Прямий

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Тоніс)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Прямий
ТОВ «Телеканал „ПРЯМИЙ“»[1]
Прямий лого.jpg
Країна Україна Україна
Зона мовлення Україна Україна
Час мовлення Цілодобово
Мова мовлення українська
російська
Формат
зображення
576i 16:9 (SDTV)
1080i (HDTV)
Тематика каналу Інфотейнмент
Дата початку
мовлення
24 серпня 2017 (2 роки)
Замінив Україна Tonis
Цифровий
мультиплекс
MX-2 (16)
Засновник Червячук Валентина Луківна
Іваненко Володимир Олександрович
Іваненко Валерія Володимирівна
Козін Андрій Анатолійович
Школьник Юрій Миколайович
Власник(и) Володимир Костерін (2001—2009)
Олександр Янукович (2011—2017)
Володимир Макеєнко (2017—н. ч.)[2]
Ранні назви «Тоніс» (1989—2017)
Голос каналу Олександр Близнюк (2017—н. ч.)
Слоган «Канал незалежної країни» (2017—2018)
«Прямий характер» (2018—2019)
«Пряма (о)позиція» (2019—н. ч)
Сайт prm.ua

«Прямий» — український інформаційний телеканал, що працює у форматі інфотейнменту. До 24 серпня 2017 року мав назву «Тоніс».

Історія[ред. | ред. код]

Період мовлення як телеканал «Тоніс»[ред. | ред. код]

Телеканал був створений 1989 року з центральним офісом у Миколаєві. Того ж року він отримав ліцензію на супутниковий канал WORLDNET. 1992-го головний офіс перенесли до Києва, канал почав мовлення у столиці. Паралельно розпочалося експериментальне супутникове мовлення у рамках проєкту «Слов'янський канал».

«Тоніс» одержав право на мовлення у 12-ти областях України.

З 1997 по 2000 рр. отримав право на мовлення по всій території України з використанням усіх видів сигналу.

З березня 2002 р. «Тоніс» почав мовлення в оновленому форматі.

У червні 2003-го створено підрозділи маркетингу, реклами та PR, розроблено концепцію власного виробництва, поліпшено політику регіонального розвитку.

У грудні 2005-го та в січні 2006-го років канал отримав ліцензію на мовлення в містах: Василівка (Херсонська обл.), Єнакієве (Донецька обл.), Ізюм та Куп'янськ (Харківська обл.), Канів (Черкаська обл.), Ковель (Волинська обл.), Коростень (Житомирська обл.), Кременчук та Лубни (Полтавська обл.), Кривий Ріг, Нікополь, Павлоград та Першотравенськ (Дніпропетровська обл.), Мелітополь (Запорізька обл.), Ніжин (Чернігівська обл.), Первомайськ (Миколаївська обл.), а також в обласних центрах Житомирі, Луганську, Херсоні, Хмельницькому, Чернігові та Сімферополі.

2009 р. телеканал очолив продюсер Юрій Володимирович Нікітін.

У серпні 2011 р. канал отримав ліцензію Нацради з питань телебачення та радіомовлення на місце у цифрових мультиплексах DVB-T2.

З 1 грудня 2011 р. телеканал виробляв власний телевізійний продукт у форматі HD (висока якість), але для збереження обсягів покриття та охоплення аудиторії, канал також формував сигнал і у форматі SD (стандартна якість).

Абревіатура назви «Тоніс» отримала нову трактовку: Твій Об'єктивний Надійний Інформований Співрозмовник.[3]

На початку 2017 року відбулася зміна власника телекомпанії. Анонсувалось, що канал змінить тематику на інформаційно-аналітичну та найімовірніше, змінить свою назву на «Прямий». У травні 2017-го року ця інформація офіційно отримала підтвердження від представників телеканалу. Запуск оновленого каналу планувався на 24 серпня 2017 року.[4][5]

24 серпня 2017 року опівночі «Тоніс» закінчив своє мовлення на програмі «Супервідчуття тварин».

