Острожинський Валентин Євгенович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Острожинський Валентин Євгенович
Народився 29 січня 1935(1935-01-29)
Вовчинець, Козятинський район, Вінницька область, Українська СРР, СРСР
Помер 30 листопада 2023(2023-11-30)[1] (88 років)
Житомир, Україна[1]
Країна  СРСР
 Україна
Діяльність громадський активіст
Alma mater Академія суспільних наук при ЦК КПРС[d], Казанське військове училищеd і КНУ імені Тараса Шевченка
Науковий ступінь кандидат філософських наук
Партія КПРС
Нагороди
Орден Трудового Червоного Прапора Орден Трудового Червоного Прапора
Орден Дружби народів Орден «Знак Пошани»

Валентин Євгенович Острожинський (29 січня 1935(19350129), Вовчинець, Вінницька область — 30 листопада 2023, Житомир) — український громадський діяч. Депутат Верховної Ради СРСР (1986—1991). Депутат Верховної Ради УРСР 11-го скликання. Кандидат у члени ЦК КПУ в 1986—1990 р. Член ЦК КПУ в 1990—1991 р. Член Політбюро і секретар ЦК КПУ в червні 1990 — серпні 1991 р. Кандидат філософських наук.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився в селянській родині на Вінниччині. Закінчив Казанське військове училище (1955), Київський державний університет імені Тараса Шевченка (1964), Академію суспільних наук при ЦК КПРС (1981).

З 1953 року служив у Радянській армії. У 1955—1958 роках — технік, старший технік авіаційної військової частини.

Член КПРС з 1957 року.

З липня 1958 року — на комсомольській роботі: інструктор, 2-й секретар, 1-й секретар Житомирського міського комітету ЛКСМУ.

У 1963—1969 роках — 1-й секретар Житомирського обласного комітету ЛКСМУ.

У 1969 році — 2-й секретар Житомирського міського комітету КПУ. У грудні 1969 — грудні 1973 року — 1-й секретар Житомирського міського комітету КПУ.

6 грудня 1973 — 1982 року — секретар Житомирського обласного комітету КПУ.

У 1982 — 11 квітня 1987 року — 2-й секретар Житомирського обласного комітету КПУ.

20 березня 1987 — 11 серпня 1990 року — 1-й секретар Тернопільського обласного комітету КПУ. Квітень 1990 — червень 1990 — голова Тернопільської обласної ради народних депутатів.

У червні 1990 — серпні 1991 — секретар ЦК КПУ.

У 1995—2002 рр. — голова громадської організації «Земляцтво житомирян».

Обирався депутатом Житомирської обласної ради V та VI скликань від Комуністичної партії України.

Працював заступником директора, директором житомирської філії ПАТ «Акціонерний комерційний банк „КИЇВ“», ліквідованого Національним банком України у 2015 році.

Нагороди[ред. | ред. код]

Нагороджений двома орденами Трудового Червоного Прапора, орденами Дружби народів, «Знак Пошани», Грамотою Президії Верховної Ради УРСР (25.10.1968). Почесний громадянин Житомира.

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

Попередник: Голова Тернопільської обласної ради
квітень 1990 - 27 червня 1990
Наступник:
' Маланчук Любомир Михайлович