Прямий

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Тоніс)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Прямий
ТОВ «Телеканал „ПРЯМИЙ“»[1]
Прямий лого.jpg
Країна Україна Україна
Зона мовлення Україна Україна
Час мовлення Цілодобово
Мова мовлення українська
російська
Формат
зображення
576i 16:9 (SDTV)
1080i (HDTV)
Тематика каналу Інфотейнмент
Дата початку
мовлення
24 серпня 2017 року (перезапуск)
Замінив Tonis
Цифровий
мультиплекс
MX-2 (16)
Засновник Червячук Валентина Луківна
Іваненко Володимир Олександрович
Іваненко Валерія Володимирівна
Козін Андрій Анатолійович
Школьник Юрій Миколайович
Власник(и) Володимир Костерін (2001—2009)
Олександр Янукович (2011—2017)
Володимир Макеєнко (2017—н. ч.)[2]
Ранні назви «Тоніс» (1989—2017)
Голос каналу Олександр Близнюк
Слоган «Канал незалежної країни»
Сайт prm.ua

Телеканал «Прямий» — український інформаційний телеканал, що працює у форматі інфотейнменту. До 24 серпня 2017 року мав назву «Тоніс».

Історія[ред. | ред. код]

Період мовлення як телеканал «Тоніс»[ред. | ред. код]

Телеканал створений 1989 року з центральним офісом у Миколаєві. Того ж року він отримав ліцензію на супутниковий канал WORLDNET. 1992-го головний офіс перенесли до Києва, канал почав мовлення у столиці. Паралельно розпочалося експериментальне супутникове мовлення у рамках проекту «Слов'янський канал». «ТОНІС» одержав право на мовлення у 12-ти областях України.

З 1997 по 2000 рр. отримав право мовлення на всій території України з використанням усіх видів сигналу.

З березня 2002 р. «Тоніс» почав мовлення в оновленому форматі.

У червні 2003-го створено підрозділи маркетингу, реклами та PR, розроблено концепцію власного виробництва, поліпшено політику регіонального розвитку.

У грудні 2005-го та в січні 2006-го років канал отримав ліцензію на мовлення в містах: Василівка (Херсонська обл.), Єнакієве (Донецька обл.), Ізюм та Куп'янськ (Харківська обл.), Канів (Черкаська обл.), Ковель (Волинська обл.), Коростень (Житомирська обл.), Кременчук та Лубни (Полтавська обл.), Кривий Ріг, Нікополь, Павлоград та Першотравенськ (Дніпропетровська обл.), Мелітополь (Запорізька обл.), Ніжин (Чернігівська обл.), Первомайськ (Миколаївська обл.), а також в обласних центрах Житомирі, Луганську, Херсоні, Хмельницькому, Чернігові та Сімферополі.

2009 р. телеканал очолив продюсер Юрій Володимирович Нікітін.

У серпні 2011 р. канал отримав ліцензію Нацради з питань телебачення та радіомовлення на місце у цифрових мультиплексах DVB-T2. З 1 грудня 2011 р. телеканал виробляв власний телевізійний продукт у форматі HD (висока якість), але для збереження обсягів покриття та охоплення аудиторії, канал також формував сигнал і в форматі SD (стандартна якість). Абревіатура назви «Тоніс» отримала нову трактовку: Твій Об'єктивний Надійний Інформований Співрозмовник.[3]

На початку 2017 року відбулася зміна власника телекомпанії. Анонсувалось, що канал змінить тематику на інформаційно-аналітичну та найімовірніше, змінить свою назву на «Прямий». Запуск оновленого каналу планувався 24 серпня 2017 року.[4][5]

24 серпня 2017 року о 0:00 закінчив мовлення на програмі «Супервідчуття».