Екологічна тематика[ред. | ред. код]

«Тоніс» став першим серед українських телеканалів в системному розповсюдженні природоохоронної інформації. Програма екологічних новин «Життя» (2008) отримала нагороду «Золоте перо» в номінації «найкращий екологічний проєкт». У 2008-му стартував проєкт «Зелений дозор», який проводить резонансні журналістські розслідування фактів забруднення навколишнього середовища. Телеканал проводив масштабні телевізійні акції — спільний, з фондом Альберта Гора, телемарафон «Жива Земля», присвячений боротьбі з глобальним потеплінням (2007), телемарафон «День Землі» (2010), присвячений захисту навколишнього середовища.[6]

Документальне кіно[ред. | ред. код]

«ТОНІС» виробляв якісну документалістику. В історичній тематиці (2005—2007) були представлені цикли: «Історія України» («Трипільці», «Ольвія», «Царство Феодоро», «Боспорське царство», «Козацтво», «Українська революція — втрачена держава», «Провісники незалежності», Друга світова: «Невідома окупація», «УПА — третя сила», «Партизани», «Остарбайтери», «Правда окопів»). У 2009 р. в ефір вийшов цикл документальних фільмів «Обличчя купюр» про людей, які стали символами країни і чиї зображення розміщені на українських грошах: Володимира Великого, Богдана Хмельницького, Івана Мазепи, Михайла Грушевського, Тараса Шевченка.

У розділі «публіцистика» канал приділяв увагу розвитку нових енергозберігаючих технологій: фільм «Вічні джерела енергії» та боротьбі з тероризмом — фільм «Антитерор».[7]

Аніме[ред. | ред. код]

Програми[ред. | ред. код]

  • «Соціальний пульс»
  • «Соціальний статус»
  • «Країна порад»
  • «Алло, лікарю!»
  • «Алло, адвокате!»
  • «Ронін»
  • «Кінофан»
  • «Щоденник для батьків»
  • «Будь в курсі!»
  • «Цивілізація Incognita»
  • «Світські хроніки»
  • «В гостях у Дмитра Гордона»
  • «Особливий випадок» — проєкт, автором і ведучою якого в 2005 була Тетяна Рамус. Місія програми полягала в психологічній і іміджевій допомозі жінкам, які в своєму житті зайшли в глухий кут. У ролі гостей — зіркових консультантів, у програмах також брали участь, зокрема, олімпійська чемпіонка Лілія Подкопаєва, народна артистка Росії Надія Бабкіна.

Період мовлення як телеканал «Прямий»[ред. | ред. код]

У травні 2017 року український політик Володимир Макеєнко став одноосібним власником телеканалу викупивши 80% акцій у «Тоніс», 10% — у гендиректора телеканалу, 0,5% — у його заступника. Весь статутний фонд телеканалу з 2010 року дорівнював 16 млн. 731 тис. 250 грн.

До цього на телеканал перейшла команда менеджерів з телеканалу NewsOne на чолі з Олексієм Семеновим (який займався запуском і перезапуском каналів 112 Україна (2013-2014) та NewsOne (2015-2017)), включаючи професійних журналістів Матвія Ганапольського і Євгена Кисельова та таких відомих ведучих: Анатолій Анатоліч, Василіса Фролова, Юлія Литвиненко, Павло Рольник, Марина Леончук, Сніжана Єгорова, Юлія Шпачинська, Кароліна Ашіон, Микола Вересень, Світлана Орловська та інших. Новий телеканал був націлений на вікову категорію 40+.

Опівночі 24 серпня 2017 року, у День Незалежності України, телеканал «Тоніс» припинив мовлення та був замінений на інформаційний телеканал «Прямий». Телекананал розпочав свою роботу о 08:00 годині ранку з презентації каналу у прямому ефірі.

У грудні 2017 року телеканал «Прямий» перейшов у власність кіпрської компанії Parlimo Trading Limited, частку в якій через кіпрську фірму Сenterano Trading Limited володіла Dadlaw Nominees Limited — секретарська компанія, після зміни влади стала співвласником лотереї «Українська національна лотерея». Самого лотерейного оператора пов'язували з оточенням Петра Порошенка.

У травні 2018 року змінив графічне оформлення та програмну сітку каналу, зробивши її більш збалансованою.

Влітку 2018 року стало відомо про плани телеканалу створити радіостанцію «Прямий FM», яка передбачала ретрансляцію телеефіру і власні програми з журналістами телеканалу. У липні Прямий подав заявку до Нацради для прорахунку 61 FM частоти у великих містах країни. До квітня 2019 року станція мала частоти у Києві, а також у Дніпропетровській, Донецькій, Запорізькій, Луганській та Полтавській областях.

У серпні 2018 року на той час генеральний продюсер телеканалу Олексій Семенов повідомив що у новому осінньому сезоні «Прямий» змінить сітку мовлення, трансформувавши свої програми в ток-шоу. Для їх запуску канал хоче орендувати павільйон і закупити нове обладнання. Пізніше стало відомо що для зйомок своїх ток-шоу канал орендував студію де раніше знімалося політичне ток-шоу «Шустер LIVE».

