Головко Михайло Йосифович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Миха́йло Йо́сифович Головко́
Mykhailo Holovko2.jpg
Народився 3 травня 1983(1983-05-03) (37 років)
Токи, Підволочиський район, Тернопільська область, Українська РСР, СРСР
Громадянство Україна Україна
Національність українець
Місце проживання Тернопіль
Діяльність політик
Alma mater Тернопільський національний економічний університет
Посада Голова Тернопільської обласної ради, Народний депутат України 7 та 8 скликань, депутат Тернопільської міської ради (2006—2012)
Партія ВО «Свобода»
Батько Головко Йосиф Богданович
Мати Головко (Яроцька) Галина Русланівна
У шлюбі з Головко (Шевчук) Мар'яна
Діти Гордій, Лук'ян, Богдан та Макар
Нагороди
Орден Святого Рівноапостольного князя Володимира Великого III ступеня
Сторінка в Інтернеті golovko.info
Україна Народний депутат України
7-го скликання
ВО «Свобода» 12 грудня 2012 27 листопада 2014
Україна Народний депутат України
8-го скликання
ВО «Свобода» 27 листопада 2014 29 серпня 2019

Картка на сайті Верховної Ради України

Миха́йло Йо́сифович Головко́ (нар. 3 травня 1983(19830503), с. Токи, Підволочиський район, Тернопільська область[1]) — український громадський і політичний діяч, член політради ВО «Свобода», кандидат економічних наук. Голова Тернопільської обласної ради з 25 листопада 2020 року.

Депутат Тернопільської міської ради від ВО «Свобода» (2006-2012).

Заступник голови Тернопільської обласної організації ВО «Свобода» (2011–2012).[2]. Народний депутат України 7-го і 8-го скликань. Був узгодженим кандидатом від низки опозиційних сил (ВО «Свобода», ВО «Батьківщина», Фронт Змін, Громадянська позиція та ін.) по округу № 164 (центр виборчого округу: місто Збараж, межі виборчого округу: Збаразький, Лановецький, Підволочиський, Шумський райони, частина Кременецького району Тернопільської області, виборчі дільниці № 610544-610552, 610554-610587, 610591, 610592, 610596-610604, 610607, 610609, 610610, 610613-610616[3]) на виборах до Верховної Ради України 2012.

З 27 листопада 2014 р. — нардеп України обраний по Виборчому округу № 164, Тернопільська область. Член Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики. З 17 червня 2015 року був Головою Міжфракційного депутатського об'єднання Верховної Ради України «За тверезе майбутнє», до складу якого входили 77 народних депутатів України.

Життєпис[ред. | ред. код]

  • 2000 — закінчивши Тернопільську загальноосвітню школу № 9 та поступив на навчання в Тернопільську академію народного господарства на спеціальність «Міжнародна економіка».
  • По закінченні вишу (2005) отримав диплом магістра (з відзнакою). У 2006 р. поступив в аспірантуру Тернопільського національного технічного університету імені Івана Пулюя на кафедру «Маркетинг на виробництві» (закінчив 2011).
  • 2012 — у Міжрегіональній академії управління персоналом (Київ) отримав диплом за спеціальністю «Правознавство»[4].
  • 2001—2005 — працював у Тернополі організатором суспільно-громадських заходів ТОПіГУ «Фортеця».
  • 2002 — виїжджав на заробітки в Італію, де працював робітником на будівництві. [джерело?]
  • 2007—2012 — приватний підприємець (займався встановленням систем кондиціювання повітря і вентиляційних систем).
  • 2011—2012 — заступник голови Тернопільської обласної організації ВО «Свобода».
  • 27 квітня 2018 — захистив кандидатську дисертацію на тему «Трансформація податкової системи України в умовах фіскальної децентралізації» і отримав науковий ступінь кандидата економічних наук.
  • з 25 листопада 2020  — голова Тернопільської обласної ради VІІ скликання [5].

Громадсько-політична діяльність[ред. | ред. код]

За трибуною Верховної Ради України (2015)
  • 2002 — став членом Всеукраїнського об'єднання «Свобода».
  • 2006 — очолив Тернопільську міську організацію ВО «Свобода».
  • 2006—2010 рр. — депутат Тернопільської міської ради V скликання.
  • 2007 — під № 56 включений до виборчого списку кандидатів у народні депутати України від ВО «Свобода»[6].
  • 2010—2012 рр. — депутат Тернопільської міської ради VІ скликання.
  • 2011 — обраний заступником голови Тернопільської обласної організації ВО «Свобода».
  • 28 жовтня 2012 — обраний депутатом Верховної Ради України 7-го скликання по одномандатному виборчому округу № 164[7], набравши 45 % голосів виборців. Заступник голови Комітету, голова підкомітету з питань господарського законодавства Комітету Верховної Ради з питань економічної політики.
  • У січні 2013 року захищав інтереси групи компаній «Мрія» Івана Гути від тиску податкової.[8]

Був активним учасником Революції гідності, був комендантом наметового містечка на вулиці Лютеранській.