Екологічна тематика[ред. | ред. код]

ТОНІС став першим серед українських каналів в системному розповсюдженні природоохоронної інформації. Програма екологічних новин «Життя» 2008 р. отримала нагороду «Золоте перо» в номінації «найкращий екологічний проект». У 2008-му стартував проект «Зелений дозор», який проводить резонансні журналістські розслідування фактів забруднення навколишнього середовища. Телеканал проводить масштабні телевізійні акції — спільний, з фондом Альберта Гора, телемарафон «Жива Земля», присвячений боротьбі з глобальним потеплінням (2007), телемарафон «День Землі» (2010), присвячений захисту навколишнього середовища.[6]

Документальне кіно[ред. | ред. код]

«ТОНІС» виробляв якісну документалістику. В історичній тематиці (2005—2007) були представлені цикли: «Історія України» («Трипільці», «Ольвія», «Царство Феодоро», «Боспорське царство», «Козацтво», «Українська революція — втрачена держава», «Провісники незалежності», Друга світова: «Невідома окупація», «УПА — третя сила», «Партизани», «Остарбайтери», «Правда окопів»). У 2009 р. в ефір вийшов цикл документальних фільмів «Обличчя купюр» про людей, які стали символами країни і чиї зображення розміщені на українських грошах: Володимира Великого, Богдана Хмельницького, Івана Мазепи, Михайла Грушевського, Тараса Шевченка.

У розділі «публіцистика» канал приділяв увагу розвитку нових енергозберігаючих технологій: фільм «Вічні джерела енергії» та боротьбі з тероризмом — фільм «Антитерор».[7]

Аніме[ред. | ред. код]

Програми[ред. | ред. код]

  • «Соціальний пульс»
  • «Соціальний статус»
  • «Країна порад»
  • «Алло, лікарю!»
  • «Алло, адвокате!»
  • «Ронін»
  • «Кінофан»
  • «Щоденник для батьків»
  • «Будь в курсі!»
  • «Цивілізація Incognita»
  • «Світські хроніки»
  • «В гостях у Дмитра Гордона»
  • «Особливий випадок» — проект, автором і ведучою якого в 2005 була Тетяна Рамус. Місія програми полягала в психологічній і іміджевій допомозі жінкам, які в своєму житті зайшли в глухий кут. У ролі гостей — зіркових консультантів, у програмах також брали участь, зокрема, олімпійська чемпіонка Лілія Подкопаєва, народна артистка Росії Надія Бабкіна.

Період мовлення як телеканал «Прямий»[ред. | ред. код]

24 серпня 2017 року замість телеканалу «Тоніс» розпочав мовлення інформаційний телеканал «Прямий»[8][9][10]. Телеведучими каналу є тележурналісти: Матвій Ганапольський, Євген Кисельов, Юлія Литвиненко, Сніжана Єгорова, Василіса Фролова, Микола Вересень, Світлана Орловська та інші.

14 вересня 2018 року телеканал оновив свою програмну сітку та відкрив сезон ток-шоу серед яких:

  • Новий день
  • Кримінал
  • Ситуація
  • Ток-шоу «Прямий ефір»
  • 18-
  • Споживач
  • Про особисте
  • The Week
  • 18+
  • Підсумки тижня

21 грудня 2018 року телеканал змінив графічне оформлення та додав переклад жестовою мовою, що знаходиться в правому нижньому куті поруч з логотипом.

Логотипи[ред. | ред. код]

За часів «Tonis»[ред. | ред. код]

Телеканал «Тоніс» змінив 6 логотипів. З 1992 по 2003 рік перебував у правому нижньому куті. З 2003 і дотепер перебуває у лівому верхньому куті.

  • З 1 січня 1992 по 31 грудня 1995 року логотип мав вигляд двох квадратів, одного білого, іншого рожевого, оберненого на 45 градусів, поверх них літера «Т» і логотип був непрозорим. Знаходився у правому нижньому куті.
  • З 1 січня 1996 по 20 березня 2002 року логотип мав вигляд глобус, було вписано слово «Тоніс» білого кольору. Знаходився там само.
  • З 21 березня 2002 по 5 жовтня 2003 року логотип мав вигляд літери «Т» білого кольору та червоного квадрата.
  • З 6 жовтня 2003 по 14 березня 2009 року логотип був у вигляді літери «Т» білого кольору у прозорому квадраті з білою окантовкою. Знаходився у лівому верхньому куті.
  • З 15 березня 2009 по 30 листопада 2011 року логотипом була зелена смуга, всередині якої було вписано слово «Тоніс» білого кольору. Знаходився там само.
  • З 1 грудня 2011 по 23 серпня 2017 року, водночас зі зміною формату мовлення (на HD), логотипом було слово «TONIS» латинськими літерами, оформлене у зелених тонах.