У вересні 2018 року канал оновив графічне оформлення та змінив сітку мовлення відкривши ряд нових програм та ток-шоу.

У грудні 2018 року на регіональному цифровому конкурсі в Одеській області ліцензію на мовлення у регіоні отримав новий місцевий телеканал «Одеса 1», що належить Володимиру Макеєнку (99%, через юрособу Прямого — ТОВ «ТК Прямий») та Євгенії Захаровій (1%). В кінці січня 2019 року новостворений телеканал «Харків 1» з групи «Прямого» отримав цифрові ліцензії на мовлення в Харківській області, його власниками були Макеєнко (90%) і Захарова (10%). Обидва телеканалу повинні були розпочати мовлення протягом року, до вересня 2018 року воно так і не було розпочато.

Наприкінці грудня 2018 року телеканал додав переклад жестовою мовою, що знаходиться у правому нижньому куті поруч з логотипом каналу. За словами тодішнього генерального продюсера телеканалу Олексія Семенова

« Вперше в світі глухі люди зможуть повністю дивитися і розуміти інформаційне мовлення. Такого ще не було ніколи. І я сподіваюся, що саме «Прямий» канал заклав основу для того, щоб глухі люди були максимально близькі до інформації[8] »

29 січня 2019 року сталася перекоммутація 5 каналу та Прямого каналу у мережі цифрового телебачення DVB-T2. У результаті Прямий перейшов на мультиплекс МХ-2, таким чином ставши 16 каналом, а 5 канал перейшов на мультиплекс МХ-5 ставши 25 каналом. З чим це пов'язано телеканали так і не надали коментарів[9].

У червні 2019 року стало відомо про те що генеральний продюсер телеканалу Олексій Семенов йде з «Прямого», та переходить на посаду голови холдингу «Новини» бізнес-партнера і політичного соратника Віктора Медведчука – Тараса Козака[10]. Натомість 24 червня виконуючим обов'язки генерального продюсера і гендиректора телеканалу стала його ведуча Світлана Орловська[11].

У червні 2019 року ряд ЗМІ поширили чутки про те що бізнес-партнер та політичний соратник Віктора Медведчука – Тарас Козак, планує купити телеканал Прямий, за який начебто вже була підписана угода яка знаходились на останній стадії. Сам власник телеканалу Володимир Макеєнко відкинув ці чутки, і заявив що канал продаватися не буде, а якщо й буде то у разі чого права на канал отримає колишній президент України Петро Порошенко[12]. Пізніше цю інформацію підтвердила депутат від фракції «Європейська Солідарність» Вікторія Сюмар. За її словами колишній глава держави отримав опціон у разі можливого продажу телеканалу.

Логотипи[ред. | ред. код]

За часів «Тоніс»[ред. | ред. код]

Телеканал «Тоніс» змінив 6 логотипів. З 1992 по 2003 рік перебував у правому нижньому куті. З 2003 по 2017 рік перебував у лівому верхньому куті.

  • З 1 січня 1992 по 31 грудня 1995 року логотип мав вигляд двох квадратів, одного білого, іншого рожевого, оберненого на 45 градусів, поверх них літера «Т» де логотип був непрозорим. Знаходився у правому нижньому куті.
  • З 1 січня 1996 по 20 березня 2002 року логотип мав вигляд глобус, було вписано слово «Тоніс» білого кольору. Знаходився там само.
  • З 21 березня 2002 по 5 жовтня 2003 року логотип мав вигляд літери «Т» білого кольору та червоного квадрата.
  • З 6 жовтня 2003 по 14 березня 2009 року логотип був у вигляді літери «Т» білого кольору у прозорому квадраті з білою окантовкою. Знаходився у лівому верхньому куті.
  • З 15 березня 2009 по 30 листопада 2011 року логотипом була зелена смуга, всередині якої було вписано слово «Тоніс» білого кольору. Знаходився там само.
  • З 1 грудня 2011 по 23 серпня 2017 року, водночас зі зміною формату мовлення (на HD), логотипом було слово «Tonis» латинськими літерами, оформлене у зелених тонах.

За часів «Прямий»[ред. | ред. код]

  • З 24 серпня 2017 по 13 вересня 2018 року логотипом було слово «ПРЯМИЙ» з косими анімаційними лініями над та під ним. Логотип був синього кольору. Знаходився у правому верхньому куті.
  • З 14 вересня 2018 по 9 вересня 2019 року логотип перемістився у правий нижній кут та змінив колір на білий, при цьому зникла анімація у косих ліній. Логотип розміщувався на синій підкладці форми трапеції.
  • З 9 вересня 2019 року логотип розміщується на прямокутній підкладці.