На позачергових виборах до Верховної ради 2014 року вдруге обраний народним депутатом України по виборчому округу № 164 (Тернопільська область) від партії Всеукраїнське об'єднання «Свобода». Член Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики. Член Міжфракційного депутатського об'єднання «Свобода».

З 17 червня 2015 року був Головою Міжфракційного депутатського об'єднання Верховної Ради України «За тверезе майбутнє», до складу якого входили 77 народних депутатів України.

Нагороди[ред. | ред. код]

24 липня 2011 року у місті Хоростків предстоятель Української Православної Церкви Київського Патріархату Святійший Патріарх Філарет після Божественної Літургії з нагоди вшанування святої рівноапостольної княгині Ольги та на честь освячення собору святих Володимира і Ольги нагородив депутата Тернопільської міської ради Михайла Головка Орденом Святого Рівноапостольного князя Володимира Великого.

За заслуги з відродження духовності в Україні та утвердження Помісної Української Православної Церкви Михайла Головка нагороджено орденом святого Миколая Чудотворця.

Нагороджений медаллю за «Жертовність та любов до України» та ювілейною медаллю до 75-річчя УПА в Тернополі

12 жовтня 2018 року отримав з рук Патріарха Філарета Орден Святого Архістратига Михаїла за заслуги з відродження духовності в Україні та утвердження Помісної Української Православної Церкви.

Цитати[ред. | ред. код]

« У кожного українця є святий обов’язок долучитися до боротьби за українські святині, бо сьогодні ми бачимо, як під іноземним впливом роблять все, аби їх у нас відібрати. Створюють таку ситуацію в духовній сфері, котра перешкоджає утворенню у нашій державі Єдиної української Помісної Православної церкви, а вона якраз мала б об'єднати українців і українську націю в єдину сильну та незламну, саме тому ми повинні всіма силами встати на захист Православної Церкви та докласти максимум зусиль для її об'єднання[9] «
« Економічний націоналізм ‒ це перманентне зростання національної економіки, експорту національної продукції, стимулювання власного виробництва та захист вітчизняного виробника шляхом політики протекціонізму та сприяння в державних дотаціях і доступних кредитах для підприємств. Головна мета економічного націоналізму ‒ перехід від сировинної до високотехнологічної економіки[10] «
« Україна має бути повернена в українські руки[11] «

Родина[ред. | ред. код]

  • Батько — Головко Йосиф Богданович, уродженець села Рожиськ Підволочиського району.
  • Мати — Головко (Яроцька) Галина Русланівна, уродженка села Токи.
  • Дружина Мар'яна Головко (Шевчук)
  • Діти — Гордій, Лук'ян, Богдан та Макар.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Головко Михайло Йосифович — Вибори 2012 — Новини // Телеканал новин «24»
  2. Михаил Иосифович Головко. Досье и компромат
  3. Вибори ВР-2012: округ № 164 (центр — м. Збараж)
  4. Випускники Тернопільського інституту МАУП. Архів оригіналу за 29 грудень 2011. Процитовано 30 листопад 2012. 
  5. Відомі політики з Тернопільщини. yes-ternopil.com.ua (uk). Процитовано 2020-11-26. 
  6. Постанова ЦВК № 91 про реєстрацію кандидатів до Верховної Ради від ВО «Свобода» від 10 серпня 2007 року на сайті ВО «Свобода». Архів оригіналу за 10 листопад 2012. Процитовано 1 грудень 2012. 
  7. Шаблон:ГУ-131112 Список депутатів ВР7
  8. Тернопільські податківці офіційно підтвердили, що фінансового донора Партії Регіонів на Тернопільщині захищає нардеп-свободівець
  9. Патріарх Філарет нагородив Сергія Надала та Михайла Головка орденами св. князя Володимира. Архів оригіналу за 21 серпень 2011. Процитовано 30 листопад 2012. 
  10. Михайло Головко: Економічний націоналізм як ефективний метод побудови національної економіки. svoboda.org.ua (uk-UA). Процитовано 2018-06-15. 
  11. Веб-сайт Михайла Головка

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]