За часів «Прямий»[ред. | ред. код]

  • З 24 серпня 2017 по 13 вересня 2018 року логотипом було слово «ПРЯМИЙ» з косими анімаційними лініями над та під ним. Логотип був синього кольору. Знаходився у правому верхньому куті.
  • З 14 вересня 2018 року логотип перемістився у правий нижній кут та змінив колір на білий, при цьому зникла анімація у косих ліній. Логотип став розміщуватися на синій підкладці форми трапеції.

Критика[ред. | ред. код]

Телеканал критикувався за піар влади й президента Порошенка, поєднаний із критикою і нападками на адресу його опонентів на виборах 2019 року, передовсім на Юлію Тимошенко та Володимира Зеленського (найбільше в цьому відзначився ведучий Матвій Ганапольський). Також телеканал відзначився піаром кандидата в президенти Юрія Бойко[11][12][13][14][15][16][17][18].

Відзнаки[ред. | ред. код]

  • 2003 року International Gold Medal Award за якість та ефективність.
  • Лауреати всеукраїнського щорічного конкурсу ЗМІ «Золоте перо» програми «Майстер-клас» (2005), «Світські хроніки» (2006), «Життя» (2008), цикл документальних фільмів про роль українців у другій світовій війні «Ціна перемоги» (2007).
  • У листопаді 2011 р. проект «Зелена варта» здобув перемогу на Всеукраїнському конкурсі «Екологічна якість та безпека» в номінації «Екологічна ініціатива».[19]
  • 2005 р. журналісти телеканалу Дмитро Тузов і Олесь Чередниченко отримали звання Заслужених журналістів України.[20]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ТК ПРЯМИЙ ТОВ. Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення. Процитовано 2019-04-13. 
  2. Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Код ЕГРПОУ 04948693
  3. Архівована копія. Архів оригіналу за 20 вересень 2012. Процитовано 29 липень 2012. 
  4. Яким буде оновлений «Тоніс». ua.telekritika.ua. Процитовано 2017-05-05. 
  5. «Тоніс» найближчим часом змінить назву. ua.telekritika.ua. Процитовано 2017-05-05. 
  6. Архівована копія. Архів оригіналу за 4 вересень 2013. Процитовано 29 липень 2012. 
  7. Архівована копія. Архів оригіналу за 4 вересень 2013. Процитовано 29 липень 2012. 
  8. Закусило, Мар'яна (2017-07-20). Tonis змінює назву на «Прямий». Нацрада затвердила зміни (ДОПОВНЕНО). detector.media (uk). Процитовано 2019-08-13. 
  9. Закусило, Мар'яна (2017-08-22). Ганапольський з Ашіон, Кисельов з Анатолічем: Прямий канал стартує 24 серпня зі спеціальним програмуванням. detector.media (uk). Процитовано 2019-08-13. 
  10. Телеканал «Прямий» розпочав мовлення. Газета «День» (uk). 2017-08-25. Процитовано 2019-08-13. 
  11. Василіса Фролова на Прямому звинуватила Тимошенко в усіх гріхах (ВІДЕО) (uk). detector.media. Процитовано 2019-01-29. 
  12. «Вонючий пиар». Огляд ток-шоу за 10–16 грудня 2018 року. ms.detector.media. Процитовано 2019-01-29. 
  13. #Перемога на Прямому каналі, #зрада на NewsOne та #істерика у Шуфрича. ms.detector.media. Процитовано 2019-01-29. 
  14. (Column) Равноапостольный Петр. Как Прямой канал отмечал Новый год (ru). detector.media. Процитовано 2019-04-14. 
  15. «Порошенко грає на всіх полях». «Ехо України» б’є рекорди відданості Президентові в новому році. ms.detector.media. Процитовано 2019-01-29. 
  16. Керівники Прямого каналу відмовилися коментувати «чорний піар» про Зеленського (uk). Вибори та ЗМІ. 2019-01-28. Процитовано 2019-01-29. 
  17. Кравець, Роман (2018-12-07). Телевізор і вибори. Кого підтримують Ахметов, Пінчук, Коломойський і Фірташ. Українська правда. 
  18. Кандидати на ТБ: моніторинг показав, кого люблять і ненавидять телеканали. Українська правда. 2019-02-18. 
  19. Архівована копія. Архів оригіналу за 20 вересень 2012. Процитовано 29 липень 2012. 
  20. Архівована копія. Архів оригіналу за 4 вересень 2013. Процитовано 29 липень 2012. 

Посилання[ред. | ред. код]