Головко Михайло Йосифович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Миха́йло Йо́сифович Головко́
Mykhailo Holovko2.jpg
Народився 3 травня 1983(1983-05-03) (35 років)
Токи, Підволочиський район, Тернопільська область, Українська РСР, СРСР
Громадянство Україна Україна
Місце проживання Тернопіль
Діяльність політик
Alma mater Тернопільський національний економічний університет
Посада депутат Тернопільської міської ради (2006—2012), Народний депутат України 7 та 8 скликань
Партія ВО «Свобода»
Батько Головко Йосиф Богданович
Мати Головко (Яроцька) Галина Русланівна
У шлюбі з Головко (Шевчук) Мар'яна
Діти Гордій, Лук'ян, Богдан
Нагороди
Орден Святого Рівноапостольного князя Володимира Великого III ступеня
Сторінка в Інтернеті golovko.info


Україна Народний депутат України
7-го скликання
ВО «Свобода» 12 грудня 2012 28 листопада 2014
Україна Народний депутат України
8-го скликання
ВО «Свобода» 28 листопада 2014

Головко Михайло Йосифович на сайті Верховної Ради України

Миха́йло Йо́сифович Головко́ (нар. 3 травня 1983(19830503), с. Токи, Підволочиський район, Тернопільська область[1]) — український громадський і політичний діяч, член політради ВО «Свобода», кандидат економічних наук.

Депутат Тернопільської міської ради від ВО «Свобода» (2006-2012).

Заступник голови Тернопільської обласної організації ВО «Свобода» (2011–2012).[2].

За трибуною Верховної Ради України (2015)

Народний депутат України 7-го і 8-го скликань. Був узгодженим кандидатом від низки опозиційних сил (ВО «Свобода», ВО «Батьківщина», Фронт Змін, Громадянська позиція та ін.) по округу № 164 (центр виборчого округу: місто Збараж, межі виборчого округу: Збаразький, Лановецький, Підволочиський, Шумський райони, частина Кременецького району Тернопільської області, виборчі дільниці № 610544-610552, 610554-610587, 610591, 610592, 610596-610604, 610607, 610609, 610610, 610613-610616[3]) на виборах до Верховної Ради України 2012.

З 27 листопада 2014 р. — нардеп України обраний по Виборчому округу № 164, Тернопільська область. Член Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики. З 17 червня 2015 року є Головою Міжфракційного депутатського об'єднання Верховної Ради України «За тверезе майбутнє», до складу якого входить 77 народних депутатів України.

Життєпис[ред. | ред. код]

  • 2000 — закінчивши Тернопільську загальноосвітню школу № 9 та поступив на навчання в Тернопільську академію народного господарства на спеціальність «Міжнародна економіка».
  • По закінченні вишу (2005) отримав диплом магістра (з відзнакою). У 2006 р. поступив в аспірантуру Тернопільського національного технічного університету імені Івана Пулюя на кафедру «Маркетинг на виробництві» (закінчив 2011).
  • 2012 — у Міжрегіональній академії управління персоналом (Київ) отримав диплом за спеціальністю «Правознавство»[4].
  • 2001—2005 — працював у Тернополі організатором суспільно-громадських заходів ТОПіГУ «Фортеця».
  • 2002 — виїжджав на заробітки в Італію, де працював робітником на будівництві. [джерело?]
  • 2007—2012 — приватний підприємець (займався встановленням систем кондиціювання повітря і вентиляційних систем).
  • 2011—2012 — заступник голови Тернопільської обласної організації ВО «Свобода».
  • 27 квітня 2018 — захистив кандидатську дисертацію на тему «Трансформація податкової системи України в умовах фіскальної децентралізації» і отримав науковий ступінь кандидата економічних наук.

Громадсько-політична діяльність[ред. | ред. код]

  • 2002 — став членом Всеукраїнського об'єднання «Свобода».
  • 2006 — очолив Тернопільську міську організацію ВО «Свобода».
  • 2006—2010 рр. — депутат Тернопільської міської ради V скликання.
  • 2007 — під № 56 включений до виборчого списку кандидатів у народні депутати України від ВО «Свобода»[5].
  • 2010—2012 рр. — депутат Тернопільської міської ради VІ скликання.
  • 2011 — обраний заступником голови Тернопільської обласної організації ВО «Свобода».
  • 28 жовтня 2012 — обраний депутатом Верховної Ради України 7-го скликання по одномандатному виборчому округу № 164[6], набравши 45 % голосів виборців. Заступник голови Комітету, голова підкомітету з питань господарського законодавства Комітету Верховної Ради з питань економічної політики.
  • У січні 2013 року захищав інтереси групи компаній «Мрія» Івана Гути від тиску податкової.[7]

Був активним учасником Революції гідності, був комендантом наметового містечка на вулиці Лютеранській.

На позачергових виборах до Верховної ради 2014 року вдруге обраний народним депутатом України по виборчому округу № 164 (Тернопільська область) від партії Всеукраїнське об'єднання «Свобода». Член Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики. Член Міжфракційного депутатського об'єднання «Свобода».

З 17 червня 2015 року є Головою Міжфракційного депутатського об'єднання Верховної Ради України «За тверезе майбутнє», до складу якого входить 77 народних депутатів України.

Нагороди[ред. | ред. код]

24 липня 2011 року у місті Хоростків предстоятель Української Православної Церкви Київського Патріархату Святійший Патріарх Філарет після Божественної Літургії з нагоди вшанування святої рівноапостольної княгині Ольги та на честь освячення собору святих Володимира і Ольги нагородив депутата Тернопільської міської ради Михайла Головка Орденом Святого Рівноапостольного князя Володимира Великого.

За заслуги з відродження духовності в Україні та утвердження Помісної Української Православної Церкви Михайла Головка нагороджено орденом святого Миколая Чудотворця.

Нагороджений медаллю за «Жертовність та любов до України» та ювілейною медаллю до 75-річчя УПА в Тернополі

Цитати[ред. | ред. код]

« У кожного українця є святий обов’язок долучитися до боротьби за українські святині, бо сьогодні ми бачимо, як під іноземним впливом роблять все, аби їх у нас відібрати. Створюють таку ситуацію в духовній сфері, котра перешкоджає утворенню у нашій державі Єдиної української Помісної Православної церкви, а вона якраз мала б об'єднати українців і українську націю в єдину сильну та незламну, саме тому ми повинні всіма силами встати на захист Православної Церкви та докласти максимум зусиль для її об'єднання.[8] »
« "Економічний націоналізм ‒ це перманентне зростання національної економіки, експорту національної продукції, стимулювання власного виробництва та захист вітчизняного виробника шляхом політики протекціонізму та сприяння в державних дотаціях і доступних кредитах для підприємств. Головна мета економічного націоналізму ‒ перехід від сировинної до високотехнологічної економіки".[9] »
« Україна має бути повернена в українські руки.[10] »

Родина[ред. | ред. код]

  • Батько — Головко Йосиф Богданович, уродженець села Рожиськ Підволочиського району.
  • Мати — Головко (Яроцька) Галина Русланівна, уродженка села Токи.
  • Дружина Мар'яна Головко (Шевчук)
  • Діти — Гордій, Лук'ян та Богдан

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]