Критика[ред. | ред. код]

Телеканал критикувався за піар влади й президента Порошенка, поєднаний із критикою і нападками на адресу його опонентів на виборах 2019 року, передовсім на Юлію Тимошенко та Володимира Зеленського (найбільше в цьому відзначився ведучий Матвій Ганапольський). Також телеканал відзначився піаром кандидата в президенти Юрія Бойко[13][14][15][16][17][18][19][20].

Відзнаки[ред. | ред. код]

  • 2003 року International Gold Medal Award за якість та ефективність.
  • Лауреати всеукраїнського щорічного конкурсу ЗМІ «Золоте перо» програми «Майстер-клас» (2005), «Світські хроніки» (2006), «Життя» (2008), цикл документальних фільмів про роль українців у другій світовій війні «Ціна перемоги» (2007).
  • У листопаді 2011 р. проект «Зелена варта» здобув перемогу на Всеукраїнському конкурсі «Екологічна якість та безпека» в номінації «Екологічна ініціатива».[21]
  • 2005 р. журналісти телеканалу Дмитро Тузов і Олесь Чередниченко отримали звання Заслужених журналістів України.[22]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ТК ПРЯМИЙ ТОВ. Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення. Процитовано 2019-04-13. 
  2. Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Код ЕГРПОУ 04948693
  3. Архівована копія. Архів оригіналу за 20 вересень 2012. Процитовано 29 липень 2012. 
  4. Яким буде оновлений «Тоніс». ua.telekritika.ua. Процитовано 2017-05-05. 
  5. «Тоніс» найближчим часом змінить назву. ua.telekritika.ua. Процитовано 2017-05-05. 
  6. Архівована копія. Архів оригіналу за 4 вересень 2013. Процитовано 29 липень 2012. 
  7. Архівована копія. Архів оригіналу за 4 вересень 2013. Процитовано 29 липень 2012. 
  8. Прямий канал запроваджує сурдопереклад. detector.media (uk). 2018-12-18. Процитовано 2019-10-11. 
  9. Закусило, Мар'яна (2019-01-10). Прямий канал і 5 канал помінялися місцями в мультиплексах «Зеонбуду». detector.media (uk). Процитовано 2019-10-11. 
  10. Тарас Козак став новим власником каналу ZIK і створив медіахолдинг, який очолив Олексій Семенов. detector.media (uk). 2019-06-14. Процитовано 2019-10-11. 
  11. Закусило, Мар'яна (2019-06-24). Світлана Орловська виконуватиме обов’язки генпродюсера та гендиректора Прямого каналу. detector.media (uk). Процитовано 2019-10-11. 
  12. Власник "Прямого" Володимир Макеєнко спростував чутки про продаж телеканалу. Прямий (en). 2019-06-18. Процитовано 2019-10-11. 
  13. Василіса Фролова на Прямому звинуватила Тимошенко в усіх гріхах (ВІДЕО) (uk). detector.media. Процитовано 2019-01-29. 
  14. «Вонючий пиар». Огляд ток-шоу за 10–16 грудня 2018 року. ms.detector.media. Процитовано 2019-01-29. 
  15. #Перемога на Прямому каналі, #зрада на NewsOne та #істерика у Шуфрича. ms.detector.media. Процитовано 2019-01-29. 
  16. (Column) Равноапостольный Петр. Как Прямой канал отмечал Новый год (ru). detector.media. Процитовано 2019-04-14. 
  17. «Порошенко грає на всіх полях». «Ехо України» б’є рекорди відданості Президентові в новому році. ms.detector.media. Процитовано 2019-01-29. 
  18. Керівники Прямого каналу відмовилися коментувати «чорний піар» про Зеленського (uk). Вибори та ЗМІ. 2019-01-28. Процитовано 2019-01-29. 
  19. Кравець, Роман (2018-12-07). Телевізор і вибори. Кого підтримують Ахметов, Пінчук, Коломойський і Фірташ. Українська правда. 
  20. Кандидати на ТБ: моніторинг показав, кого люблять і ненавидять телеканали. Українська правда. 2019-02-18. 
  21. Архівована копія. Архів оригіналу за 20 вересень 2012. Процитовано 29 липень 2012. 
  22. Архівована копія. Архів оригіналу за 4 вересень 2013. Процитовано 29 липень 2012. 

Посилання[ред. | ред. код]