреспондент (22 червня 2009)
  18. ↑ Viva Самые красивые 2018: названы все победители. viva.ua (російська). Viva. (2 лютого 2018). Архів оригіналу за 3 лютого 2018. Процитовано 2 лютого 2018. 
  19. ↑ ПЕРЕМОЖЦІ ГОЛОВНОЇ ТЕЛЕВІЗІЙНОЇ ПРЕМІЇ КРАЇНИ “ТЕЛЕТРІУМФ” 2018. Премія «Телетріумф» (укр.). Архів оригіналу за 28 квітня 2018. Процитовано 27 квітня 2018. 
  20. ↑ Владимир Зеленский считает, что у Кати Осадчей длинный нос [Архівовано 14 липня 2014 у Wayback Machine.], Дуся (2 квітня 2013)
  21. ↑ Ургант та Цекало посміялися над українськими зірками. tochka.net (російською). 17 грудня 2009. Процитовано 9 лютого 2021. 

Посилання[ред. | ред. код]

Вікіцитати містять висловлювання від або про: Осадча Катерина Олександрівна
Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Осадча_Катерина_Олександрівна&oldid=38893975