Шуров Дмитро Ігорович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Дмитро Шуров
Зображення
Дмитро на концерті в Зеленому театрі, 2014
Основна інформація
Повне ім'я Дмитро Ігорович Шуров
Дата народження 31 жовтня 1981
Місце народження Вінниця, УРСР
Роки активності 2001 — донині
Громадянство Україна Україна
Професія співак
композитор
Освіта КНЛУ
Співацький голос тенор
Інструменти клавішні, вокал, гітара, ударні
Мова українська
англійська
російська
французька
Жанр
Гурт Pianoбой (2009— дотепер)
Земфіра (2006—2009)
Esthetic Education (2004—2008)
Океан Ельзи (2001—2004)
Співпраця Андрій Хливнюк, Іван Дорн, Земфіра, Святослав Вакарчук, Джамала, Сергій Бабкін
Лейбл Lavina music
Премії YUNA (2016)
dmitryshurov.com
WS: Твори у Вікіджерелах

Q: Цитати у Вікіцитатах

Файли у Вікісховищі?
Дмитро 2011 року.

Дмитро́ І́горович Шу́ров (нар. 31 жовтня 1981(19811031), Вінниця) — український музикант, соліст проекту Pianoбой з 2009 року. У минулому — піаніст гуртів Океан Ельзи (2001—2004) і Esthetic Education (2004—2008), Земфіра (2006—2009).

Співорганізатор київського фестивалю Moloko Music Fest, (2008, 2009) в рамках фестивалю Гогольfest. Писав музику до фільмів «Хоттабич», «Ґудзик», «Оранжлав», «Ігри в солдатики», «Як знайти ідеал», «Таємничий острів», «Слуга народу», «Неисправимый», до гумористичного шоу «Ліга сміху» і модних показів Олени Ахмадулліної (англ. Alena Akhmadullina). Є послом бренду[en] Yamaha в Україні[1].

Життєпис[ред. | ред. код]

Ранні роки[ред. | ред. код]

Народився 31 жовтня 1981 у Вінниці. Батько — поет, художник, редактор телевізійних програм Шуров Ігор Віуленович.[2] Мати — педагог і музикант. З чотирьох років вчився грати на фортепіано[3]. Закінчив 4 класи музичної школи.

В підлітковому віці півроку[4] навчався у Франції, в ліцеї Огюста Ренуара в Ліможі, а потім рік проживав в штаті Юта, США по програмі обміну FLEX.[5] В Америці грав у джазовому оркестрі, співав у хорі, октеті, який виконував твори періоду бароко, а також у квартеті «Barbershop». У театральному класі став шанувальником американських мюзиклів 1950-х і 60-х років. Повернувшись з Америки, вступив до Київського лінгвістичного інституту.[6]

«Океан Ельзи»[ред. | ред. код]

2000-го Дмитру запропонували приєднатися до Океану Ельзи. Першою піснею, яку він розучив з гуртом — «Ото була весна», яка планувалася для збірника українських народних обрядових пісень «Веснянки». Ця збірка так і не побачила світ, хоча саму пісню можна знайти на акустичному альбомі «Tvій формат» та збірнику 1221. Шуров позначений як співавтор пісні.

Його дебютний концерт у складі «Океану» було зіграно в Одесі 1 квітня 2000 року. 20 квітня 2001-го Шуров був прийнятий до складу групи на постійній основі. У складі «Океану» він брав участь у створенні двох студійних альбомів, відіграв на концертах трьох турів Україною та СНД («Вимагай більшого», 2001, «Суперсиметрія», 2003, «Тихий океан», 2004, «Кращі пісні за 10 років», 2004).

«Esthetic Education» і Земфіра[ред. | ред. код]

2001 року з групою познайомився бельгійський режисер, який проживає в Лондоні — Луї Франк. Луї зняв для групи кліп на пісню «Друг» в Барселоні. Також він повідомив музикантам, що буде знімати фільм, і запропонував написати до нього музику. Зрештою з ним почали співпрацювали тільки Шуров і басист Юрій Хусточка. Цей матеріал став основою для дебютного альбому «Face Reading».

Останній концерт у складі ОЕ відбувся в Донецьку, в серпні 2004 року. З тих пір Шуров став учасником нового колективу Esthetic Education, в якому випустив три альбоми, сингл і відіграв багато концертів.

Восени 2006 року Земфіра запросила Шурова стати піаністом її групи, з якою вона почала проводити репетиції і грати нові пісні. Результатом цієї співпраці став виданий 1 жовтня 2007 її п'ятий студійний альбом «Спасибо». Також Дмитро як піаніст зіграв великий концертний тур на підтримку альбому — майже 100 виступів, один з яких — концерт, що пізніше з'явився на DVD. Його режисером стала Рената Литвинова, він відбувся в Москві в Зеленому театрі і отримав назву «Зелений театр у Земфірі».

Pianoбой[ред. | ред. код]

Докладніше: Pianoбой

На початку 2009 року Шуров почав працювати над оперою «Лев і Лея», частина якої прозвучала в Парижі на показі фешн-дизайнера Олени Ахмадулліної. У процесі роботи у Шурова з'явилася ідея створення власної групи. У роботі над проектом, який отримав назву «Pianoбой», Шурову почала допомагати сестра Ольга Шурова[7].

Перший виступ Дмитра Шурова в ролі Pianoбоя відбулося у вересні 2009-го в рамках другого Moloko Music Fest[8]. У листопаді 2009-го відбулася прем'єра першої пісні, «Смысла.нет», на радіо і телебаченні, а 29 грудня 2009-го Pianoбой відіграв у Києві свій перший повноцінний сольний концерт, де було також презентовано кліп на цю пісню[9]. У січні 2010 року Pianoбой розпочав запис дебютного альбому, а наприкінці лютого почав клубний тур Україною[9].

Шуров під час інтерв'ю (2014).

13 грудня 2011 року разом із Вакарчуком, Сергієм Бабкіним, Максом Малишевим і Петром Чернявським презентував альбом «Брюссель», що став спільним проектом музикантів. У травні 2012-го вийшов дебютний альбом Pianoбоя — «Простые вещи», а у вересні 2013-го — альбом «Не прекращай мечтать».

Шуров виступав у старому складі «Океану Ельзи» 14 грудня 2013 року на Євромайдані[10] і на ювілейному концерті групи в «Олімпійському» 21 червня 2014-го. Шуров також написав музику для музичного спектаклю «Попелюшка» за мотивами п'єси Євгена Шварца, який поставили в квітні 2014 року на сцені московського театру «Современник»[11]. У 2015 році Pianoбой представляє новий альбом «Take Off» і їде туром Україною.

Особисте життя[ред. | ред. код]

2002 року одружився з Ольгою Таракановською (Шурова).[12] 23 серпня 2003 року у них народився син — Лев Шуров. Разом з сім'єю живе в Києві.

Нагороди[ред. | ред. код]

Рік Номінована робота Категорія Нагорода Результат Дж
2013 Дмитро Шуров «Співак» ELLE Style Awards Перемога [13]
2017 Дмитро Шуров «Чоловіки» Viva! Найкрасивіші Номінація [14]
2018 Дмитро Шуров «Чоловіки» Viva! Найкрасивіші Номінація [15]
2018 Дмитро Шуров «Найкращий менеджмент артиста» YUNA Номінація [16]

Дискографія[ред. | ред. код]

Сольно[ред. | ред. код]

Саундтреки до фільмів[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Катерина Ятель (2017-06-15). Дмитро Шуров став офіційним амбасадором Yamaha в Україні - LiRoom. liroom.com.ua. LiRoom. Архів оригіналу за 2017-10-25. Процитовано 25 жовтня 2017. 
  2. Екс-вінничанин Ігор Шуров презентує виставку картин та нову книгу в столиці. ВінницяОК. 2015-09-15. Процитовано 2016-02-13. 
  3. Короид, Антон (2013-03-02). Дмитрий Шуров: Черт возьми! Я частичный еврей, с 4 лет играю на пианино. Из меня не получится прыгуна с шестом. ФрАза (ru). Процитовано 2016-02-13. 
  4. Марина ТИЩЕНКО (16 ноября 2018). Pianoбой Дмитрий Шуров: "Парадигма «живи ярко – умри молодым» меня уже не интересует". kp.ua (російською). Архів оригіналу за 12 вересня 2019. Процитовано 13 вересня 2019. 
  5. Нескучный семейный отдых Pianoбоя Дмитрия Шурова. karavan.ua (російською). Караван историй. 2017-08-02. Архів оригіналу за 2019-09-12. Процитовано 13 вересня 2019. 
  6. Денис Маракин (2019-03-01). Pianoбой про улюблені заклади та місця у Києві. bzh.life. Архів оригіналу за 2019-09-12. Процитовано 13 вересня 2019. 
  7. Дмитрий Шуров: «Мы настоящая банда и нас объединяет горячее желание играть», gorod.dp.ua (22 лютого 2010)
  8. Отчет на «Moloko Music Festival #2» от редакции music.open.ua Архівовано 19 вересень 2011 у Wayback Machine., Open.Music (25 вересня 2009)
  9. а б Pianoбой отправляется в тур по Украине[недоступне посилання з травень 2019], Open.Music (16 лютого 2010)
  10. На Майдане выступит «Океан Эльзы» в старом составе, INSIDER (13 грудня 2013)
  11. «Современник» готовит спектакль на музыку Шурова, INSIDER (11 лютого 2014)
  12. Звездные пары говорят о любви. elle.ua (російська). Elle. 14 лютого 2017. Архів оригіналу за 26 вересень 2017. Процитовано 26 вересня 2017. 
  13. Победители ELLE Style Awards. elle.ua (російською). Elle. 25 квітня 2013. Архів оригіналу за 26 вересень 2017. Процитовано 26 вересня 2017. 
  14. Названо номінантів на нагороду «Viva! Найкрасивіші». musicukraine.net. MusicUkraine. 18 січня 2017. Процитовано 11 грудня 2017. 
  15. Остапчук, Тищенко та Сеітаблаєв потрапили в двадцятку найкрасивіших чоловіків за версією Viva!. detector.media. Детектор медіа. 6 грудня 2017. Процитовано 11 грудня 2017. 
  16. YUNA 2018: переможці головної музичної премії України. 24tv.ua. 24 канал. (26 лютого 2018). Архів оригіналу за 27 лютого 2018. Процитовано 27 лютого 2018. 
  17. Интервью Buro 24/7: Дмитрий Шуров, Buro 24/7. buro247.ua (російською). 24 лютого 2014. Архів оригіналу за 25 жовтень 2017. Процитовано 25 жовтня 2017. 

Посилання[ред. | ред. код]